∆урнал≥стика > —интаксис тексту
—полученн¤ двох ном≥нативних речень, ¤к≥ характеризують протилежн≥ за вт≥люваною суттю сцен≥чн≥ образи, слугують дл¤ того, щоб передати Їдину думку про багатопланов≥сть мистецькоњ майстерност≥ (≈фектно-елегантна примадонна, н≥р вм≥Ї ¤скраво й см≥ливо себе "подати", й скромна, н≥жна, д≥вчина, ш,о прагне щирост≥, чистоти почутт≥в...). “ака спр¤мован≥сть поЇднанн¤ речень, котре реал≥зуЇ думку про творч≥ можливост≥ балерини, значною м≥рою п≥дготовлена попередн≥ми словами продемонструвала блискучу майстерн≥сть акторського перевт≥ленн¤; танцюЇ дв≥ протилежн≥ парт≥њ, створюючи проте Їдиний образ. ™ складним синтаксичним ц≥лим ≥ сполученн¤ речень, обТЇднаних протиставно-градац≥йними в≥дношенн¤ми, що ¤вл¤ють собою своЇр≥дне переплет≥нн¤ в≥дношень перел≥ку й протиставленн¤. ѕор≥вн¤йте: ... оли ми розкрили конверт з≥ старанно виведеною на ньому адресою "—Ўј, ѕ≥вн≥чна арол≥на, м≥сто –ол≥" й учиталис¤ в листа, ¤кий захопив увагу буквально з перших р¤дк≥в, ми зрозум≥ли: в≥н адресований не т≥льки нам, журнал≥стам... —постереженн¤, роздуми й факти, що заповнили собою два з половиною щ≥льно в≥ддрукованих на машинц≥ аркуш≥, г≥дн≥ того, щоб под≥литис¤ ними з нашими читачами. Ќаведене складне синтаксичне ц≥ле виражаЇ Їдиний зм≥ст - листа з јмерики адресовано не т≥льки журнал≥стам газети, а й, можливо, вс≥м њњ читачам. ѕриродно, що т≥льки в нерозривн≥й Їдност≥ сполучуваних речень складаЇтьс¤ цей смисл. онструкц≥Їю, синон≥м≥чною до розгл¤дуваного ——÷, може бути складносур¤дне реченн¤ з градац≥йними в≥дношенн¤ми частин. 3. „ерговий р≥зновид ¤вл¤ють собою складн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ з в≥дношенн¤ми з≥ставленн¤ м≥ж реченн¤ми. Ќаприклад: –ан≥ше птахи високо прол≥тали над п≥сками, пр¤муючи до далеких оазис≥в. “епер же серед бархан≥в облюбували м≥сц¤ дл¤ гн≥здуванн¤ пел≥кани, баклани, б≥л≥ та с≥р≥ чапл≥, лебед≥. ј в очерет¤них зарост¤х множитьс¤ стадо ондатр; ѕрикладна математика потр≥бна ≥нженеров≥, нотна грамота - музикантов≥. ј загальна культура й повТ¤зане з нею розум≥нн¤ людей, розум≥нн¤ закон≥в щаст¤ необх≥дн≥ вс≥м: й ≥нженеров≥, й музикантов≥, й полководцю... ѕерше ——÷ складаЇтьс¤ з двох речень (плюс третЇ приЇднувальне A в очерет¤них зарост¤х множитьс¤ стадо ондатр, котре слугуЇ дл¤ розширенн¤ зм≥сту другого реченн¤). ¬ цьому складному синтаксичному ц≥лому йдетьс¤ про зм≥ну еколог≥чного "стану справ", ¤ка випливаЇ з того, що було ран≥ше ≥ Ї тепер. ѕриродно, що розТЇднан≥ реченн¤, не звТ¤зан≥, з≥ставними в≥дношенн¤ми, м≥стили б окремо звичайне пов≥домленн¤ про стан справ у ¤кийсь час. ” другому приклад≥ йдетьс¤ про особливу значущ≥сть дл¤ людини загальноњ культури. ÷ей Їдиний смисл формуЇтьс¤ завд¤ки з≥ставленню зм≥сту речень, котр≥ розкривають необх≥дн≥сть дл¤ певних соц≥ально-профес≥йних груп тих чи ≥нших вид≥в знань. «м≥ст третього реченн¤, ¤ке передаЇ думку про всеос¤жний характер загальноњ культури, ѓѓ переважне значенн¤, став стрижневим у формуванн≥ ц≥л≥сного зм≥сту ——÷ (ј загальна культура й повТ¤зане з нею розум≥нн¤ людей, розум≥нн¤ закон≥в щаст¤ необх≥дн≥ вс≥м). “а вс¤ повнота смислу сформувалас¤ на основ≥ ц≥л≥сноњ Їдност≥ речень. 4. —кладн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ з розд≥лювальними в≥дношенн¤ми. —ама њхн¤ смислова природа пол¤гаЇ в необх≥дност≥ сполученн¤ речень дл¤ формуванн¤ смисл≥в "чергуванн¤", "взаЇмовилученн¤", "вибору" д≥й, под≥й, ¤вищ ≥ т.д. ѕор≥вн¤йте: Ќа ¤к≥ ж доходи живе стара так в≥дверто розк≥шна? ј ось цього н≥хто сказати не може. “ут, ¤к мовитьс¤, можлив≥ вар≥анти. ћоже, вона "л≥вачить" на своњх "∆игул¤х". ћоже, "виступаЇ посередницею" на кв≥тковому базар≥. ј може, даЇ грош≥ п≥д проценти, - трапл¤Їтьс¤ й таке; "Ќ≥чого под≥бного не було в л≥нгв≥стиц≥ за останн≥ пТ¤тдес¤т рок≥в", - стверджуЇ зах≥днон≥мецький л≥нгв≥ст ќ.—емереньњ. "ћонограф≥¤ "стане наст≥льною книгою ≥сторик≥в культури та мовознавства" - це найц≥нн≥ше визнанн¤, бо належить воно опонентам. ќдначе вс≥ крапки над "≥" поставить час. јбо - ще один голос ≥з минулого; ћожна об≥йтис¤ без пташиного молока, а також без багатьох напоњв. јбо, скаж≥мо, без морського греб≥нц¤, ананас≥в ≥ нав≥ть р¤бчик≥в - обход¤тьс¤ ж вегетар≥анц≥ взагал≥ без мТ¤са. Ќу а без чого - не можна? ѕерший фрагмент: ≥детьс¤ про категор≥ю людей, символ≥чно представлених в образ≥ староњ, котра розбагат≥ла "без будь-¤коњ допомоги архањчноњ рибки". —кладне синтаксичне ц≥ле виражаЇ суть - "припущенн¤ про доходи староњ". —полученн¤ речень даЇ змогу передати вар≥антн≥сть припущенн¤ (у звТ¤зку з в≥дсутн≥стю точноњ ≥нформац≥њ), й це створюЇ реальний ц≥л≥сний зм≥ст, що обТЇднуЇ наб≥р пов≥домлень про р≥зн≥ д≥њ дл¤ збагаченн¤ й водночас надаЇ змогу ¤когось вибору. “обто ми хочемо сказати, що цей смисл ——÷ знову-таки Їдиний, складений його характер в≥дображуЇ реальну взаЇмод≥ю окремих, але не над≥лених самост≥йною функц≥Їю в контекст≥ смисл≥в речень, що вход¤ть до цього ——÷. ƒругий фрагмент: у ньому частково подан≥ висловлюванн¤ про значенн¤ новоњ монограф≥њ, присв¤ченоњ проблемам прамови та ≥сторичноњ родини ≥ндоЇвропейц≥в. ¬исловлюЇтьс¤ сучасна точка зору, а остаточна оц≥нка, ¤к зазначаЇ автор, ≥ще попереду. ≤ ¤краз ц¤ думка про остаточну оц≥нку виражена в складному синтаксичному ц≥лому з розд≥лювальними в≥дношенн¤ми. “≥льки сукупний (мисл речень в≥дображуЇ думку про те, що залежить ц¤ оц≥нка й в≥д майбутн≥х досл≥дник≥в, ≥ в≥д надходженн¤ нових факт≥в "палеоархеонаук". “а, можливо, щось ≥з цих джерел значущ≥шим, - виниклий зм≥ст передаЇтьс¤ розд≥лювальними в≥дношенн¤ми й набуваЇ у звТ¤зку з цим в≥дт≥нк≥в здогадност≥. “рет≥й фрагмент: смисл його пол¤гаЇ в жарт≥вливому обговоренн≥ без чого можна об≥йтис¤ й без чого не можна (цей другий аспект лише накреслений, дал≥ в текст≥ йде його розробка). “ак ось частина, в ¤к≥й зТ¤совуЇтьс¤, без чого можна об≥йтис¤, ≥ Ї синтаксичним ц≥лим, що складаЇтьс¤ з двох речень, сполучених розд≥лювальними в≥дношенн¤ми, й ще одного реченн¤, котре виходить за меж≥ нашого "цьогохвилинного" ≥нтересу (воно слугуЇ дл¤ аргументац≥њ того, що можна об≥йтис¤ нав≥ть без р¤бчик≥в). —мисл без чого можна об≥йтис¤ охоплюЇ обидва реченн¤, кожне з них робить св≥й внесок у його формуванн¤. —воЇр≥дн≥сть цього смислу ≥ ¤коюсь м≥рою дос¤гненн¤ ком≥чного ефекту пол¤гаЇ в чергуванн≥ пов≥домлень про "можлив≥сть" в≥дмови в≥д аж надто недоступних нањдк≥в. 5. —кладн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ з в≥дношенн¤ми просторово-буттЇвоњ супозиц≥њ речень. ÷≥ побудови слугують дл¤ того, щоб пов≥домити, ¤кий вигл¤д маЇ ¤ке-небудь м≥сце, прим≥щенн¤, дл¤ того, щоб намалювати мовними засобами ¤кусь картину бутт¤, скомпоновану з р≥зних деталей, дати опис складного за характером обТЇкта. Ќаприклад: –азом ≥з конструктором п≥дн≥маЇмос¤ сходами. „ерез коридор холодильноњ камери потрапл¤Їмо в простору каб≥ну. ¬ центр≥ - пап≥вокругла чорна ручка контролера, основного ≥нструмента регулюванн¤ швидкост≥ й потужност≥. ¬гор≥ - м≥н≥атюрний дублер шл¤хового св≥тлофора, ¤кий автоматично в≥дтворюЇ кольорову гаму св≥тлофор≥в на маршрут≥. ѕраворуч швидкостем≥р. ”низу - кран дл¤ екстреного гальмуванн¤ поњзда...; ивком голови в≥н показуЇ в куток к≥мнати, де на килим≥ вишикувалос¤ вигадливо гр≥зне ≥грашкове воњнство. ќсь робот ≥з мордою хижого лева, в руц≥ у нього пломен≥ючий меч. ќсь схожий на панцир рицар¤ танк, що строчить ≥з автомата. ќсь нап≥вконик - нап≥вл≥так, ощетинений ракетами. Ќачебто з≥йшли ц≥ чудовиська з похмурих полотен Ѕосха, написаних у той час, коли палали багатт¤ ≥нквизиц≥њ й косила людей чума, з≥йшли, оснастившис¤ знар¤дд¤ми знищенн¤ к≥нц¤ XX стол≥тт¤; ћинуле... ¬оно бачитьс¤ мовби в перевернутий б≥нокль: в≥ддалилос¤, та не втратило своЇњ ч≥ткост≥. „орн≥ кибитки, наче здмухнут≥ в≥тром галчин≥ гн≥зда. ¬исушене сонцем ≥ злигодн¤ми обличч¤ дехканина, ¤кий дибаЇ за омачем - середньов≥чною сохою. —крипить чигир - водоналивне колесо, найскладн≥ша в ту пору техн≥ка землероба. ≤ в≥слюк др≥ботить по жовт≥й кур¤в≥ дороги... —кладне синтаксичне ц≥ле в першому фрагмент≥ м≥стить опис каб≥ни нового тепловоза. « одного боку, погл¤д начебто зупин¤Їтьс¤ на окремих приладах, але њхнЇ ≥снуванн¤ внесене до загального огл¤ду, що створюЇ в той же час ц≥л≥сне у¤вленн¤ про оснащен≥сть каб≥ни, й саме це, а не пов≥домленн¤ про окрем≥ детал≥, Ї одним ≥з предмет≥в мовленн¤ в ≥нформац≥њ про новий тепловоз. ƒругий фрагмент: у ньому складне синтаксичне ц≥ле слугуЇ дл¤ конкретизац≥њ пов≥домленн¤ ...вишикувалос¤ вигадливо гр≥зне ≥грашкове воњнство. ќпис цього воњнства ≥ Ї зм≥стом ——÷, ѕ≥сл¤ нього йдуть реченн¤, що виражають роздуми з приводу побаченого (Ќачебто з≥йшлис¤ ц≥ чудовиська...). …детьс¤ про сукупний зб≥рний обТЇкт (≥грашкове воњнство), ≥ його опис ¤вл¤Ї собою Їдине ц≥ле. “рет≥й фрагмент: його зм≥ст пол¤гаЇ в опис≥ своЇр≥дноњ символ≥чноњ картини (зверн≥мо увагу, що до складу ——÷ вкраплен≥ реченн¤ ≥ншого призначенн¤, по¤снювальн≥: середньов≥чною сохою; водоналивне колесо). ™дн≥сть опису п≥дкреслюЇтьс¤ реченн¤м теми ћинуле..., пов≥домленн¤м про сприйн¤тт¤ образне, зриме (¬оно бачитьс¤ мовби в перевернутий б≥нокль...). ѕриродно, що й у цьому випадку предметом мовленн¤ Ї опис ц≥л≥сноњ картини, а в≥н, ¤к було сказано, - зм≥ст анал≥зованого ——÷. 6. —кладн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ з в≥дношенн¤ми часовоњ супозиц≥њ речень, њхнЇ значенн¤ пол¤гаЇ у в≥дображенн≥ зм≥сту под≥њ в розвитку, еп≥зоду, ¤когось пер≥оду д≥¤льност≥ житт¤ ≥ т.д. ÷е розчленован≥ ¤вища д≥йсност≥, кожний момент у них становить конкретну д≥ю того чи ≥ншого учасника, але сама по соб≥ вона ≥зольована в≥д сум≥жних ≥з ним д≥й ≥ не Ї достатн≥м матер≥алом дл¤ предмета мовленн¤. Ќеобх≥дна сукупн≥сть ус≥х речень, що описують розвиток д≥й у ¤комусь ц≥л≥сному, незважаючи на розчленований характер, ¤вищ≥. –озгл¤немо приклади: Ќа зйомц≥ дл¤ "—в≥ту тварин" зустр≥ли зайц¤, молодого, не випробуваного житт¤м п≥дл≥тка. —пробував зв≥р ут≥кати, одначе не знав ≥ще заЇць, ш.р оператор як≥в ѕосольський також ум≥Ї б≥гати. «упинивс¤ заЇць ≥ став спостер≥гати: що буде? амера прозумкот≥ла здалеку, пот≥м посунулас¤ ближче, пот≥м нависла над самим, вухом. ≤ заЇць вир≥шив за себе постати. —першу в≥н ворухнув лапкою, пот≥м зробив випад у б≥к камери, пот≥м, слушно вир≥шивши, що вразливе м≥сце у зумкочучого зв≥ра - око, кинувс¤ в обТЇктив. –¤туючи н≥жн≥ скельц¤, оператор п≥дскочив, але розлютований зайчисько жадав перемоги повноњ. ¬≥н в≥дб≥гав ≥ з силою кидавс¤ на яшков≥ ноги. ¬р¤тували оператора "броньован≥" штани п≥д назвою "джинси" й нап≥вжарт≥влив≥, нап≥всерйозн≥ зойки про допомогу. ћи реготалис¤, спостер≥гаючи, ¤к переможець спок≥йно почистив одну об одну лапки й одразу ж заходивс¤ закусувати стебельцем щавлю; —емир≥чний ѕ≥тер лежить на п≥длоз≥, вв≥пТ¤вшис¤ очима в екран телев≥зора. "—тр≥л¤й! - кричить в≥н. - —кор≥ше ж стр≥л¤й!". Ѕ≥л≥ кеди ѕ≥тера молот¤ть у збудженн≥ по синтетичному килиму. ≤, мовби почувши його наказ, оптим≥ст, г≥гантський робот, озброЇний лазерною гарматою, встромлюЇ сл≥пучий пром≥нь у представника злих сил - мегатрона. "“ак йому, так! - торжествуЇ ѕ≥тер. - ƒобивай монстра!"
Ќазва: —интаксис тексту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (21626 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
