∆урнал≥стика > —интаксис тексту
ѕерший фрагмент - анал≥зоване ——÷ - ¤вл¤Ї собою опис еп≥зоду з "хоробрим" зайцем. ѕочинаЇтьс¤ в≥н реченн¤м —пробував зв≥р ут≥кати й триваЇ до к≥нц¤ фрагмента (три реченн¤ одначе не знав ≥ще заЇць.:, ≤ заЇць вир≥шив за себе постати. ¬р¤тували оператора "броньован≥" штани... випадають з≥ структури ——÷ з часовою супозиц≥Їю, бо постають украпленн¤ми ≥ншого пор¤дку - передають судженн¤ з приводу спостережуваного). –еченн¤, котр≥ вход¤ть до складу ——÷, слугують дл¤ пов≥домленн¤ про х≥д д≥й, ¤к≥ стосуютьс¤ одн≥Їњ ц≥л≥сноњ под≥њ. «ам≥тка називаЇтьс¤ "’оробрий заЇць", природно, предмет мовленн¤ - опов≥дь про р≥шучу повед≥нку зайц¤ - ¤краз ≥ Ї таким, щоб дати необх≥дну ≥нформац≥ю, що п≥дтверджуЇ винесену в заголовок характеристику. ƒругий фрагмент ¤вл¤Ї собою сценку, в ¤к≥й розпов≥даЇтьс¤ про те, ¤к дивитьс¤ передачу по телев≥зору американський школ¤р. ѕерше реченн¤ вводить у суть еп≥зоду. ƒал≥ в часов≥й посл≥довност≥ пов≥домл¤Їтьс¤ про мовленнЇв≥ д≥њ ѕ≥тера й про те, що в≥дбуваЇтьс¤ на синтетичному килим≥. ¬се це слугуЇ дл¤ розширенн¤ пов≥домленн¤ про мовленЇЇву д≥ю. ¬она не Ї безпосередн≥м структурним елементом ——÷ з часовою сп≥впозиц≥Їю речень. ÷¤ частина сукупност≥ конструкц≥й, що вход¤ть до нењ, й реал≥зуЇ зм≥ст сценки. 7. —кладн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ з в≥дношенн¤м уведенн¤ речень. ÷е так≥ Їдност≥, в ¤ких Ї "п≥дготовча" та базова частини, семантико-синтаксична орган≥зац≥¤ ¤коњ пол¤гаЇ у властивост≥ включати, поглинати структуру "п≥дготовчого" реченн¤, що не маЇ самост≥йного значенн¤ в контекст≥. —трижневим елементом ц≥Їњ побудови Ї, природно, друга частина, ¤ка немовби вт¤гуЇ в себе винесене в препозитивну фразу чи в препозитивну позиц≥ю в одн≥й ≥ т≥й же фраз≥ реченн¤. Ќаприклад: «даЇтьс¤, академ≥к олмогоров сказав, що в математиц≥ на хороший результат потр≥бно дес¤ть тис¤ч годин роботи, роздум≥в, пошук≥в виходу з чергового глухого кута. … тому талант у науц≥ - це на в≥с≥мдес¤т, н≥ на девТ¤носто пТ¤ть в≥дсотк≥в - звичайн≥с≥ньке працелюбство й наполеглив≥сть; Ќа жаль, завжди знаход¤тьс¤ люди, готов≥ скористатис¤ з ситуац≥њ "поточного моменту" у власних др≥бних, егоњстичних ≥нтересах. ¬едетьс¤ боротьба з пи¤цтвом, ≥ ось п≥д цим прикритт¤м дехто намагаЇтьс¤ схитрувати, звести особист≥ рахунки. ¬они не в≥д того, щоб сувор≥ заходи, справедливо передбачен≥ проти порушник≥в трудовоњ дисципл≥ни та громадського пор¤дку, обернути проти власних "кривдник≥в"; Ѕагато знах≥док прот¤гом тривалого часу не можуть пробитись у виробництво, втрачають новизну. “ому й виходить, що де¤к≥ п≥дприЇмства чорноњ металург≥њ, вуг≥льноњ промисловост≥, транспорту роками не можуть впровадити нову техн≥ку; ¬ чудесному й шаленому св≥т≥ шах≥в немаЇ меж. Ўахи невичерпн≥. —аме так - "Ќевичерпн≥ шахи" - й назвали свою нову книгу трикратний чемп≥он св≥ту гросмейстер јнатол≥й арпов ≥ математик, кандидат техн≥чних наук... ѕерший фрагмент: спостережуване складне синтаксичне ц≥ле виражаЇ зм≥ст, що обТЇднуЇ зм≥ст двох речень, - непод≥льний, ц≥л≥сний смисл (виход¤чи з того, що, ¤к сказав академ≥к олмогоров, у математиц≥ на хороший результат потр≥бно дес¤ть тис¤ч годин роботи, роздум≥в, пошук≥в виходу з чергового глухого кута, сл≥д вважати, що талант у науц≥ - це... на девТ¤носто пТ¤ть в≥дсотк≥в звичайн≥с≥ньке працелюбство й наполеглив≥сть). ——÷ маЇ основне значенн¤ висновку, ¤кий, природно, обовТ¤зково чимось зумовлений ≥ т≥льки в Їдност≥ ≥з зумовленою частиною виражаЇ притаманну йому лог≥чну структуру. ƒругий фрагмент: складне синтаксичне ц≥ле оформлене в одн≥й фраз≥. Ѕазова частина ≥ ось п≥д цим прикритт¤м дехто намагаЇтьс¤ хитрувати, звести особист≥ рахунки, передбачаЇ введенн¤ в њњ структуру зм≥сту попереднього реченн¤ ¬едетьс¤ боротьба з пи¤цтвом, ¤ке не маЇ самост≥йного значенн¤. ¬ контекст≥ йдетьс¤ про певну категор≥ю людей, котр≥ пристосовуютьс¤ до будь-¤ких ситуац≥й. ќтже, смисл ус≥х пов≥домлень спр¤мований на те, щоб охарактеризувати њх, розпов≥сти про њхн≥ д≥њ, вчинки. “рет≥й фрагмент: у цьому ——÷ йдетьс¤ про стан справ, зумовлений де¤кими фактами. “обто ц≥л≥сний смисл сформувавс¤ завд¤ки зТЇднанню зумовлювального реченн¤, й того, що виражаЇ п≥дсумок. —инон≥мом ц≥Їњ конструкц≥њ могло б бути складноп≥др¤дне реченн¤ з причишю-насл≥дковими в≥дношенн¤ми частин (оск≥льки багато знах≥док прот¤гом тривалого часу.., тому й виходить, що...). „етвертий фрагмент уз¤тий ≥з реценз≥њ, в ¤к≥й даЇтьс¤ оц≥нка книги про шахи. √оловними предметами мови виступають пов≥домленн¤ про цю книгу. … виокремлене складне синтаксичн≥ ) ц≥ле також м≥стить пов≥домленн¤ такоњ тематичноњ спр¤мованост≥. ¬инесенн¤ в препозиц≥ю окремого реченн¤ даЇ змогу "винах≥длив≥ше" виразити смисл (ц¤ конструкц≥¤ ускладнена ще й уточненн¤м - наведенн¤м досл≥вноњ назви книги: "Ќевичерпн≥ шахи"). —еред ——÷ з в≥дношенн¤ми введенн¤ широко представлен≥ в публ≥цистиц≥ конструкц≥њ з≥ значенн¤м умовиводу, тобто так≥, що слугують дл¤ вираженн¤ ц≥л≥сних лог≥чних одиниць висновку, на основ≥ ¤кихось даних. ћовленнЇв≥ смисли, що њм в≥дпов≥дають, теж мають характеризуватис¤ ц≥л≥сн≥стю й непод≥льн≥стю, бути сукупними, сумарними щодо зм≥сту речень, котр≥ вход¤ть до ——÷. ѕор≥вн¤йте: —пец≥ал≥стам-початк≥вц¤м часом не вистачаЇ життЇвого гарту, досв≥ду, вм≥нн¤ долати труднощ≥. ќсь чому њхн≥ перш≥ самост≥йн≥ кроки потребують п≥дтримки. як зазначалос¤ на нарад≥ прац≥вник≥в вищоњ школи, навчальний заклад маЇ "супроводжувати" своњх плеканц≥в упродовж усього житт¤. –екторам необх≥дно налагодити й пост≥йно вдосконалювати систему сп≥лкуванн¤ з випускниками, спиратис¤ на њхн≥й практичний досв≥д; ћожливост≥ фабрик, зайн¤тих переробкою побутових та ≥нших в≥дход≥в, невелик≥. —л≥д, очевидно, пом≥ркувати про розвиток п≥дприЇмств цього проф≥лю, нарощуванн¤ њхн≥х потужностей; ≤нод≥ п≥дл≥тковий ≥ юнацький в≥к називають трудним. я б назвав його складним... «начить, ≥ твори, звернен≥ до цього в≥ку, мають проникати в саму суть, углиб складностей, що не полишають людину, про ¤ку прийн¤то говорити: "¬же не дитина, та ще й не дорослий"; атал≥затори прогресу зможуть виконувати своњ функц≥њ т≥льки за умови своЇчасноњ п≥дготовки й переп≥дготовки кадр≥в спец≥ал≥ст≥в ≥ кер≥вник≥в. ќсь чому необх≥дно прискорити перебудову навчанн¤ в ≥нженерних та економ≥чних вузах, в ≥нститутах п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вних прац≥вник≥в. ” вс≥х наведених фрагментах вид≥лен≥ ——÷ мають значенн¤ лог≥чного висновку: 1 - про необх≥дн≥сть п≥дтримки в становленн≥ молодих спец≥ал≥ст≥в, 2 - про необх≥дн≥сть удосконаленн¤ системи сп≥лкуванн¤ з випускниками, 3 - про доц≥льн≥сть розвитку п≥дприЇмств, зайн¤тих переробкою в≥дход≥в; 4 - про те, ¤кими мають бути твори дл¤ юнацького в≥ку; 5 - про необх≥дн≥сть прискорити перебудову навчанн¤ в ≥нженерних та економ≥чних вузах. ÷≥ висновки мають зумовлений, мотивований характер, ≥ семантико-синтаксична структура мовноњ побудови в≥дображуЇ цю лог≥ко-смислову Їдн≥сть. “аким чином, бачимо, що розгл¤нут≥ складн≥ синтаксичн≥ ц≥л≥ слугують дл¤ вираженн¤ елементарного мовленнЇвого смислу, тобто непод≥льного, ц≥л≥сно найменшого в умовах контексту. ќтже, вони сп≥вв≥днос¤тьс¤ ≥з самост≥йно значущим у контекст≥ окремим реченн¤м. ¬≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що в реченн≥ Їдиний смисл подано нерозчленованим, а в складному синтаксичному ц≥лому - розчленовано, шл¤хом взаЇмод≥њ смисл≥в речень, що вход¤ть до нього. –озгл¤немо дал≥ два фрагменти. ¬ одному зазначаЇтьс¤ факт спостереженн¤ за чимось, а в другому )також ≥детьс¤ про спостереженн¤ автора, але те, що в≥дбуваЇтьс¤, показане в його конкретному розвитку. “ому в першому випадку смисл "факт спостереженн¤ за чимось" передаЇтьс¤ одним реченн¤м, а в другому конкретизований зм≥ст "спостережувана повед≥нка птаха" - складним синтаксичним ц≥лим, що складаЇтьс¤ з речень, зТЇднаних в≥дношенн¤ми часового сп≥вположенн¤ (приЇднуютьс¤ до цього ——÷ та реченн¤ ≥ншого плану, що слугують дл¤ розширенн¤, по¤сненн¤ ≥ тл≥., - вони не п≥дкреслен≥, але в основ≥ опов≥д≥ перебувають ——÷, що ц≥кавл¤ть нас). ѕор≥вн¤йте: "...“ри години стежимо за кожним рухом реставратор≥в ≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ зн≥мають поп≥д самою стелею з величезних гак≥в картину, тканину, що убер≥гаЇ њњ з≥ зворотного боку, дошки, що скр≥плюють раму з бок≥в, затискач≥. Ќайменше "хвилюванн¤ " полотна загрожуЇ насл≥дками; —≥рий сп≥вочий др≥зд, його називають ≥ще горобинником, ¤к т≥льки пo-справжньому заосен≥ло, внадивс¤ в наш город. ўо його там привернуло? „орнопл≥дна крихка, налита солодким соком горобина.
ѕрил≥тав в≥н не зразу в город, а немовби спроквола п≥дбиравс¤ до нього, хитрував: спершу с≥дав на високу г≥лку топол≥, що вже скинула лист¤, огл¤давс¤, чи немаЇ ¤коњсь перешкоди. ≤, ¤кщо обстановка дозвол¤ла, п≥рнав на березу - вона б≥л¤ самоњ огорож≥. ј тут т≥льки сп≥к≥руй ≥ клюй ¤годи на виб≥р. ћен≥ було ц≥каво спостер≥гати за вТюнким дроздом, зате бабус¤ ћарфа ла¤ла й соромила птаха, л¤скала в долон≥, л¤кала, в≥дган¤ла... ƒр≥зд в≥дл≥тав ≥ зразу ж повертавс¤. —к≥нчилос¤ тим, що одного разу господин¤ вийшла з корзиною та об≥брала ¤годи.
- “епер, безсов≥сний, л≥тай, ск≥льки схочеш.
ƒр≥зд прил≥тав. ≤ клював ¤годи. Ќ≥, н≥, не пропущен≥ в час збиранн¤. ÷е ¤ тайкома його пригощав: в≥шав на галузку гроно-друге - чи багато птахов≥ треба? “аким чином, ми з≥ставл¤Їмо перше реченн¤ з першого фрагмента й ——÷ з другого фрагмента, що складаЇтьс¤ з речень, у ¤ких пов≥домл¤Їтьс¤ про д≥њ дрозда та реакц≥ю господин≥. …детьс¤ про повадки птаха в конкретн≥й ситуац≥њ. “≥льки розпов≥дь про всю ситуац≥ю (с≥рий сп≥вочий др≥зд... унадивс¤ в наш город) розкриваЇ смисл: ¤ка повед≥нка птаха в спостережуваних умовах. ÷е ≥ Ї головний предмет мовленн¤ в усьому фрагмент≥, про його виб≥р ми д≥знаЇмос¤ з першого абзаца, що передуЇ анал≥зованому ——÷. –еченн¤ з першого фрагмента теж м≥стить висловлюванн¤ про предмет мовленн¤, маЇ самост≥йне значенн¤. ƒруге реченн¤ в цьому фрагмент≥ не входить в обс¤г основного предмета мовленн¤, а маЇ супров≥дно-розширювальний характер, тобто пов≥домл¤Ї подробицю, деталь, другор¤дний предмет мовленн¤ (що "обслуговуЇ" основний). ¬ обох прикладах семантико-синтаксичп≥ одиниц≥ - реченн¤ та складне синтаксичне ц≥ле - виконують функц≥ю елементарного висловлюванн¤ про предмет мовленн¤ (але в одному випадку це нерозчленоване висловлюванн¤, в ≥ншому ж - розчленоване ).
Ќазва: —интаксис тексту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (21626 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
