∆урнал≥стика > —интаксис тексту
¬исловлюванн¤, що складаЇтьс¤ з одного елементарного висловлюванн¤ про предмет мовленн¤, Ї простим. –озгл¤ньмо приклади: ¬ м≥ст≥ ќпол≥ в≥дкривс¤ традиц≥йний фестиваль польськоњ п≥сн≥; —отн≥ тис¤ч кубинок з ус≥х куточк≥в крањни вз¤ли участь у нед≥льнику на честь р≥чниц≥ створенн¤ федерац≥њ кубинських ж≥нок; «агальний деф≥цит зовн≥шньоторгового балансу крањн ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства перевищив 26 м≥льйон≥в долар≥в. ¬ ус≥х пропонованих прикладах висловлюванн¤ про предмет мовленн¤ (под≥ю, стан справ) виражено елементарним висловлюванн¤м, що маЇ форму реченн¤. “ак≥ висловлюванн¤ - водночас ≥ текст - становл¤ть зм≥ст найкоротшоњ ≥нформац≥њ в газет≥. ≤снуванн¤ висловлювань ≥ водночас текст≥в, що мають таку структуру, зумовлене необх≥дн≥стю широкого й тому лакон≥чного ≥нформуванн¤ читач≥в. “а все ж найголовн≥шою дл¤ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ Ї вимога ¤кнайповн≥шого донесенн¤ ≥нформац≥њ, розТ¤сненн¤ њњ соц≥альноњ сут≥. « ц≥Їњ точки зору перша й друга ≥нформац≥њ можуть поц≥новуватис¤ ¤к ц≥лком достатн≥ за умов рубрики, ор≥Їнтованоњ на щонайкоротше пов≥домленн¤ ( оротко, 3 телетайпноњ стр≥чки, Ћише факти та ≥н.), а трет¤ ≥нформац≥¤, також розрахована на дуже широке коло читач≥в, потребуЇ певних додаткових в≥домостей, необх≥дних дл¤ ѓѓ активного осмисленн¤. Ѕ≥льша увага до таких вимог в≥дображаЇ будову под≥бноњ ≥нформац≥њ, що маЇ вигл¤д ≥нтерпретованого висловлюванн¤: Ѕ Ѕельг≥њ триваЇ зростанн¤ безроб≥тт¤. Ќин≥ в крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льш ¤к 326 тис¤ч людей, позбавлених зароб≥тку, - на 10 тис¤ч чолов≥к б≥льше, н≥ж м≥с¤ць тому. ¬ першому реченн≥ м≥ститьс¤ узагальнена ≥нформац≥¤ про зростанн¤ безроб≥тт¤. ¬ другому реченн≥ ц¤ ≥нформац≥¤ конкретизуЇтьс¤, в третьому даЇтьс¤ розТ¤сненн¤ (коментар), ¤ка саме динам≥ка цього зростанн¤. —учасн≥ досл≥дники справедливо вважають, що "≥нтерпретац≥¤", оц≥нка ≥нформац≥њ набуваЇ особливо важливого значенн¤ в д≥¤льност≥ журнал≥ст≥в. "“ой, хто перший дасть оц≥нку под≥¤м, здобуваЇ величезний виграш у пропагандистськ≥й боротьб≥ за уми людей..."[73. ƒуже важливою видаЇтьс¤ й думка про те, що "за одним способом може бути складена ≥нтерпретована ≥нформац≥¤ в молод≥жн≥й газет≥, за ≥ншим - в≥йськов≥й, у газет≥ дл¤ села й т.д. —пециф≥ка може ви¤вл¤тис¤ в зм≥ст≥ ≥нтерпретац≥њ, в њњ к≥лькост≥ та формах[74]. —аме тому основним у газетному мовленн≥ Ї ≥нтерпретоване висловлюванн¤. ѕросте ≥нтерпретоване висловлюванн¤ складаЇтьс¤ з двох частин: основноњ, вираженоњ елементарним висловлюванн¤м, ≥ супров≥дноњ, що складаЇтьс¤ з такоњ к≥лькост≥ елементарних висловлювань, ¤ка необх≥дна дл¤ кращого донесенн¤ розТ¤сненн¤, оц≥нки основноњ ≥нформац≥њ. ќск≥льки супров≥дн≥ елементи мають допом≥жний, "обслуговувальний" характер, вони вход¤ть до складу висловлюванн¤ про предмет мовленн¤, формульованого в основн≥й частин≥. ѕод≥бн≥ прост≥ висловлюванн¤ можна квал≥ф≥кувати ¤к ускладнен≥. —першу розгл¤ньмо так≥ два висловлюванн¤: ”н≥кальн≥ вироби стародавн≥х ювел≥р≥в поповнили колекц≥ю ињвського музею ≥сторичних коштовностей, њх знайдено украњнським археологом п≥д час розкопок ск≥фських курган≥в у п≥вденних област¤х республ≥ки. „отири тис¤ч≥ нових експонат≥в датуютьс¤ IV стол≥тт¤м до нашоњ ери; «а даними ћ≥н≥стерства з питань зайн¤тост≥ й прац≥, в Ѕельг≥њ наприк≥нц≥ травн¤ нал≥чувалос¤ 297 тис¤ч безроб≥тних. ќднак насправд≥, ¤к пов≥домл¤Ї газета "ƒрапо руж", у довг≥й черз≥ на б≥ржах прац≥ сто¤ть нин≥ 560 тис¤ч чолов≥к. ” першому приклад≥ основна частина ”н≥кальн≥ вироби стародавн≥х ювел≥р≥в поповнили колекц≥ю ињвського музею ≥сторичних коштовностей. ” другому в ц≥й рол≥ виступаЇ ——÷ - ...в Ѕельг≥њ наприк≥нц≥ травн¤ нал≥чувалос¤ 297 тис¤ч безроб≥тних. ќднак насправд≥... в довг≥й черз≥ на б≥ржах прац≥ сто¤ть нин≥ 560 тис¤ч чолов≥к. ќбТЇднуЇ ц≥ висловлюванн¤ њхн¤ належн≥сть до типу простих, бо основна частина, ¤дро в кожному з них в≥дпов≥даЇ елементарному висловлюванню. —п≥льним ви¤вл¤Їтьс¤ й те, що ц≥ прост≥ висловлюванн¤ належать до типу ≥нтерпретованих, бо с них супров≥дн≥ компоненти, що слугують дл¤ посиленн¤ ефективност≥ пов≥домленн¤. ¬ першому висловлюванн≥ - про поповненн¤ колекц≥њ ињвського музею ≥сторичних коштовностей - реченн¤, в ¤ких пов≥домл¤ютьс¤ подробиц≥, що стосуютьс¤ ун≥кальноњ знах≥дки; в другому - компоненти посилального характеру (за даними ћ≥н≥стерства з питань зайн¤тост≥ та прац≥; ¤к пов≥домл¤Ї газета "ƒрапо руж"). —п≥льним у структур≥ цих висловлювань Ї й те, що супров≥дн≥ реченн¤ належать до одного й того ж р≥вн¤ залежност≥ - воли безпосередньо повТ¤зан≥ з основною частиною. «вичайно про предмет мовленн¤ ми д≥стаЇмо у¤вленн¤ за початковими його компонентами, а вже потому йде розгортанн¤ ≥ т. д. “а нер≥дко спостер≥гаютьс¤ випадки композиц≥йного перем≥щенн¤ елемент≥в, що дають безпосереднЇ у¤вленн¤ про предмет мовленн¤. “аке композиц≥йне пересуванн¤ ¤дра висловлюванн¤ Ї одн≥Їю з рис газетно-публ≥цистичного мовленн¤ ≥ спри¤Ї дос¤гненню певних комун≥кативно-виражальних ефект≥в: зац≥кавити, за≥нтригувати читача, п≥двести його до сприйн¤тт¤ основного пов≥домленн¤. –озгл¤ньмо приклад: —ол≥камськ. ÷≥лком можливо, що найближчим часом, у цьому уральському м≥ст≥ зовс≥м в≥дмовл¤тьс¤ в≥д звичайних овоче- та фруктосховищ. ј проте город¤ни матимуть можлив≥сть круглий р≥к користуватис¤ св≥жими дарами природи. —ол≥камц≥ придумали ориг≥нальний спос≥б тривалого збер≥ганн¤ капусти й пом≥дор≥в, ¤блук та ог≥рк≥в. ѕрим≥щенн¤ дл¤ них давно готов≥. ÷е - в≥дпрацьован≥ солев≥ штольн≥, розташован≥ глибоко п≥д землею. «авжди стаб≥льна температура, особливий склад пов≥тр¤, що перешкоджаЇ утворенню шк≥дливих бактер≥й, Ї в≥дм≥нними умовами дл¤ збер≥ганн¤ найт≥сн≥ших плод≥в. ƒо того ж дл¤ обладнанн¤ п≥дземних склад≥в не потр≥бн≥ велик≥ матер≥альн≥ витрати. ѕробну парт≥ю - 25 тонн картопл≥ - вир≥шено закласти нин≥шньоњ осен≥ в одну ≥з штолень обТЇднанн¤ "—ильв≥н≥т". “екст ≥нформац≥њ складаЇтьс¤ з висловлюванн¤ про один предмет мовленн¤. ƒва композиц≥йне вид≥лених ≥з допомогою абзаца висловлюванн¤ стосуютьс¤ Їдиного зм≥сту - про те, що сол≥камц≥ придумали ориг≥нальний спос≥б тривалого збер≥ганн¤ овоч≥в. —мисл першого абзаца стаЇ зрозум≥лим лише у звТ¤зку з≥ зм≥стом другого. ѕерший абзац, що м≥стить перше композиц≥йне виокремлюване висловлюванн¤, слугуЇ дл¤ того, щоб привернути читача, зосередити його увагу на дещо незвичайн≥й ситуац≥њ. якби цей абзац сто¤в п≥сл¤ другого, то в≥н природно розширював би ≥нформац≥ю, задану першим абзацом. “аким чином, основу ≥нформац≥њ становить перше реченн¤ другого абзаца, бо ц¤ ≥нформац≥¤ виступаЇ вих≥дною, опорною дл¤ вс≥Їњ решти речень (безпосередньо чи через посередництво ≥нших речень). “им-то реченн¤ —ол≥камц≥ придумали ориг≥нальний спос≥б тривалого збер≥ганн¤ капусти й пом≥дор≥в, ¤блук та ог≥рк≥в Ї смисловим центром ≥нформац≥њ. ¬ даному випадку основне пов≥домленн¤ висловлюванн¤ м≥ститьс¤ не на початку, а в середин≥ комун≥кативноњ побудови. “ак≥ перем≥щенн¤ можуть бути ще значн≥шими - основне пов≥домленн¤ пересуваЇтьс¤ в к≥нець висловлюванн¤. Ќа цьому прийом≥ нер≥дко будуютьс¤ коротк≥ ≥нформац≥њ. ѕор≥вн¤йте: ћетал зам≥нило... дерево. якщо сталь нагр≥ти до 750∞, то свою м≥цн≥сть вона збереже лише 15 хвилин, а клеЇн≥ деревТ¤н≥ конструкц≥њ за тих же умов - майже втрич≥ довше. “ехнолог≥¤ виготовленн¤ њх досить проста. ƒошки змащують спец≥альним клеЇм, просочують антип≥рином (тому конструкц≥њ й не гор¤ть) ≥ пресують. Ћистковий пир≥г ≥з дерева надзвичайно виг≥дний. “ак, у ход≥ буд≥вництва катка 20 клеЇних конструкц≥й, на ¤к≥ п≥шло 340 кубометр≥в низькосортноњ деревини, з усп≥хом зам≥нили 500 тонн високо¤к≥сного металу.
Ўирокий ≥ д≥апазон застосуванн¤ клеЇних конструкц≥й, ≥з них можна будувати клуби, кафе, ринки, мости, цехи п≥дприЇмств. ƒл¤ м≥неральних добрив розроблено проекти склад≥в, удвоЇ дешевших за типов≥. леЇн≥ деревТ¤н≥ конструкц≥њ найр≥зноман≥тн≥ших форм ≥ розм≥р≥в демонструютьс¤ в пав≥льйон≥ "Ћ≥сове господарство й л≥сова промислов≥сть", њх передав на виставку рег≥ональний науково-досл≥дний ≥нститут механ≥чноњ обробки деревини... —першу йдетьс¤ про властивост≥, виготовленн¤, переваги, застосуванн¤ клеЇних конструкц≥й, а затим, майже наприк≥нц≥, про те, що леЇн≥ деревТ¤н≥ конструкц≥њ найр≥зноман≥тн≥ших форм ≥ розм≥р≥в демонструютьс¤ в пав≥льйон≥ "Ћ≥сове господарство й л≥сова промислов≥сть". ¬ид≥л¤ютьс¤ немовби дв≥ зм≥стов≥ частини. … знову-таки видно залежн≥сть першоњ частини в≥д другоњ, бо це по¤снюЇ, чому йдетьс¤ про под≥бн≥ конструкц≥њ (оск≥льки це повТ¤зано з њх демонстрац≥Їю). ƒопомагаЇ ви¤вленню цих в≥дношень анал≥з семантико-синтаксичноњ залежност≥ компонент≥в та ор≥Їнтац≥¤ на жанрову специф≥ку висловлюванн¤: основу жанру ≥нформац≥њ" (зам≥тки) становить пов≥домленн¤ про факт, под≥ю. ƒруге ¤вище, що в≥дчутно впливаЇ на розп≥знаванн¤ смислового центру висловлюванн¤, а отже й предмета висловлюванн¤, пресуппозиц≥¤. ÷им терм≥ном ми називаЇмо ¤вище смисловоњ сум≥жност≥, котре приводить до випущенн¤ окремих мовленнЇвих компонент≥в ≥ водночас "компенсац≥њ" смислу, втрачуваного в результат≥ випущенн¤. ѕон¤тт¤ пресуппозиц≥њ (пресуппозиц≥й) характеризуЇтьс¤ неоднозначним зм≥стом. ÷ей терм≥н вживають у таких значенн¤х: у¤вленн¤ мовц≥в про природн≥ в≥дношенн¤ м≥ж под≥¤ми; умови ефективност≥ мовленнЇвого акту, семантична детерм≥нац≥¤ одного слова або висловленн¤ ≥ншим словом чи висловлюванн¤м, у¤вленн¤ мовц¤ про ступ≥нь об≥знаност≥ адресата мовленн¤ й т.п.[75] Ќазван≥ характеристики швидше в≥дображують природу пресуппозиц≥њ, причини њњ виникненн¤. ¬.ќ.«в¤г≥нцев даЇ визначенн¤ пресуппозиц≥њ в таких аспектах: "це опосередковуюча ланка м≥ж моделлю л≥нгв≥стичноњ компетенц≥њ й моделлю комун≥кативноњ компетенц≥њ"[76], дал≥ - "сукупн≥сть передумов, задоволенн¤ ¤ких необх≥дне, щоб висловлюванн¤ було правильно зрозум≥ле, ≥ ¤к≥ утворюють своЇр≥дний "п≥дтекст" висловлюванн¤Ф[77]. ѕор¤д з аналог≥чним розум≥нн¤м пресуппозиц≥њ √.¬. олшанський пропонуЇ використанн¤ цього терм≥на також у значенн≥ "спос≥б семантичного анал≥зу тексту.., що грунтуЇтьс¤ на певних припущенн¤х ≥ прогнозуванн≥ семантики сл≥в, словосполучень ≥ речень, ¤к≥ вход¤ть до текстуФ[78]. ÷≥лком виправдовуЇ себе найменуванн¤ пресуппозиц≥Їю й самого розгл¤дуваного ¤вища та способу семантичного анал≥зу, що розкриваЇ характер цього ¤вища. ¬загал≥ ж вивченн¤ пресуппозиц≥њ лише розпочато, тому все, що стосуЇтьс¤ його природи, р≥зновид≥в, прагматичноњ рол≥, становить безумовний ≥нтерес. ¬ основ≥ пресуппозиц≥њ, ¤к уже зазначалос¤, лежить пон¤тт¤ про лог≥чну сум≥жн≥сть певних пов≥домлень, що виникаЇ на основ≥ асоц≥ативного мисленн¤. “ак, ¤кщо про щось говоритьс¤ ¤к про предмет пов≥домленн¤, то маЇтьс¤ на уваз≥, що в≥н (цей предмет) Ї в на¤вност≥, ≥снуЇ; ¤кщо даЇтьс¤ одне з посилань та умовив≥д, то це св≥дчить, що друге посиланн¤ маЇтьс¤ на уваз≥; ¤кщо даютьс¤ обидва посиланн¤, то може матис¤ на уваз≥ висновок ≥ т.д. «Т¤суванн¤ таких факт≥в у текст≥ необх≥дне дл¤ того, щоб установити ≥стинний характер звТ¤заност≥, меж пов≥домленн¤, характер самого пов≥домленн¤. Ѕез урахуванн¤ пресуппозиц≥њ у¤вленн¤ про вс≥ ц≥ характеристики тексту буде неповним. ѕроникненн¤ в сутн≥сть пресуппозиц≥њ виробл¤Ї розум≥нн¤ њњ можливостей в≥дходу в≥д пр¤мол≥н≥йного викладу. ¬и¤вленн¤ факт≥в пресуппозиц≥њ корисне також дл¤ вибору побудов, ¤к≥ мають резерви ощадливоњ й водночас обТЇмноњ ≥нформац≥њ. ѕор≥вн¤йте застосуванн¤ њх у зам≥тках: ѕсков. Ќа завод≥ зубчастих кол≥с, що випускаЇ автоматичн≥ коробки швидкостей верстат≥в з програмним управл≥нн¤м, р≥зн≥ детал≥ й механ≥зми дл¤ верстатобуд≥вноњ промисловост≥, ширитьс¤ боротьба за. економ≥ю та ощадлив≥сть; —п≥р довкола розташованих у —х≥дно- итайському мор≥ остров≥в —енкаку, пов≥домл¤Їтьс¤ у прес≥, спалахнув ≥з новою силою; Ћ≥сабон. ¬ступ ѕортугал≥њ до "—п≥льного ринку" неминуче пот¤гне за собою розоренн¤ середн≥х ≥ др≥бних п≥дприЇмств крањни. ” першому приклад≥ йдетьс¤ про стан справ на завод≥ зубчастих кол≥с, ≥снуванн¤ ¤кого маЇтьс¤ на уваз≥ з такого пов≥домленн¤; в другому - пов≥домл¤Їтьс¤ про ви¤в ≥з новою силою певноњ д≥њ, що, знову ж, маЇ на уваз≥ њњ на¤вн≥сть; у третьому - пов≥домленн¤ про можлив≥ насл≥дки д≥њ передбачаЇ плануванн¤, звершенн¤ ц≥Їњ д≥њ. “ака властив≥сть мовних одиниць використовуЇтьс¤ не лише на початку тексту, а й у будь-¤к≥й його частин≥. ÷е даЇ змогу випускати в текст≥ ц≥л≥ реченн¤, в результат≥ чого стаЇ менш ч≥тким характер переходу в≥д одного реченн¤ до ≥ншого. «верненн¤ до пресуппозиц≥њ ви¤вл¤Ї ≥стинну суть в≥дношень. –озгл¤немо приклад: ...ћемор≥ал створений па м≥сц≥ воњнського похованн¤, що опинилос¤ нин≥ в к≥льц≥ житлових квартал≥в. ...ѕо бетонн≥й стел≥, встановлен≥й на братськ≥й могил≥, немовби по с≥рому ос≥нньому небу, лет¤ть журавл≥... ѕерех≥д в≥д першого реченн¤ не маЇ безпосереднього звТ¤зку: про стелу в першому реченн≥ не йшлос¤. “а на основ≥ пресуппозиц≥њ (й подальшого розТ¤сненн¤, без ¤кого нав≥ть можна було об≥йтис¤) ми розум≥Їмо, що на братськ≥й могил≥ встановлена стела. “аким чином, в≥дновлюЇтьс¤ посл≥довн≥сть пов≥домленн¤ (...мемор≥ал створений на м≥сц≥ воњнського похованн¤ - на братськ≥й могил≥ встановлена стела - ѕо бетонн≥й стел≥...), ¤ка даЇ змогу певним чином анал≥зувати в≥дношенн¤ ≥ звТ¤зки речень у текст≥. ‘акт ел≥птичност≥ в≥дображений тут ≥ в постановц≥ трикрапки, що передаЇ перервн≥сть звТ¤зку речень ≥, кр≥м того, переводить пов≥домленн¤ в нову тональн≥сть - л≥рично забарвлену.
Ќазва: —интаксис тексту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (21626 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
