
		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

—тор≥нка: 1/22

ћи пост≥йно порушуЇмо б≥осистемий пристр≥й природи ≥ терпимо в≥д цього у вс≥х сферах своЇњ д≥¤льност≥. —истематичн≥ порушенн¤ еволюц≥йного пор¤дку природи ≥ хвильовоњ структури сум≥сност≥ в б≥осистемному виробництв≥ лужать причиною Уб≥осистемногоФ розпадуФ- основного виробника Ув≥русу смерт≥Ф, ≥ндив≥дуально-масових нещасть, авар≥й, трагед≥й, катастроф, що принос¤ть нам горе ≥ б≥ди, гальмують роботу.

¬≥д б≥осистемного розпаду не ≥снуЇ н≥¤ких схованок ≥ засоб≥в захисту. Ѕудь-¤ка б≥осистеа, створена з порушен¤м еволюц≥йного пор¤дку природи, Ї джерелом зла ≥ зазнаЇ поразки, втрачаЇ ст≥йк≥сть, розвалюЇтьс¤ ≥ гине.

У¬≥рус смерт≥Ф виникаЇ при в≥дсутност≥ осгент≥в родючост≥ (усп≥ху) в б≥осистем≥. ≤з ус≥Їњ р≥зноман≥тност≥ орган≥зм≥в, ≥нтерес≥в ≥ д≥й природа не терпить т≥льки т≥ з них, ¤к≥ мають в соб≥ три недопустим≥ елементи: ненаситн≥сть, насильство ≥ пригн≥ченн¤. —аме ц≥ елементи Ї в природ≥ джерелом зла ≥ складають УчорнуФ б≥осистему под≥й. Ћ≥кв≥дац≥¤ джерел зла Ї пешочерговою необ≥дн≥стю природи в робот≥ еволюц≥йного механ≥зму по створеню б≥осистемноњ досконалост≥. ≤нтереси гнобител≥в н≥коли не одержать п≥дтримки в навколишньому св≥т≥. ѕотец≥ал будь-¤кого насилл¤ завжди обмежений рамками власноњ б≥осистеми ≥нтерес≥в, в той час, ¤к потенц≥ал невдоволенн¤ ≥ пригнобленн¤ може зб≥льшуватис¤ до неох≥дноњ величини ≥ ¤кост≥ за рахунок Їдност≥ вс≥х ≥нтерес≥в природи.

ѕотенц≥ал невдоволенн¤, образи ≥ болю можна т≥льки регулювати,знижуючи його р≥вень до нул¤, шл¤хом налагодженн¤ сум≥сност≥, при ¤к≥й сили пригн≥ченн¤ (пригнобленн¤) самост≥йно в≥дмирають, а при њх в≥дсутност≥ потенц≥ал невдоволенн¤, образи ≥ болю зТ¤витис¤ не може н≥¤к. ѕотр≥бно т≥льки позбавити в≥д порушень еволюц≥йного пор¤дку ≥ хвильовоњ структури сум≥сност≥, ¤ н≥¤кого Ув≥русуФ смерт≥Ф, зла ≥ гор¤ в б≥осистем≥ б≥льше не буде. –егулуючи в б≥осистемах хвильову сум≥н≥сть реакц≥й, не важко довести добро чи зло в будь-¤к≥й б≥осистем≥ под≥й до потр≥бноњ нам величини.

¬≥д сил, ¤к≥ пригн≥чують, ≥ порушень еволюц≥йного пристрою потр≥бно зв≥льн¤тис¤, ≥ в б≥осистемах в≥дмираЇ будь-¤ке зло, настаЇ мир ≥ злагода на ловг≥ часи.

¬заЇмод≥¤ Ї к≥нцевою причиною речей. ѕотр≥бно в≥дшукати правильну взаЇмод≥ю частин, ≥ весь хаос зникне, а зла вол¤ випадку, на ¤ку списують сьогодн≥ велик≥ жертви ≥ витрати, перестане ≥снувати.

«абобони ≥ страх в≥д≥мруть. —или пригнобленн¤ не зможуть вже розвиватис¤ ≥ пригн≥чувати абсолютне право на свободу, р≥вн≥сть ≥ щаст¤. ѕотенц≥ал невдоволенност≥, образи ≥ болю не буде б≥льше нагромаджуватис¤ до величини апат≥њ ≥ гн≥ву.

ѕеред нами в≥дкриютьс¤ сили, ¤к≥ приведуть до усп≥ху ≥ к≥нцев≥ причини речей- б≥осистемна досконал≥сть. ћус¤ть бути розроблен≥ в≥дпов≥дн≥ м≥ри по структур≥ виробництва ≥ налагодженн≥ б≥осистемного звТ¤зку, тому що:

Учорн≥Ф б≥осистеми створюютьс¤ з порушенн¤м еволюц≥йного пор¤дку.

Учервон≥Ф б≥осистеми створюютьс¤ без порушен.

¬ результат≥ Учорн≥Ф б≥осистеми розвалюютьс¤ ≥ гинуть, а Учервон≥Ф, навпаки, усп≥шно розвиваютьс¤.

ћехан≥зм будь-¤кого виробництва може усп≥шно працювати т≥льки по схем≥ б≥осистемного пристрою, в ¤кому в≥дсут≥ елементи насильства. ћи не зауважуЇмо порушень б≥осистемного пристрою, а т≥льки бачимо њх насл≥дки.

¬с≥ б≥осистеми (незалежно в≥д њх внутр≥шньоњ м≥дрост≥, величини ≥ назви) волод≥ють в природ≥ абсолютним правом на свободу, р≥вн≥сть ≥ щаст¤. —аме ≥в цьому ≥ схована велика справедлив≥сть ≥ √армон≥¤ в природ≥ в≥дношень.

ўо таке б≥осистема?

÷е продукт взаЇмод≥њ живоњ сут≥, народжений за адресою будь-¤коњ конкретноњ кл≥тини в Упроменевому канал≥ часуФ.

ѕристр≥й будь-¤коњ б≥осистеми маЇ в соб≥ хвильовий механ≥зм еволюц≥њ ≥ власний Уреактор сум≥сност≥Ф.

Ѕ≥осистема ¤вл¤Ї собою орган≥зац≥ю будь-¤коњ контректноњ справи чи живоњ структури, ≥нтересу, виробництва, продукц≥њ чи окремоњ д≥њ, народжену спрамовани рухом виконавчих орган≥в “ворц¤ в його власних ≥нтересах.

Ѕ≥омаса- це продукт б≥осистемного розпаду. ¬она не може довго ≥снувати тому що споживацький ≥нтерес протир≥чить еволюц≥йним ≥нтересам природи по створенню б≥осистемноњ досконалост≥

ƒ≥¤льн≥сть б≥осистеми включаЇ в себе так≥ основн≥ моменти:

включен¤ системи (народженн¤ б≥осистеми).

¬иконуЇтьс¤ поступово ≥ по м≥р≥ необх≥дност≥, а не по вол≥ сл≥поњ випадковост≥;

розвиток (випробуванн¤ на м≥цн≥сть ≥ живуч≥сть).

ѕ≥дготовка орган≥зму до творчоњ життЇд≥¤льност≥ за рахунок нагромадженн¤ потенц≥йних можливостей при взаЇмод≥њ з навколишн≥ми обТЇктами ≥ сеердовищем;

≥снуванн¤.

ќбовТ¤зковою умовою повноц≥нного ≥снуванн¤ будь-¤коњ б≥осистеми Ї зд≥бн≥сть щось ворити за власними ≥нтересами;

в≥дмиранн¤.

ѕовна витрата зд≥бност≥ до усп≥шногњ взаЇмод≥њ веде до взаЇмовиключенн¤ ≥ розпаду б≥осистеми.

Ѕ≥осистеми працюють незалежно в≥д будь-чиЇњ вол≥ по строгому граф≥ку роботи власного У–еактора —ум≥сност≥Ф.

Уѕроменевий канал часуФ- це реальна форма д≥йсност≥, ¤ка не п≥дл¤гаЇ н≥¤кому викривленню. ¬с≥ б≥осистеми ≥ б≥осистемн≥ ¤вища звТ¤зан≥ з цим каналом силою внутр≥шнього т¤ж≥нн¤ власних Уреактор≥в сум≥сност≥Ф, величина ¤коњ залежить в≥д хвилевоњ структури т¤ж≥нн¤ ≥ не залежить в≥д в≥ддал≥ способу котактного звТ¤зку. онтактний звТ¤зок на практиц≥ може зд≥йснюватис¤ будь-¤ким виконавчим органом, наприклад, руками, очима, губами, органами слуху, нюху, памТ¤т≥, дотику або температурниим, ультразвуковим чи будь-¤ким ≥ншим засобом в≥дображенн¤ б≥осистемноњ сум≥сност≥, кожний з ¤ких Ї окремим каналом б≥осистемного звТ¤зку. ƒ≥¤льн≥сть Уреактора сум≥сност≥Ф Ї незворотним, к≥нцевим ≥ справедливим, незалежно в≥д будь-¤ких штучних установок ≥ розм≥р≥в насилл¤.

ѕриносити користь- це природна потреба будь-¤кого орган≥зму чи б≥осистемного пристрою ≥ н≥¤ких перекручень в цьому питанн≥ природа не терпить ≥ доповнень не вимагаЇ. „им б≥льша несум≥сн≥сть, тим б≥льший ≥ деф≥цит людськост≥. ѕозбутис¤ цього деф≥циту ≥ ≥нших проблем можна т≥льки одним природним способом- шл¤хом налагодженн¤ хвильовоњ структури сум≥сост≥ в босистемному пристроњ.

Ѕ≥осистемна технолог≥¤ , на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, даЇ гарант≥ю на безавар≥йне виробництво к≥нцевого результату.

Ѕ≥осистемний п≥дх≥д не терпить несправедливого баченн¤ усп≥ху у виробництв≥, початого з нев≥домим ф≥налом (к≥нцевим результатом) ≥ даЇ гарант≥ю заданого переметру к≥нцевого результату в будь-¤к≥й б≥осистем≥ под≥й.

« позиц≥й б≥осистемного п≥дходу добре видно, що нещаст¤- це не випадков≥сть, а продукт порушень б≥осистемноњ будови природи, в ¤кому в≥дсутн≥ природн≥ контактн≥ звТ¤зки.

јбсолютна свобода дл¤ вибору сум≥сност≥ Ї природною потребою будь-¤кого оргпн≥зму, ≥ н≥¤ких обмежень в цьому питанн≥ природа не терпить, а там, де ц≥ умови порушуютьс¤, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть нещасть- зТ¤вл¤ютьс¤все нов≥ ≥ нов≥ б≥ди.

« позицй б≥осистемного п≥дходу добре видно, що боротьба- це не смерть, а творч≥сть- безсмерт¤.

ѕравила магнетизер≥в.

≤снуЇ взаЇмний вплив м≥ж небесними, земними ≥ живими т≥лами. цей вплив по¤снюЇтьс¤ впливом р≥дкоњ речовини, котре в р≥зних видах буваЇ р≥зним: електричним, магнетичним ≥ Ї в≥чним колесом руху.

оли р≥дина ц¤ в людському орган≥зм≥ розпод≥люЇтьс¤ р≥вном≥рно, гармон≥йно, то людина здорова. ¬≥дхиленн¤ в≥д гармон≥њ- захворюванн¤. Ћюдина Ї ≥стотою магн≥тною, але полюси д≥ють не так, ¤к у зал≥зному магн≥т≥.

≈кватором у людини Ї ¤мка п≥д шлунком, де знаходитьс¤ центр поЇднанн¤ сок≥в ниркових, шлункових, пец≥ночних та ≥нших. ¬≥ссю Ї спина, ноги- ѕ≥вденний полюс.

¬ магнетизуванн≥ л≥вою рукою доторкаютьс¤ до правоњ сторони хворого, а правою- до л≥воњ сторои. ÷е називаЇтьс¤ магнетизуванн¤ протилежними полюсами.

јльфа-ритм.

ћисленн¤ людини супроводжуЇтьс¤ посиленн¤м чи згасанн¤м електичноњ активност≥ на вс≥й поверхн≥ кори п≥вкуль гооловного мозку. ≈лектричн≥ струми центральноњ нервовоњ системи п≥дкор¤ютьс¤ певним ритмам. «найдено к≥лька таких ритм≥в. ќсобливо ц≥кавим Ї один Ц альфа-ритм. „астота його в≥с≥м- дванадц¤ть герц≥в. ¬≥н повТ¤заний з найважлив≥шими процесами, що в≥дбуваютьс¤ у нашому мозку. оли людина перебуваЇ в стан≥ повного спокою, альфа-хвил≥ дуже ч≥тк≥. —ильн≥ переживанн¤, ¤скрав≥ спалахи св≥тла, розв'¤занн¤ ¤кихось складних розумових завдань пом≥тно в≥дбиваютьс¤ на ритм≥.

” р≥зних людей спостер≥гаЇтьс¤ св≥й УпочеркФ альфа-хвиль, а приблизно у кожноњ сьомоњ немаЇ цього ритму взагал≥. “рапл¤ютьс¤ ≥ так≥ ≥ндив≥дууми, в ¤ких альфа-ритм весь час пост≥йний.

јльфа-ритм кори великих п≥вкуль головного мозку живитьс¤ енерг≥Їю магн≥тного пол¤ «емл≥.

«устр≥чаючи житт¤, електромагн≥тн≥ хвил≥ в≥ддають йому свою енерг≥ю, им п≥дтримують ≥ зм≥цнюють йог в боротьб≥ за ≥снуванн¤. ќрган≥чне житт¤ т≥льки там ≥ можливе, де доступ косм≥чноњ рад≥ац≥њ.

–итми, ¤к≥ ми спостер≥гаЇмо в б≥осфер≥, складалис¤ в процес≥ еволюц≥њ п≥д впливом зовн≥нього середовища. ј серед фактор≥в, ¤к≥ впливають на б≥олог≥чний годинник в орган≥змах велику роль в≥д≥граЇ геомагн≥тне поле. частота коливань пол¤ маЇ ту саму величину, що й альфа-ритм,- в≥с≥м-чотирнадц¤ть герц≥в.

≤нфразвуки.

” природ≥ ≥снують ≥нфразвуки. ¬они Ї всюди. ≤нфразвуков≥ коливанн¤ в пов≥тр≥ спричин¤ютьс¤ грозами ≥ сильними в≥трами, сон¤чними спалахами. Ѕувають вони в≥д постр≥л≥в, вибух≥в, обвал≥в, землетрус≥в. ўоденн≥ промислов≥ ≥нфразввуки. ѓх випром≥нюють заводськ≥ вентил¤тори, пов≥тр¤н≥ компресори, дизел≥, ус≥ машини, що працюють пов≥льно. ѕост≥йне джерело цих звук≥в- м≥ський транспорт. ¬они дуже добре поширюютьс¤ ¤к у пов≥тр≥, так ≥ у вод≥.

≤нфразвуки виникають над морськими просторами п≥д шторми й сильн≥ в≥три. Ўалений в≥тер ≥ сильне хвилюванн¤ стають джерелом могутн≥х ≥нфразвукових коливань пов≥тр¤. Ќав≥ть порвн¤но великий шторм спричин¤Ї ≥нфразвуки потужн≥стю в дес¤тки к≥ловат≥в. ¬они поширюютьс¤ на сотн≥ й тис¤ч≥ к≥лометр≥в навколо. ¬≥дл≥таючи удалину, нечутн≥ зв≥ки немовби попереджають ус≥х, що насуваЇтьс¤ бур¤. ≤ таке попередженн¤ добре в≥дчуваЇ багато хто з мешканц≥в мор¤. ћедузи ще до того, ¤к зд≥ймаЇтьс¤ перша штормова хвил¤, в≥дпливають в≥д берега, а морськ≥ блохи вилаз¤ть на сушу. ѕро наближенн¤ шторму њм спов≥щаЇ Уголос мор¤Ф, ¤кий вони добре чують. ™ ≥ люди, ¤к≥ безпомилково передбачають шторм. ћоре ще зовс≥м спок≥йне, а старий рибалка, вийшовши на берег, говорить, що наближаЇтьс¤ бур¤. “ак≥ люди теж чують Уголос мор¤Ф. ѕотужн≥ ≥нфразвуков≥ коливанн¤ пов≥тр¤, принесен≥ здалеку, приймаютьс¤ ними ¤к больов≥ в≥дчутт¤ у вухах. ” здоровоњ людии цього не буваЇ. “а люди з де¤кими захворюванн¤ми, наприклад ревматизмом, в≥дчувають УголосФ близького шторму.