Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

Ќечутн≥ ≥нфразвуков≥ коливанн¤, взаЇмод≥ючи з воднем, спричин¤ють нов≥, набагато сильн≥ш≥ ≥нфразвуки.

ћаг≥¤ камен≥в.

«а старих час≥в використовували кристали дл¤ встановленн¤ звТ¤зку з космосом, дл¤ телепатичного звТ¤зку з предками. ј також використовували силу кристал≥в дл¤ багатьох псих≥чних ≥ практичних роб≥т. –озум людський був знищений через те, що таЇмниц≥ природи люди використовували на зло, а сила страху використовувалась з корисливою метою. осмос заклав у кристали тайну планети, а також розум ≥ мудр≥сть стародавн≥х людей. оли люди житимуть одн≥Їю с≥мТЇю, не буде арм≥й, нац≥й, не буде експлуатац≥њ людини людиною, т≥льки тод≥ люди розкодують цю тайну. в ≥ншому випадку це сусп≥льство буде очищене осмосом.

”с≥ ми мешканц≥ б≥осфери, вс≥ жив≥ ≥ нежив≥ твор≥нн¤ Ї частинками ¬сесв≥ту.

ћетали в людському орган≥зм≥.

ƒл¤ життЇд≥¤льност≥ живих ≥стот потр≥бна енерг≥¤ њж≥, ¤ка в кл≥тинах живого орган≥зму перетворюЇтьс¤ в енерг≥ю кл≥тинного палива Ц ј“‘. ≈нерг≥¤ њж≥ Ц це перетворена енерг≥¤ —онц¤; вс≥ ми Ц д≥ти осмосу.

” кл≥тинах рослин м≥ститьс¤ хлороф≥л, ¤кий маЇ здатн≥сть переробл¤ти сон¤чну енерг≥ю, використовуючи њњ при створенн≥ основних поживних речовин. процес утворенн¤ орган≥чних речовин з неорган≥чних в зелених рослинах з допомогою сон¤чноњ енерг≥њ називаЇтьс¤ фотосинтезом.

ѕри фотосинтез≥ рослини використовують дл¤ створенн¤ орган≥чних речовин вуглекислий газ, пов≥тр¤, воду. ” фотосинтез≥ беруть участь м≥неральн≥ речовини: фосфор, кал≥й, азот, кальц≥й. магн≥й, с≥рка, зал≥зо, марганець. ÷≥ елементи необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ процесу утворенн¤ сполук хлороф≥лу з б≥лками рослин. ћагн≥й ≥ азот безпосередньо використовуютьс¤ в б≥осинтез≥ хлороф≥лу, вони Ї в склад≥ його молекул. ѕри опром≥ненн≥ сон¤чним св≥тлом молекули хлороф≥лу один з електрон≥в його молекули переходить в стан збудженн¤, одержавши запас енерг≥њ. частину своЇњ енерг≥њ в≥н в≥ддаЇ на утворенн¤ молекули ј“‘, частину Ц на утворенн¤ необх≥дних рослинн≥й кл≥тин≥ поживних речовин. ¬≥ддавши енерг≥ю, електрон повертаЇтьс¤ до свого нормального енергетичного р≥вн¤. а передана енерг≥¤ вже використовуЇтьс¤ рослинною кл≥тиною дл¤ синтезу крохмалу ≥ ≥нших речовин; дл¤ диханн¤ кл≥тини, на забезпеченн¤ житт¤ вс≥Їњ рослини. ” процес≥ фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ, ¤к≥ утворюють жив≥ орган≥зми. –ослини ≥ жив≥ орган≥зми доповнюють один одного . –ослини, ¤к ≥ жив≥ ≥стоти, використовують кисень дл¤ диханн¤, але зелена рослина продукуЇ в 20 раз≥в б≥льше поживних речовин ≥ кисню, н≥ж рослинному орган≥зму потр≥бно дл¤ життед≥¤льност≥. ѕ≥драховано, що запас кисню на земл≥ вичерпавс¤ б за 2000 рок≥в, ¤кби рослини не поповнювали його. «авд¤ки хлороф≥льним рослинам щороку засвоюЇтьс¤ до 200 м≥ль¤рд≥в тон вуглекислого газу ≥ виробл¤Їтьс¤ до 145 м≥ль¤рд≥в тон кисню.

” процес≥ фотосинтезу в≥дбуваЇтьс¤ утворенн¤ великоњ к≥лькост≥ орган≥чних речовин з вуглекислоти та води Ц щор≥чно до 100 м≥ль¤рд≥в тонн орган≥чних сполук.

Ћюдина живемв атмосфер≥ азоту, але не може засвоювати його Ц азот ≥ вуглець можуть потрапити в орган≥зм людини т≥льки з њжею. ј рослини беруть азот ≥з земл≥, в ¤к≥й ростуть. ¬они засвоюють азот з грунту, утворюючи високопоживн≥ речовини Ц б≥лки.

ѕопри це рослинн≥ орган≥зми утворюють в≥там≥ни, необх≥дн≥ дл¤ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму, речовини, ¤к≥ слугують катал≥заторами життЇвоважливих процес≥в в орган≥зм≥ людини.

” моркв≥, абрикосах, обл≥пис≥, горобин≥, грецьких гор≥хах, трав≥ череди м≥ститьс¤ в≥там≥н ј, недостача ¤кого впливаЇ на з≥р людини. ¬≥там≥н , ¤кий спри¤Ї звертанню кров≥, м≥ститьс¤ в трав≥ дерев≥ю, лист¤х кропиви, в кукурудз¤них приймочках.

–ослини- джерело поживних, в≥там≥нних, тон≥зуючих ≥ ≥нших речовин дл¤ живоњ ≥стоти. –ослини Ї ланкою в ланцюз≥: сон¤чне пром≥нн¤ Ц хлороф≥л Ц фотосинтез Ц енерг≥¤ Ц житт¤. Ѕез фотосинтезу не було б житт¤, без фотосинтезу не було б хлороф≥лу, а хлороф≥лу не було б без магн≥ю.

ћагн≥й за поширенн¤м на земл≥ пос≥даЇ 8 м≥сце. …ого на планет≥ дуже багато, особливо в морськ≥й вод≥. ¬≥н пос≥даЇ в н≥й третЇ м≥сце п≥сл¤ натр≥ю ≥ хлору. ћ≥ститьс¤ в персиках, абрикосах, пом≥дорах, капуст≥. Ѕагата на магн≥й ≥ картопл¤.

” людському орган≥зм≥ Ї до 20 грам≥в магн≥ю. ¬≥н входить до складу великоњ групи фермент≥в. як≥ перенос¤ть енерг≥ю ј“‘; магн≥й в≥д≥граЇ важливу роль у синтез≥ б≥лк≥в. ѕри нестач≥ магн≥ю в орган≥зм≥ людини виникаЇ ≥нфаркт м≥окарда. ѕом≥чено. ўо при перевтом≥ в кров≥ хворого концентрац≥¤ магн≥ю менша в≥д норми. ¬≥д концентрац≥њ магн≥ю в кров≥ залежить р≥вень подразливост≥ людини, њњ нервовий стан. ƒл¤ формуванн¤ скелету магн≥й не менш важливий, ан≥ж кальц≥й. ћолекула хлороф≥лу под≥бна до молекули гемоглоб≥ну кров≥ людини тим, що в них м≥ститьс¤ зал≥зо. «ал≥за в орган≥зм≥ людини м≥ститьс¤ в≥д 2 до 5 грам≥в залежно в≥д в≥ку, стат≥ ≥ ваги т≥ла людини. ƒв≥ третини вс≥Їњ к≥лькост≥ зал≥за м≥ст¤тьс¤ в кров≥. «авд¤ки вм≥сту зал≥за гемоглоб≥н кров≥ маЇ здатн≥сть приЇднувати до себе кисень, пов≥тр¤, транспортувати його, легко в≥ддавати, зам≥щати кисень вуглекислим газом.

ров, що тече по венах ≥ насичена вуглекислотою, маЇ вишнево-червоне забарвленн¤, а артер≥альна кров маЇ ¤сний червоний кол≥р завд¤ки вм≥сту кисню. ¬ орган≥зм людини зал≥зо потрапл¤Ї разом з њжею. ¬оно м≥ститьс¤ в продуктах тваринного походженн¤ ≥ в рослинн≥й њж≥. Ќайб≥льш багат≥ сполуками зал≥за баранина, свинина, ¤ловичина, печ≥нка; трохи менше зал≥за в ¤йц¤х, кур¤чому мэ¤с≥. « мэ¤сноњ њж≥ орган≥змом людини засвоюЇтьс¤ до 20% зал≥за, з рослинноњ- до 6%.

«асвоЇне при перетравленн≥ њж≥ в кишечнику зал≥зо потрапл¤Ї в кров, де утворюЇ комплекс з б≥лками кров≥. Ѕ≥лок переносить зал≥зо в к≥стковий мозок, де зал≥зо переходить в≥д транспортного б≥лка в б≥лок еритроцит≥в, утворюючи гемоглоб≥н. ≈ритроцити живуть близько 4 м≥с¤ц≥в, пот≥м руйнуютьс¤. Ѕ≥лкова частина еритроциту переробл¤Їтьс¤ на ам≥нокислоти ≥ засвоюЇтьс¤ кл≥тинами орган≥зму, а частина, ¤ка м≥стить зал≥зо, переходить в жовчн≥ п≥гменти печ≥нки. Ќевелика частина зал≥за потрапл¤Ї селез≥нку, частина- в печ≥нку, де зал≥зо утворюЇ запасний фонд. «ал≥зо, в≥дкладене про запас, звТ¤зуЇтьс¤ б≥лками орган≥зму ≥ в звТ¤зуЇтьс¤ б≥лками орган≥зму ≥ в звэ¤заному б≥лковому комплекс≥ може збер≥гатис¤ досить довго, поки в ньому не виникне потреба. Ќаприклад, при кровотечах зал≥зо терм≥ново використовуЇтьс¤ дл¤ синтезу гемоглоб≥ну. “ак≥ комплексн≥ сполуки зал≥за з б≥лком знайдено в грибах, кв≥тах, у нижчих тварин. «ал≥зо м≥ститьс¤ ≥ в ≥нших кл≥тинах т≥ла людини. ¬оно в≥д≥граЇ роль катал≥затора в процес≥ диханн¤ кл≥тин, катал≥зуЇ процес розпаданн¤ перекису водню, ¤кий утворивс¤ ¤к поб≥чний продукт при окисних реакц≥¤х.

‘ермент, що розкладаЇ перекис водню, знаходитьс¤ в слин≥, печ≥нц≥, нирках, лейкоцитах, соц≥ п≥дшлунковоњ залози. …ого м≥ст¤ть кор≥нь хр≥ну та ≥нжирного дерева. ¬ даному випадку зал≥зо, що входить в склад ферменту, в≥д≥граЇ захисну функц≥ю.

ѕри нестач≥ зал≥за в орган≥зм≥ виникаЇ зал≥зодеф≥цитна анем≥¤. ѕреперети зал≥за, ¤к загальнозм≥цнюючий посередник, використовували ще в стародавньому итањ, ™гипт≥, √рец≥њ. ¬ к≥нц≥ минулого стол≥тт¤ н≥мецький вчений √устав Ѕунге за¤вив, що зал≥зо сл≥д купувати не в аптец≥, а на базар≥, ≥ в першу чергу ¤йц¤, шпинат. ¬≥н мав на уваз≥, що треба Уп≥дгодовуватиФ здоровий орган≥зм тими сполуками зал≥за, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в њж≥.

ўе одним металом, ¤кий входить до складу катал≥затор≥в окисних процес≥в в живому орган≥зм≥ Ї м≥дь. ¬≥домо понад 50 б≥лк≥в та фермент≥в, у ¤ких знайдено м≥дь. ћ≥дь ≥ зал≥зо в живих орга≥змах т≥сно поЇднан≥. ћ≥дь слугуЇ прискорювачем в окисних реакц≥¤х кл≥тин, м≥ди спри¤Ї утворенню гемоглоб≥ну, накопиченню зал≥за про запас. ѕри деф≥цит≥ зал≥за в орган≥зм≥ зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть м≥д≥. ÷е ¤вище пом≥тили у донор≥в, у людей при великих кровотечах. ћ≥дь, ¤к ≥ зал≥зо, м≥ститьс¤ в ус≥х органах, але найб≥льше металу в печ≥нц≥ й головному мозку. ¬становлено, що в прав≥й ≥ л≥в≥й п≥вкул¤х вм≥ст м≥д≥ р≥зний- у людини л≥ва п≥вкул¤ активн≥ша, тому в н≥й б≥льше б≥олог≥чно активних метал≥в. Ќайб≥льше м≥д≥ м≥ститьс¤ в тих центрах мозку, ¤к≥ звТ¤зан≥ з рухом т≥ла. ѕри порушенн¤х функц≥њ мозку (шизофрен≥њ, еп≥лепс≥њ) пом≥чено зниженн¤ вм≥сту м≥д≥ в мозков≥й тканин≥. ћ≥дь виконуЇ й ≥нш≥ б≥олог≥чн≥ функц≥њ в орган≥зм≥ людини, звТ¤зан≥ з д≥Їю в≥там≥н≥в групм ¬, аскорб≥новоњ кислоти. ƒеф≥цит м≥д≥ у нормальних здорових людей не спостер≥гаЇтьс¤ нав≥ть в районах з низьким вм≥стом солей м≥д≥ в навколишньому середовищ≥. ѕотреба орган≥зму в м≥д≥ менша, н≥ж в сполуках зал≥за. ћ≥дь потрапл¤Ї в орган≥зм з њжею (гор≥хи, печ≥нка, гриби, устриц≥) ≥ з питною водою. Ќеобх≥дна м≥дь ≥ рослинам, вона впливаЇ на процес утворенн¤ хлороф≥лу ≥ запоб≥гаЇ його руйнуванню. ¬ орган≥змах нижчих тварин м≥дь також в≥д≥граЇ важливу роль. ≤тал≥йський учений Ѕ. Ѕ≥з≥о в 1834 роц≥ визначив, що блакитний кол≥р л≥мфи у безхребетних тварин залежить в≥д вм≥сту в н≥й м≥д≥. як ≥ зал≥зо в кров≥ вищих тварин ≥ людини, м≥дь в орган≥зм≥ безхребетних знаходитьс¤ в комплекс≥ з б≥лком. “ому у кальмар≥в, рак≥в, равлик≥в ≥ павук≥в м≥дь виконуЇ таку ж функц≥ю, що й зал≥зо в гемоглоб≥н≥ вищих живих ≥стот. ўе в 1913 роц≥ учень академ≥ка ¬ернадського б≥ох≥м≥к ≥ геолог я. —амойлов висловив думку, що в процес≥ розвитку живого орган≥зму кров могла зм≥нюватис¤- м≥дь поступово зам≥нила зал≥зо; гемоглоб≥н кров≥ маЇ в 5 раз≥в вищу здатн≥сть переносити кисень, н≥ж б≥лок, ¤кий м≥стить м≥дь. Ќе витримавши конкуренц≥њ з зал≥зом ¤к транспортувальником кисню в кров≥ вищих тварин, м≥дь все ж залишалас¤ важливим компонентом в процес≥ кровоутворенн¤, беручи участь в формуванн≥ гемоглоб≥ну.

¬ажливим б≥ометалом Ї марганець. ¬≥н бере участь в обм≥н≥ речовин в рослинних кл≥тинах нар≥вн≥ з ≥онами магн≥ю. ћарганець може й зм≥нювати магн≥й в де¤ких б≥ох≥м≥чних процесах. ¬≥дсутн≥сть марганцю в рац≥он≥ харчуванн¤ тварин може привести до њх загибел≥. ¬ орган≥зм≥ людини марганець входить до складу двох фермент≥в ≥ актив≥зуЇ д≥ю багатьох фермент≥в. ¬≥н стимулюЇ синтез холестерину ≥ жирних кислот; спри¤Ї кращому засвоЇнню зал≥за ≥ м≥д≥, актив≥зуючи процес кровоутворенн¤, спри¤Ї утворенню ≥нсул≥ну в п≥дшлунков≥й залоз≥, бере участь у синтез≥ життЇво-необх≥дного в≥ттам≥ну —.