Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

” всьому Ї аспекти, над ¤кими треба задумуватись кожного дн¤, ¤к т≥льки дозвол¤ють обставини. ѕотр≥бно бути св≥домими щодо того, ¤к ви щоденно використовуЇте свою енерг≥ю, ви можете перев≥р¤ти себе пост≥йно, на вулиц≥, в метро, вдома- всюди. «апитайте себе: —топ! якщо ¤ зроблю це ≥ те, ск≥льки енерг≥њ ¤ затрачу? „и це корисно? –обота, дл¤ ¤коъ ми затрачаэмо енергыю, надзвичайно важлива.

ѕро в≥щунство ≥ пророцтво.

¬≥щувати- це значить визначати майбутнЇ.

¬ духовному св≥т≥ все можливе Ї завжди майбутн≥м. ¬≥чн≥сть не маЇ н≥ часу, н≥ простору, н≥ початку, н≥ к≥нц¤.

ќбмежен≥сть наших почутт≥в заважаЇ нам бачити майбутнЇ, бо в≥дчутт¤ базуютьс¤ на враженн¤х, ¤к≥ ≥ Ї обмеженими.

Ћюдина з≥ свого досв≥ду знаЇ, що за сьогодн≥шн≥м вечором настане майбутн≥й ранок, за весною наступить л≥то, з бруньки народитьс¤ кв≥точка.

ўоб п≥знати, пророкувати майбутнЇ людини, потр≥бне не звичайне, а вище прозр≥нн¤.

„им б≥льше людина маЇ цього прозр≥нн¤, тим глибше вона побачить майбутнЇ.

Ќаприклад, л≥кар, по л≥куванню ≥ насл≥дках л≥куванн¤, може визначити чи виздоров≥Ї хворий, чи помре.

≤з поточного розпод≥лу темперамент≥в людських характер≥в та закон≥в ѕрироди, њх насл≥дк≥в, можна передбачити майбутнЇ.

Ѕагато закрито в≥д очей розумних людей, але людина ≥з тонким розумом все бачить ≥ може пророкувати.

«в≥р≥ Ї теж в≥дпов≥дно в≥щунами. Ќаприклад, собаки перед землетрусом виють, ласт≥вки перед дощем л≥тають низько над землею. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тварини ≥ птахи чутлив≥ш≥ до ≥нфразвук≥в.

¬≥ра.

¬≥ра, що властива людин≥ Ї псих≥чною ¤к≥стю. ¬она може бути вираженн¤м обТЇктивно ≥снуючоњ, але ще не п≥знано≥ сут≥ /необх≥дност≥/. ¬≥ра - це позиц≥¤, з ¤кою ми дивимос¤ на житт¤. ÷е впевнен≥сть в попередньо прийн¤тих ≥потезах, ¤к≥ актив≥зують вчинки людини в в≥дпов≥дност≥ з нормами, ¤к≥ виход¤ть ≥з нењ, ц≥л¤ми ≥ у¤вленн¤ми. ” в≥дпов≥дност≥ з цим вона окреслюЇ меж≥, в ¤ких Ї вар≥анти так званих дор≥г житт¤.

ожна ф≥лософська або рел≥г≥йна система обожнюе "шл¤х", ¤кий Ї зразком дл¤ насл≥дуванн¤ ≥ метою ≥снуванн¤. ќсь де¤к≥ характерн≥ риси "шл¤ху" в р≥зних рел≥г≥йних системах ≥ звТ¤зан≥ з ним постулати в≥ри. ¬≥ра будуетьс¤ на емоц≥йних ≥ вольових звТ¤зках при повн≥й в≥дсутност≥ п≥знавальних елемент≥в.

ѕ≥знаючи природн≥ закони ≥ сп≥вв≥днос¤чись з ними, людине одержуЇ можлив≥сть керувати природними ≥ соц≥альними ¤вищами. “аким чином п≥дкор¤ю-чись природ≥, людина перетворюЇтьс¤ в њњ господар¤. ”н≥версальним стимулом Ї вол¤ до дом≥нуванн¤, що властиве кожн≥й людин≥. ќдночасно з цим кожна особа волод≥Ї ≥ндив≥дуальними неповторними ¤кост¤ми. ќсоба людини визначаетьс¤ не т≥льки ≥мТ¤м, профес≥Їю, соц≥альним станом, статтю, расою. ожна людина Ї своЇр≥дною ≥ неповторною в сво≥й складност≥ ≥ безконечн≥ст≥. ѕри цьому людина, ¤к особист≥сть ун≥кальна, ≥ з ц≥Їњ точки зору безц≥нна. 0собист≥сть - нав≥чно визначена данн≥сть. ¬она знаходитьс¤ в стан≥ складноњ динам≥ки, ¤ка визначаетьс¤ умовами ≥снуванн¤ ≥ спадковими даними. ” кожн≥й особистост≥ визначають наступн≥ основн≥ "р≥вн≥" звТ¤зан≥ з р≥зними аспектами ц≥л≥сноњ повед≥нки:

а/ т≥лесний р≥вень, що охоплюе внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥ рухи;

б/ емоц≥йно-чуттевий р≥вень, що характеризуЇ безпосередн≥ реакц≥њ особис-тост≥ на р≥зн≥ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ фактори. ≈моц≥йний процес регулюЇ повед≥нку людини. ”творен≥ емоц≥њ породжують ц≥лий р¤д додаткових ф≥з≥олог≥чних процес≥в, п≥д д≥Їю ¤ких формуетьс¤ визначений тип повед≥нки. ћожна вид≥лити так≥ емоц≥йно-чуттев≥ стани: голод, спрага, приЇмний смак, насолода, огида, б≥ль, волод≥нн¤, статеве чутт¤, життерад≥сн≥сть, весел≥сть, бадьор≥сть, енерг≥¤, в≥дчутт¤ сили, спок≥й, в≥дпочинок, почутт¤ свободи, стомлен≥сть, слаб≥сть, безсилл¤, байдуж≥сть, печаль, стражданн¤, образа. –ац≥ональний р≥вень звТ¤заний з процесами абстрактного мисленн¤, лог≥чними операц≥¤ми анал≥зу ≥ синтезу.