Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

Ћюдина, тварина ≥ рослина сп≥в≥снують за Їдиними законами природи. ™дн≥сть њхн¤ в тому, що людина пост≥йно впливаЇ на оточуючу природу ≥ водночас в≥д нењ залежить. Ќ≥чого у св≥т≥ немаЇ, що б не могло стати л≥ками.

ѕод≥л всього живого на ж≥ноче ≥ чолов≥че Ї фундаментальний принцип будови св≥ту на «емл≥. «вичайно, що закон под≥лу енерг≥њ не обминув ≥ св≥т рослин. ѕобачити границю м≥ж двома началами ≥ Їдн≥сть протилежностей допомогли нам ботан≥ки, под≥ливши рослини на дводомн≥ ≥ однодомн≥.

—адоводи знають, що дл¤ того, щоб обл≥пиха плодоносила, поруч сад¤ть р≥зностатев≥ дерева.

якщо на одному дерев≥ ростуть ж≥ноч≥ ≥ чолов≥ч≥ кв≥ти, можливо, що на р≥зних г≥лках ¤к у кукурудзи та ог≥рк≥в, то так≥ рослини називаютьс¤ однодомними.÷е акумул¤тори енерг≥њ, тобто сон¤чно-м≥с¤чн≥ рослини.

–ослина, що маЇ тичинков≥ (чолов≥ч≥ кв≥ти)- це м≥с¤чна рослина, а ¤кщо маЇ т≥льки примочки (ж≥ноч≥ кв≥ти)- це сон¤чна рослина.

ћ≥с¤ць- цар вод, а вода, в≥домо, кам≥нь точить. “ому м≥с¤чн≥ рослини роздр≥блюють ≥ розчин¤ють кам≥нн¤ в печ≥нц≥ та сечовому м≥хур≥. ћ≥с¤ць бере участь в рус≥ вс≥х р≥ди. «а допомогою м≥с¤чних рослин з орган≥зму вивод¤ть шлаки, виливають слизь.ћ≥с¤чн≥ рослини в≥дб≥люють шк≥ру, допомагають позбавитись ластовинн¤.

¬ода- охоронець знань. ¬она вбраЇ всю ≥нформац≥ю, ¤ка зустр≥чаЇтьс¤ на шл¤ху.

ћ≥с¤ць- це н≥чна рослина, а тому пити в≥двари, приймати ванни ≥з м≥с¤чних рослин краще на н≥ч, ≥ бажано, щоб в≥двари та ванни не були гар¤чими, њх треба охолодити.

ћ≥с¤ць здаЇтьс¤ слабшим в≥д —онц¤, але сила його в слабост≥. ≤ ¤кщо взимку в саду замерзаЇ одне ≥з одностатевих дерев, то найшвидше це дерево з чолов≥чою енерг≥Їю, а не з ж≥ночою.

—онце не знаЇ слабкостей, воно витривале. ¬оно н≥ до чого не пристосовуЇтьс¤, воно покладаЇтьс¤ т≥льки на свою духовну, ф≥зичну ≥ внутр≥шню силу. ћоже статис¤ так, що ц≥Їњ енерг≥њ недостатньо, тод≥ рослина гине.

–ослини —онц¤ актив≥зують провТ¤заний тиск, посилюють р≥ст волосс¤, прискорюють дозр≥ванн¤ нарив≥в. —н¤чн≥ рослини п≥двищують загальний тонус, укр≥плюють ≥мун≥тет. ѓх застосовують дл¤ боротьби з навроченн¤ми, наговорами.

якщо м≥с¤чн≥ рослини вбирають в себе ≥нформац≥ю, вилучують непотр≥бну, брудну енерг≥ю, ¤ка повисла в аур≥ людини, то сон¤чн≥ рослини не п≥дпускають цю енерг≥ю близько.

—он¤чн≥ рослини необх≥дно збирати в сон¤чну пооду. ¬≥двари з уих рослин добре вживати вранц≥, ¤к≥ дають енергетичний зар¤д на ц≥лий день.

Ћ≥ву сторону людини л≥кують м≥с¤чн≥ рослини, а праву- сон¤чн≥.

ќснова рослинного св≥ту опираЇтьс¤ в знаки «од≥ака.

“варини.

“варини засел¤ють земну кулю. «наченн¤ тварин, ¤к ≥ рослин, у природ≥ величезне. „астина њх живитьс¤ рослинами, а хижаки- травоњдними тваринами. ќтже, вони не можуть ≥снувати без рослин. јле ≥ житт¤ рослин залежить в≥д життЇд≥¤льност≥ тварин. ¬елике сан≥тарне значенн¤ тварин у природ≥: вони зниують трупи ≥нших тварин, рештки м≥дмерлих рослин та опалого лист¤. Ѕагато вод¤них тварин очищуЇ воду. ј чистота води дл¤ житт¤ так само важлива, ¤к ≥ чистота пов≥тр¤. ѓжа Ї основним джерелом енерг≥њ ≥ буд≥вельним матер≥алом дл¤ росту тварин. ¬ природ≥ тварин ≥снуЇ боротьба за виживанн¤, де тварини за допомогою пристосувань (к≥гт≥, зуби, б≥г, п≥дстер≥ганн¤ здобич≥, органами нюху, зору), добувають здобич. ¬иживають сильн≥ш≥, ¤к≥ дають сильн≥ше потомство ≥ нав≥ть нов≥ види з новими ознаками. —еред тварин Ї так≥ (евглена зелена), ¤к≥ можуть в процес≥ фотосинтезу засвоювати сон¤чну енерг≥ю ≥ утворювати орган≥чн≥ сполуки, ¤кими живл¤тьс¤. Ѕагато тварин у форм≥ њж≥ запасають енерг≥ю в жиров≥й тканин≥, ¤ку при потреб≥ витрачають. ќтже, тварини- це ланка в ланцюгу ≥снуванн¤ живоњ матер≥њ ≥ вс≥Їњ планети. ѕри окисленн≥ орган≥чних сполук зв≥льн¤Їтьс¤ енерг≥¤ запасу, ¤ка витрачаЇтьс¤ на життЇздатн≥сть тварин ≥ вид≥л¤ютьс¤ продукти обм≥ну (вода, сол≥, вуглекислий газ), ¤к≥ п≥дхоплюють рослини дл¤ нового нагромадженн¤ енерг≥њ. –озмножуютьс¤ тварини в основному статевим способом. —татеве розмноженн¤ виникло в процес≥ еволюц≥њ орган≥чного св≥ту, ¤к вища форма в≥дтворенн¤ потомства. ¬оно забезпечуЇ обм≥н спадковоњ ≥нформац≥њ м≥ж особинами всередин≥ виду, завд¤ки чому п≥двищуЇтьс¤ життЇв≥сть нащадк≥в тањхн¤ здатн≥сть пристосуватис¤ до м≥нливих умов зовн≥шнього середовища.

ўе в давнину людина пом≥тила, що за спостережливими ¤вищами стоњть визначена суть. Ќайб≥льш в≥дм≥нною рисою будь-¤кого живого орган≥зму Ї його реакц≥њ, що в≥дпов≥дають необх≥дност≥. ” св≥т≥ тварин необх≥дн≥сть тварин не усв≥домлюЇтьс¤. Ѕ≥олог≥чн≥ реакц≥њ тварин запрограмован≥ з допомогою ≥нстинкт≥в. ” них не ≥снуЇ ц≥леспр¤мовуючоњ д≥њ. ÷е положенн¤ можна про≥люструвати к≥лькома парадоксальними, з точки зору людськоњ лог≥ки, д≥й тварин у випадку нестандартних зовн≥шн≥х умов.

–≥зн≥ ≥нстинктивн≥ д≥њ комах повТ¤зан≥ з ортальною необх≥дн≥стю. ѕ≥сл¤ того, ¤к зак≥нчилась њх д≥¤, за нею наступаЇ ≥нша, що доповнюЇ першу. “аким чином дв≥ д≥њ знаход¤тьс¤ в так≥й залежност≥ одна в≥д одноњ.

” тваринах ховаЇтьс¤ ≥нстинктивна неусв≥домлена б≥олог≥чна програма. “варини можуть загинути за загальну справу. ÷е Ї велика в≥дм≥нн≥сть в≥д людського самопожертвуванн¤. ÷≥ вчинки продиктован≥ неусв≥домленою необх≥дн≥стю. ¬ них закладена б≥олог≥чна програма права вибору. ѓх вчинки не Ї обумовлен≥ прийн¤тим р≥шенн¤м. ќсь чому тварини не в≥льн≥.

≥шка.

«в≥дки походить звичай впускати в новий д≥м першою к≥шку? јдже ще древн≥ радили: УЌе сп≥ш≥ть заставл¤ти д≥м мебл¤ми. ѕуст≥ть спочатку к≥шку. ƒе вона засне, там ≥ ставте л≥жко. ≤ т≥льки недавно вчен≥ д≥зналис¤, що земл¤ под≥лена на зони, ¤к≥ по р≥зному впливають на все живе. ≤ ¤кщо людина довгий час спить в УпоганомуФ м≥сц≥, то часто хвор≥Ї, почуваЇ себе погано. јле ¤кщо т≥льки пересунути л≥жко, хоч би на метр, то вс≥ неприЇмн≥ в≥дчутт¤ зникають. ≥шка- в≥дм≥нний ≥ндикатор таких зон. ¬она н≥коли не л¤же в≥дпочивати в Упоганому м≥сц≥Ф.

–озд≥л 9

–егулюванн¤ диханн¤.

ƒиханн¤ ≥ здоровТ¤.

«доровТ¤ людини багато в чому залежить в≥д того, ¤ке пов≥тр¤ вдихаЇ людина. ¬ процес≥ диханн¤ кисень пов≥тр¤ зм≥шуЇтьс¤ в легеневих альв≥олах з кровТю, ¤ка при цьому зв≥льнюЇтьс¤ в≥д принесеного кровотоком вуглекислого газу. –ух д≥афрагми вверх- вниз в час процесу диханн¤ також масажуЇ внутр≥шн≥ органи ≥ покращуЇ рух енерг≥њ. –озпущений в кров≥ кисень переноситьс¤ до кожноњ кл≥тинки т≥ла, п≥дтримуючи њњ функц≥онуванн¤. Ќестачу кисню в орган≥зм≥ першим в≥дчуваЇ головний мозок.

Ќовонароджена дитина збер≥гаЇ зд≥бн≥сть до черевного диханн¤. ¬дих довший в≥д видиху. ≤ кисню захоплюЇтьс¤ б≥льше. ћозок д≥Ї ч≥тк≥ше (н≥ж в дорослого). « в≥ком диханн¤ стаЇ все б≥льш поверхневим, людина переходить до ключично-грудного диханн¤. ¬идих продовжуЇтьс¤, а вдих скорочуЇтьс¤. “канини орган≥зму недостатньо живл¤тьс¤ киснем. ѕочинаЇтьс¤ втрата памТ¤т≥ ≥ зд≥бностей до мисленн¤. ¬иникають застоњ енерг≥њ.

ќтже, важливу роль в нашому здоровТњ в≥д≥граЇ диханн¤. ѕотр≥бно навчитис¤ дихати нижньою частиною живота. ÷¤ вправа називаЇтьс¤ Уповерненн¤ в дитинствоФ. якщо т≥ло буде постачатис¤ киснем, ви зможете розслабитис¤, очищувати розум ≥ стимулювати рух енерг≥њ.

–егулюванн¤ диханн¤.

Ќавчившись регулювати своЇ диханн¤, ви зможете одержувати достатню к≥льк≥сть сутност≥ з пов≥тр¤ ≥ навчитесь керувати енерг≥Їю пов≥тр¤. ѕотр≥бно сл≥дкувати за ¤к≥стю пов≥тр¤. ўоб зробити диханн¤ спок≥йним, р≥вном≥рним, потр≥бно зайн¤тис¤ регулюванн¤м розуму. ÷е в свою чергу в≥дрегулюЇ диханн¤ ≥ допоможе заспокоњти розум.

ƒл¤ регулюванн¤ енерг≥њ вашого т≥ла потр≥бно в≥дрегулювати роботу емоц≥йного розуму. ≤ в цьому допоможе регулюванн¤ диханн¤. ƒиханн¤ можна використовувати дл¤ управл≥нн¤ вашим розумом. якщо ритм ≥ глибина диханн¤ р≥вном≥рн≥, ви н≥би г≥пнозуЇте цим ваш розум, спри¤ючи його заспокоЇнню. –егулюванн¤ диханн¤ не т≥льки приводить розум в б≥льш глибокий ≥ спок≥йний стан медитац≥њ, а такоЇ допомагаЇ п≥двести енерг≥ю до к≥нц≥вок ≥ поверхн≥ шк≥ри. ≈нерг≥¤ може в≥дкрити канали ≥ завершити ¬еликий Ќебесний руг ≥ п≥двищити ефективн≥сть роботи мТ¤з≥в.

™ 13 метод≥в регулюванн¤ диханн¤.

–≥зноман≥тн≥ методи регулюванн¤ диханн¤.

1. ѕриродне диханн¤.

ѕриродне диханн¤ знаходитс¤ п≥д пост≥йним впливом ваших думок ≥ емоц≥й. ћаленьк≥ д≥ти мають черевне диханн¤. б≥льш≥сть людей середнього в≥ку дихають шлунком. —тарш≥ люди використовують грудне диханн¤. ѕ≥д регулюванн¤м природного диханн¤ розум≥ють регулюванн¤ звичного ритму диханн¤.

2. √рудне диханн¤.

√рудне диханн¤, або диханн¤ за рахунок розширенн¤ ≥ звуженн¤ грудноњ кл≥тки Ї одним з основних метод≥в регулюванн¤ диханн¤ ≥ п≥дготовки до глибоководного диханн¤. √рудне диханн¤ зб≥льшуЇ життЇвий обТЇм легень ≥ п≥двищуЇ ≥нтенсивн≥сть киснево-вуглекислого обм≥ну. р≥м того, воно допомагаЇ затримувати диханн¤ подовше. √рудне диханн¤ оживл¤Ї кл≥тини в тих частинах легень, ¤к≥ мало використовуютьс¤. ≤нтенсивне грудне диханн¤ посилюЇ доступ енерг≥њ пов≥тр¤, завд¤ки чому можна направл¤ти б≥льше енерг≥њ до шк≥ри. ÷е допомагаЇ в≥дкривати маленьк≥ канали енерг≥њ, ¤к≥ Ї в шк≥рних покривах, ≥ закр≥пити захисну енерг≥ю.

3. «вичайне черевне диханн¤.

÷е диханн¤ Ї наступним кроком п≥сл¤ оволод≥нн¤ техн≥кою грудного диханн¤. ¬ процес≥ черевного диханн¤ леген≥ розширюютьс¤ ≥ звужуютьс¤ за рахунок зусиль мТ¤з≥в д≥афрагми ≥ пердньоњ ст≥нки черевноњ порожнини, а не мТ¤з≥в грудноњ кл≥тки. “ехн≥ка звичайного черевного диханн¤ маЇ переваги:

масаж внутр≥шн≥х орган≥в;

п≥двищенн¤ тонусу черевних мТ¤з≥в;

посиленн¤ ефективност≥ потоку енерг≥њ, ¤кий ≥де в≥д нирок до нижного сон¤чного сплет≥нн¤;