≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в
ƒл¤ постачанн¤ орган≥зму пост≥йним ≥ необх≥дним- негативною енерг≥Їю, потр≥бно навчитис¤ керувати сутн≥стю, з ¤коњ утворюЇтьс¤ цей вид енерг≥њ. —правжнЇ регулюванн¤ стаЇтьс¤ т≥льки при необх≥дност≥ робити це св≥домо. –егулювати сутн≥сть- значить найб≥льш ефективним чином перетворювати њњ в енерг≥ю, не розтрачаючи даремно. «береженн¤ сутност≥ передбачаЇ в≥дмову в≥д зловживанн¤ нею ≥ енерг≥Їю, виробленою з нењ. ќдин ≥з найб≥льш небезпечних вар≥ант≥в зловживанн¤ сутн≥стю ≥ енерг≥Їю звТ¤заний з надм≥рною статевою активн≥стю. ќдн≥Їю з к≥нцевих ц≥лей Ї регулюванн¤ енерг≥њ в пТ¤ти органах. ƒос¤гнути ц≥Їњ мети можна, ¤кщо ваш розум здатний в≥дчути стан кожного з пТ¤ти орган≥в. —початк≥ треба зайн¤тис¤ регулюванн¤м т≥ла, диханн¤ ≥ розуму, а т≥льки п≥сл¤ цього можна приступати до регулюванн¤ енерг≥њ. якщо пот≥к енерг≥њ буде застоюватись або зупинитьс¤, то людина може захвор≥ти ≥ нав≥ть загинути. “ому з ц≥Їњ причини одн≥Їю з головних ц≥лей практики Ї регулюванн¤ руху енерг≥њ всередин≥ орган≥зму. якщо енерг≥¤ рухаЇтьс¤ нормально ≥ р≥вном≥рно, вс≥ ≥нш≥ елементи одержують достатнЇ живленн¤ ≥ збер≥гають св≥й звичний, здоровий стан; в цьому випадку людина може розраховувати на довге ≥ здорове житт¤. –егулюванн¤ енерг≥њ включаЇ в себе в≥дновленн¤, захист, п≥дтримку ≥ п≥дйом. ¬≥дрегулювавши власне т≥ло, диханн¤ ≥ розум, можна приступати до регулюванн¤ енерг≥њ. ≈нерг≥¤ рухаЇтьс¤ в т≥л≥ двома способами. ѕерший- це природна, автоматична циркул¤ц≥¤, ¤ка в≥дпов≥даЇ за внутр≥шн≥ функц≥њ орган≥зму. ÷¤ циркул¤ц≥¤ не потребуЇ св≥домоњ участ≥ людини. Ќе потр≥бно використовувати св≥й розум, щоб з його допомогою направити енерг≥ю до внутр≥шн≥х орган≥в, забезпечуючи њх нормальну роботу. ÷е проходить природно. јле ¤кщо ви хочете, наприклад, п≥дн¤ти ¤кийсь предмет, то спочатку ваш розум повинен буде формувати ≥дею про цю д≥ю, а пот≥м вже ц¤ ≥де¤ направить цю енерг≥ю до рук, наповнюючи мТ¤зи енерг≥Їю (мТ¤зи без енерг≥њ д≥¤ти не можуть). ”м≥нн¤ використовувати розум дл¤ взаЇмод≥њ з енерг≥Їю включаЇ зд≥бн≥сть регулювати т≥ло, диханн¤ ≥ розум. —початку розум здатний в≥дчути пот≥к енерг≥њ, пот≥м розум≥ти енерг≥ю. Ќарешт≥ п≥сл¤ цього в≥н зможе керувати енерг≥Їю. ѕрактикуючи регулюванн¤ енерг≥њ, важливо зб≥льшувати њњ к≥льк≥сть, одночасно збер≥гаючи нейтральний стан ц≥Їњ енерг≥њ всередин орган≥зму. ƒуже важливо навчитис¤ заповнювати резервуари енерг≥њ (8 удових судин), не дозвол¤ючи цьому потоков≥ Увилитис¤Ф в 12 канал≥в. ѕерш за все, потр≥бно навчитис¤ п≥дтримувати р≥вном≥рний рух енерг≥њ всередин≥ свого т≥ла. ѕ≥сл¤ цього можна приступати до поступового очищенн¤ енерг≥њ ≥ переводу њњ на б≥льш високий енергетичний р≥вень. ќдне з завдань в≥дносно керуючоњ енерг≥њ включаЇ в себе регулюванн¤ ц≥Їњ енерг≥њ, ¤ка знаходитьс¤ в восьми чудових судинах ≥ 12-ти каналах. √оловною метою цього процесу Ї наповненн¤ УчудовихФ судин, а також збереженн¤ р≥вном≥рного руху енерг≥њ по 12-ти каналах при умов≥ правильного њњ р≥вн¤; ≥ доступ до 12 орган≥в. ћета процесу регулюванн¤ захисноњ енерг≥њ пол¤гаЇ в рус≥ енерг≥њ до зм≥цненн¤ поверхн≥ шк≥ри, що приводить до утворенн¤ пол¤ енерг≥њ, ¤ке захищаЇ людину в≥д негативних вплив≥в навколишнього середовища ≥ спри¤Ї здоровому росту волосс¤ ≥ н≥гт≥в. ƒругим завданн¤м Ї п≥дтриманн¤ необх≥дноњ к≥лькост≥ енерг≥њ в кожному орган≥. √оловний мозок ≥ дух живл¤тьс¤ енерг≥Їю. ƒругий етап в регулюванн≥ керуючою енерг≥Їю пол¤гаЇ в регулюванн≥ поступленн¤ енерг≥њ до верхньоњ частини голови. якщо ви навчитесь пост≥йно п≥дживл¤ти св≥жою енерг≥Їю ваш головний мозок ≥ дух, то тим самим ви змлжете скерувати вашу енерг≥ю в будь-¤ку точку т≥ла, регулюючи функц≥њ будь-¤кого органу. ‘актично ви в≥дправл¤Їте енерг≥ю не т≥льки назовн≥, до поверхн≥ шк≥ри, але ≥ в середину- до к≥сток ( в к≥стковий мозок). оли к≥стковий мозок насичеий енерг≥Їю, то в≥н виробл¤Ї св≥ж≥ ≥ здоров≥ кл≥тини кров≥, а це гарант≥¤ оптимального функц≥онуванн¤ орган≥зму ≥ його доброго внутр≥шнього захисту. ™ дек≥лька метод≥в регулюванн¤ захисноњ енерг≥њ: масаж; поплескуванн¤; ф≥зичн≥ вправи; внутр≥шнЇ розширенн¤ енерг≥њ. оли ви займаЇтесь регулюванн¤м енерг≥њ пТ¤ти орган≥в, ваш розум повинен вм≥ти розум≥ти стан кожного з них. ƒл¤ цього т≥ло повинно вм≥ти розслабл¤тис¤ глибоко до внутр≥шн≥х орган≥в,- так, щоб енерг≥¤ могла без перешкод потрапл¤ти туди. р≥м того, ваш розум в медитативному стан≥ повинен бути зд≥бним в≥дчувати ц≥ органи ≥ сп≥лкуватис¤ з ними. ¬и повинн≥ вм≥ти в≥дчувати стан внутрушнух орган≥в, розум≥ти взаЇмов≥дношенн¤ м≥ж пТ¤тьма органами, пТ¤тьма стих≥¤ми ≥ людськими емоц≥¤ми. ѕри регулюванн≥ енерг≥Їю внутр≥шн≥х орган≥в дуже корисною Ї д≥Їта. ¬ихованн¤ погл¤ду. ћаг≥чне дзеркало. ћаг≥чн≥ дзеркала Ї приладами, ¤к≥ сконцентровують астральне св≥тло, тому вуг≥лл¤, кришталь, скло ≥ метали можуть вживатись в≥дпов≥дно до того, що хочуть бачити. Ќайпрост≥ше ≥з маг≥чних дзеркал- кришталева скл¤нка, заповнена чистою водою. ѓњ ставл¤ть на б≥лу скатертину, кладучи за нею осв≥тлювальний прилад. ѕри такому простому досл≥д≥ отримуЇмо дуже цц≥кав≥ результати. Ќе можна думати дивл¤чись в маг≥чне дзеркало, можна зразу побачити в≥дображенн¤ ¤к≥ хот≥ли побачити. ћаг≥чна операц≥¤, нав≥ть незначна, повна спокою ≥ особливо визнаванн¤ трудно≥в завданн¤. ƒосл≥д повинен проводитис¤ у в≥дпов≥дному спокоњ. п≥д час нього, дивл¤чись у дзеркало, не можна опускати пов≥ки, моргати, бо цим губитьс¤ результат попередн≥х зусиль. —правжнЇ тренуванн¤ потребуЇ ≥ншого способу, н≥ж вид≥ленн¤ енерг≥њ: потр≥бно його зосередити ≥ з≥брати навколо себе. ™ два способи д≥њ. ѕерший Ц велику к≥льк≥сть енерг≥њ ≥з зморщеним чолом ≥ строгим вигл¤дом. ÷е спос≥б в≥дштовхуючий; н≥би дл¤ захисту себе в≥д ≥стот псих≥чних. ј другий, навпаки, ≥з сконцннтрованим бажанн¤м дос¤гти результату. ¬ цьому випадку буде концентрац≥¤ енерг≥њ- в самому соб≥, щоб динам≥зувати њњ ≥ в≥дправити по призначенню. ѕогл¤д. Ѕ≥льш≥сть часу наш≥ оч≥ пасивн≥ ≥ т≥льки сприймають, але вони можуть бути активними. ѕогл¤ддом можна говорити, керувати, пропонувати, впливати, переконувати, руйнувати. як дивитись? Ќе сл≥д довго дивитись на когось, це неприЇмно. Ќе можна дивитись тупо ≥ невиразно. ™ люди з погл¤дом пасивним, майже неживим, ≥ ви в≥дчуЇте, ¤к вас покидають сили, коли ви на них дивитесь. ћи повинн≥ сл≥дкувати за своњм погл¤дом ≥ запитувати себе: Уя даю чи беру?Ф ƒобре давати ≥ добре брати. якщо ви будете т≥льки брати, вас будуть уникати, тому що ви будете духовним злод≥Їм. ƒив≥тьс¤ благородно, не напружено, не заставл¤йте в≥дпов≥дати на ваш погл¤д. якщо ви використовуЇте свою волю, ви про¤вл¤Їте насильство, а це дуже неприЇмно, н≥що не заставить людину робити так, ¤к ви хочете, ¬и можете перемогти людину, даючи њй неегоњстичну любов, безкорисно, в цьому секрет усп≥ху. Ѕагато залежить в≥д того, ¤к ми дивимось одне на одного. ƒивитись- це ц≥ла наука, ¤к≥ треба вивчати. Ќаприклад, ¤к погл¤д впливаЇ на майбутнЇ людини? ÷е не др≥бниц≥. ѕогл¤д- це синтез вс≥Їњ ≥стоти, в ньому все в≥дображено: груб≥сть ≥ краса, туп≥сть ≥ розум, благородство ≥ хитр≥сть, сила ≥ слаб≥сть. ѕогл¤д- це наша суть. ¬≥н залишаЇ св≥й сл≥д там, куди в≥н спр¤мований; щоб зм≥нити його, ми повинн≥ зм≥нити своЇ житт¤, думки, почутт¤, д≥њ. « очей виходить енерг≥¤ ≥ падаЇ на людей ≥ предмети. —к≥льки далей було розрушено ≥ зм≥нено за допомогою погл¤ду! оли ви сердитесь на людину, вам хочетьс¤ дивитис¤ на нењ з опорою, будьте обережн≥- н≥коли не див≥тьс¤ з ворож≥стю, в той момент закрийте оч≥ ≥ зм≥н≥ть силу, ¤ка д≥Ї всередин≥ вас. якщо ваш погл¤д злий, ви спр¤мовуЇте силу, ¤ка пот≥м буде працювати проти вас. —тарайтесь не дивитись вниз- ви повТ¤зуЇте себе з св≥товими силами. якщо п≥д час розмови ви опускаЇте оч≥ вниз- це погано дл¤ вас обох. ¤кщо ви хочете подивитись, що людина робить, подив≥тьс¤ њй в оч≥, н≥коли не косо, такий погл¤д говорить про те, щщо у вас мало щирост≥. Ќ≥коли не закривайте оч≥ п≥д час розмови. ÷е робить барТЇр м≥ж зовн≥шн≥м св≥том ≥ вашим вн≥тр≥шн≥м св≥том. ƒопомож≥ть ≥ншим своњм погл¤дом. ¬и можете допомогти ≥ншим люд¤м тим, ¤к ви на них дивитесь. якщо хтось сумн≥ваЇтьс¤, страждаЇ або у в≥дчањ, ви можете допомогти йому своњм погл¤дом. ¬и контактуЇте з людьми всюди: на вулиц≥, в автобус≥, в метро, ≥, гл¤нувши на них з одобренн¤м ≥ вт≥хою, ви можете допомогти њм. ¬ихованн¤ уваги. ”вага лежить в основ≥ сили вол≥, розвиток уваги полегшуЇ користуванн¤ силою вол≥. ”вагу визнаають, ¤к сконцентруванн¤ св≥домост≥ в фокус≥ або ¤к утримуванн¤ чого-небудь в св≥домост≥. “е саме проходить ≥ з мисленн¤м. якщо йому дозволити розс≥¤тис¤ по всьому простору даного йому на розгл¤д предмета, то воно про¤вить дуже мало сили, ≥ результати будуть слабкими, а ¤кщо його пропустити через запалюване скло уваги ≥ спочатку з≥брати в фокус≥ на одн≥й частин≥ предмета, а пот≥м на друг≥й, то предмет можна досл≥дити у вс≥х детал¤х ≥ дос¤гнутий результат буде здаватис¤ дуже чудовим дл¤ тих, хто не знаЇ секрету. “омсон писав: Уѕереживанн¤, ¤к≥ найб≥льш тонко заф≥ксован≥ у св≥домост≥- це т≥, ¤ким було в≥ддано найб≥льшу к≥льк≥сть увагиФ. ≤нший автор говорить, що увага суттЇво необх≥дна дл¤ розум≥нн¤, ≥ без в≥домого ступен¤ уваги, ≥дењ ≥ сприйн¤тт¤, ¤к≥ проход¤ть через мисленн¤, не залишать на ньому сл≥дуФ. ≤снуЇ два типи уваги: це увага, направлена всередину мисленн¤ на розумовий предмет чи пон¤тт¤, це увага, направлена на зовн≥шн≥й дл¤ нас предмет. ™ увага, прит¤гнута ¤ким-небудь враженн¤м, ¤ке поступаЇ в св≥дом≥стьбез будь-¤кого зусилл¤ з≥ сторони вол≥. ÷ю увагу називають дов≥льною увагою.
Ќазва: ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (13466 прочитано) |