Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

” кожному з цих цикл≥в половина дн≥в належить до так званих дн≥в- плюс ≥ половина- до дн≥в Ц м≥нус. ” 23-денному ф≥зичному цикл≥ перш≥ одинадц¤ть з половиною дн≥в- це дн≥ плюс, у так≥ дн≥ можна ≥ бажано займатис¤, наприклад, посилено спортом, зд≥йснювати походи. Ќаступн≥ одинадц¤ть з половиною дн≥в уже менш придатн≥ дл¤ таких справ, людина легко стомлюЇтьс¤.

ѕерш≥ чотирнадц¤ть дн≥в 28-денного емоц≥йного циклу в≥др≥зн¤ютьс¤ гарним настроЇм, а наступн≥ чотирнадц¤ть дн≥в Ї найчаст≥ше г≥ршими.

ƒл¤ ≥нтелектуального циклу характерн≥ Уц≥кав≥Ф ≥ Унудн≥Ф дн≥.

Ќайб≥льше значенн¤ мають критичн≥ дн≥ переходу в≥д дн≥в- плюс до дн≥в- м≥нус.

”с≥ три цикли починаютьс¤ в≥д дн¤ народженн¤ ≥з дн≥в плюс. ƒень, коли в≥дбуваЇтьс¤ Уперемиканн¤Ф циклу, називають нульовим, або критичним днем. ÷ього дн¤, особливо ¤кщо в≥н Ї нульовим дл¤ ф≥зичного й емоц≥йного цикл≥в, можуть трапл¤тис¤ вс≥л¤к≥ нещаст¤ ≥ невдач≥.

ћагн≥тне поле.

¬с≥ ми живемо в магн≥тному пол≥ «емл≥. ¬≥д його стану залежить багато природних ¤вищ ≥ процес≥в. ћагн≥тне поле впливаЇ на жив≥ орган≥зми. «нати законом≥рност≥ такого всеос¤жного ¤вища, ¤к магнетизм земноњ кул≥,- це зум≥ти зТ¤сувати безл≥ч ≥нших, найр≥зноман≥тн≥ших питань, ¤к≥ повТ¤зан≥ з магн≥тним полем «емл≥. Ѕагатор≥чн≥ спостереженн¤ напруженост≥ магн≥тного пол¤ показують, що в р≥зних м≥сц¤х вона зм≥нюЇтьс¤ по-р≥зному. ќсобливо ≥нтенсивн≥ так≥ зм≥ни в районах, де бувають землетруси. ѕод≥бна законом≥рн≥сть повТ¤зана з самою природою земного магнетизму ≥ намагн≥чен≥стю глибинних пор≥д «емл≥. ” зм≥нах магн≥тноњ напруженост≥ простежуютьс¤ також добов≥ та р≥чн≥ цикли. Ќа магнетизм «емл≥ впливаЇ њњ обертанн¤ ≥ наша з≥рка- —онце.

¬ людей, ¤к≥ зазнали тривалоњ д≥њ магн≥тного пол¤, пом≥чено ц≥лий р¤д порушень: головний б≥ль, б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤, щвидка втомлюван≥сть, зниженн¤ апетиту, безсонн¤.

™ випадки, коли хвор≥ люди сприймають електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ ¤к звуки. Ќав≥ть у псих≥чно здорових людей електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ здатн≥ викликати звуков≥ сприйн¤тт¤. якщо спр¤мувати пучок рад≥охвиль на скроневу д≥л¤нку мозку, то нав≥ть у глухого нер≥дко виникаЇ виразне в≥дчутт¤ шуму.

ј коли людину заг≥пнотезувати, то магн≥т здатний викликати ≥ здоров≥ галюцинац≥њ.

ƒо магн≥тних пол≥в чутлив≥ комахи. ¬ земному пол≥ ор≥Їнтуютьс¤ молюски, червТ¤ки, ≥ нав≥ть водорост≥. Ќа початку чи наприк≥нц≥ польоту жуки, бджоли та ≥нш≥ комахи в≥ддають перевагу напр¤мку п≥вн≥ч-п≥вдень чи зах≥д-сх≥д. ћагн≥точутливими ви¤вилис¤ ≥ птахи, ≥ тварини. ѕом≥чено, що магн≥тн≥ сили мають одну неспод≥вану особлив≥сть- вони гальмують умовн≥ й безумовн≥ рефлекси. Ћюдин≥ пропускали через руку слабкий струм, пот≥м поступово зб≥льшували його силу ≥ м≥р¤ли, ¤к швидко п≥ддосл≥дний в≥дсмикне руку. ¬и¤вилос¤, що в магн≥тному пол≥ треба дати сильн≥ший струм, щоб людина в≥дчула електрику. “а й в≥дсмикувала вона руку пов≥льн≥ше, сама того не пом≥чаючи.

яким же чином жив≥ ≥стоти сприймають невидиме напруженн¤? ћагн≥тн≥ сигнали сприймаютьс¤ безпосередньо мозком. ћагн≥тне поле впливаЇ на обм≥н речовин нервовоњ тканини, ≥ реакц≥¤ виникаЇ в ус≥х в≥дд≥лах, але най≥нтенсив≥н≥шою вона Ї в г≥поталамус≥ ≥ в кор≥ головного мозку. ÷≥ в≥дд≥ли мозку найчутлив≥ш≥ до його зм≥ни. ќтже, в перш≥ моменти магн≥тне поле впливаЇ передус≥м на функц≥њ центральноњ нервовоњ системи, а п≥зн≥ше, можливо, його д≥¤ позначитьс¤ ≥ на робот≥ ≥нших орган≥в, кл≥тин, ¤к≥ такоЇ в≥дзначаютьс¤ високим р≥внем обм≥ну речовин.

–ослинний св≥т теж не байдужий до д≥њ магн≥тних сил. ўе в≥дчутн≥ше перенос¤ть жив≥ ≥стоти зниженн¤ магн≥тноњ напруженост≥. якщо пом≥стити де¤к≥ бактер≥њ в слабке магн≥тне поле, њхн¤ чисельн≥сть р≥зко скорочуЇтьс¤.

ћиш≥ при тривалому перебуванн≥ в Унемагн≥тному середовищ≥Ф швидше гинуть, не принос¤ть потомства. Ќапр¤м земного магн≥тного пол¤ в ≥стор≥њ «емл≥ неодноразово зм≥нювавс¤ на протилежний, його напружен≥сть теж не була пост≥йною.

Ѕ≥олог≥чн≥ катастрофи звТ¤зан≥ з р≥зкими коливанн¤ми напруженост≥ магн≥тного пол¤. ≤снуЇ г≥потеза, що нин≥шн¤ акселерац≥¤ Ї насл≥дком значного п≥двищенн¤ радд≥офону «емл≥.

Ћюдина магн≥тна. “ам, де Ї електричний струм, в≥н незм≥нно спричин¤Ї магн≥тн≥ сили. Ѕудь-¤ка зм≥на магн≥тного пол¤ супроводжуЇтьс¤ по¤вою пол¤ електричного, ¤ке, в свою чергу, створюЇ поле магн≥тних сил.

Ќайр≥зноман≥тн≥ш≥ реакц≥њ, що в≥дбуваютьс¤ в орган≥змах, супроводжуютьс¤ електричними ≥мпульсами- б≥острумами. “ам, де Ї струм, зТ¤вл¤Їтьс¤ й електромагн≥тне поле. ™ воно ≥ в бактер≥й, ≥ в кожноњ бадилинки, ≥ в кожноњ людини.

≈лектромагн≥тн≥ ¤вища супроводжують ус≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в живому орган≥зм≥.

ЅТЇтьс¤ наше серце, напружуютьс¤ мТ¤зи рук, передаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ в мозок- усе це повТ¤зано з б≥острумами ≥ магн≥тними пол¤ми.

≤нформац≥¤, що сприймаЇтьс¤ органами чутт≥в, ф≥ксуЇтьс¤ всередин≥ нас у форм≥ електромагн≥тних ≥мпульс≥в. ѕор¤д ≥з нервовими й х≥м≥чними способами передач≥ ≥нформац≥њ в орган≥зм≥ ≥снуЇ ≥ своЇр≥дний Урад≥озвТ¤зокФ, в тому числ≥ ≥ м≥ж кл≥тинами й молекулами. Ќервов≥ кл≥тини, ¤к≥ розвиваютьс¤, мають високовиб≥рн≥ засоби. ¬они Уп≥знаютьФ одна одну ≥ навколишнЇ середовище, перем≥щаютьс¤ в суворо визначен≥ д≥л¤нки орган≥зму, ¤кимось чином точно Узнаход¤чиФ м≥сц¤ призначенн¤Ф.

—амонав≥юванн¤.

ќдна з найжлив≥ших зд≥бностей мага - це вм≥нн¤ впливати на самого себе.“акий вплив може бути дов≥льним ≥ мимовольним. якщо людину мучить зубний б≥ль ≥ вона запевн¤Ї себе, що б≥ль пройшов в≥н д≥йс¤о проходить, це - дов≥льне самонав≥юванн¤. якщо ж , наприклад, хто-небудь, начитавшись медичних книг у¤вл¤е себе хворим, при цьому можуть зТ¤витис¤ нав≥ть де¤к≥ ознаки в≥дпов≥дноњ хвороби, то в цьому випадку ми маЇмо справу з мимов≥льним самонав≥юванн¤м. ожна д≥¤, емоц≥¤ або думка залишають сл≥д у наш≥й псих≥ц≥, завд¤ки чому вони одержують бажанн¤ повто-ритис¤. ≤ ¤кщо част≥ше виконуЇтьс¤ будь-¤ка д≥¤ чи емоц≥¤ то увага Ї довше спр¤мована на певну думку, ≥ вони одержують б≥льшу силу ≥ бажанн¤ щоб повторитис¤, реал≥зувати.

ƒумки людини, њњ в≥дчутт¤ ≥ д≥њ знаход¤тьс¤ в т≥сн≥й взаЇмозалежност≥ так, що при звичайних умовах одне з них викликаЇ друге: ф≥зична д≥¤ супроводжуЇтьс¤ в≥ддов≥дними емоц≥¤ми, думками, емоц≥њ викликають в≥дпов≥дн≥ д≥њ, або в≥дпов≥дне положенн¤ т≥ла ≥ вираз обличч¤.

√ордий вигл¤д Ц бадьор≥сть. ¬томлений вигл¤д - пригн≥чений стан. ƒл¤ набутт¤ в≥дпов≥дних ¤костей ≥ властивостей необх≥дно своњ д≥њ, емоц≥њ ≥ думки привести в гармон≥ю ≥ направити до в≥дпов≥дноњ мети. Ќаприклад, ¤кщо ви хочете розвивати волю, енерг≥ю ≥ самовпевнен≥сть, потр≥бно поступати таким чином, щоб рухи були впевненими, а емоц≥њ ≥ думки позбавлен≥ пристраст≥, нер≥шучост≥.

ўоб позбутис¤ нер≥шучост≥ ≥ слабкост≥ вол≥, потр≥бно впливати на т≥ло: п≥дн¤ти голову, розправити плеч≥, зробити дек≥лька з≥тхань, дивйтись в оч≥ сп≥врозмовнику ≥ говорити голосно, ч≥тко. —тарайтесь в≥дчувати себе сильним, твердим, р≥шучим. ”¤в≥ть себе людиною самовневненою, р≥шучою, енерг≥йною. ¬певнен≥ жести викличуть в≥дпов≥дн≥ емоц≥њ, ¤к≥ вплинуть на х≥д думок. ¬ свою чергу зм≥ст думок посилюЇ емоц≥њ, вони впливають на д≥њ, вчинки зм≥нюють зовн≥шн≥й вигл¤д. “аким чином, людина повн≥стю зм≥нюЇтьс¤. –ухи стають впевненими, зТ¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ власноњ г≥дност≥.

ћожна вправл¤тис¤ перед дзеркалом, у¤вл¤ючи соб≥, що в≥дображенн¤ Ц ваш сп≥врозмовник. ¬загал≥, потр≥бно памТ¤тати положенн¤ т≥ла ≥ вираз обличч¤ сильно впливають на псих≥ку.

—амонаюв≥юванн¤ потр≥бно вкконувати два рази в день - вранц≥, зразу ж п≥сл¤ пробудженн¤, ≥ ввечер≥, перед тим, ¤к заснути. Ѕажано њх виконувати прот¤з≥ дек≥лькох м≥с¤ц≥в, ≥ метод самонав≥юванн¤ в≥йде в звичку. ѕоступово кожне нав≥юванн¤, ¤ке людина робить сама соб≥, одержуЇ силу, ¤ка даЇ в≥дпов≥дний результат; достатньо в думках в≥ддати соб≥ наказ, щоб одержати в≥дм≥нн≥ результати, або зразу ж, або через де¤кй час. —амонав≥юванн¤ можна застосовувати дл¤ викор≥ненн¤ будь-¤ко≥ поганоњ звички ≥ дл¤ дос¤гненн¤ певних результат≥в. Ќаприклад, можна нав≥¤ти соб≥ хороший настр≥й, ц≥кав≥сть, ум≥нн¤ комусь сподобатис¤.

—¤дьте на розкладному ст≥льц≥ ≥ так влаштуйтесь в цьому положенн≥, н≥би ви зв≥льнились в≥д т≥лесноњ оболонки. ѕрив≥вши себе в такий стан дихайте ¤комога пов≥льн≥ше ≥ глибше, ≥ зак≥нч≥ть цю вправу т≥льки тод≥, коли прйдете в такий стан, ¤кий даЇ абсолютний спок≥й ≥ ¤сн≥сть духа. —концентруйте свою увату на самому соб≥ ≥ п≥дтримуйте себе в такому стан≥ ¤комога довше. ѕ≥сл¤ цього потр≥бно сконцентрувати увагу на т≥й ¤кост≥, ¤ку ви хочете набути. ”¤в≥ть соб≥ характер людини, ¤ка маЇ таку ¤к≥сть. ”¤в≥ть, що ц¤ людина Ц ви. ўо у вас потр≥бна ¤к≥сть зТ¤вл¤етьс¤ щохвилинно, ≥ ви станете такимй, ¤ким бажаете бути, ≥ ваше Ђ¤ї займе позитивну форму ≥ ту моральну структуру, про ¤ку ви мр≥¤ли. ѕовторюйте цю вправу. ѕрактикуйте цю вправу ввечер≥ перед сном. —амонав≥юванн¤ може перемогти страх ≥ нер≥шуч≥сть, дати людин≥ самовпевнен≥сть, мужн≥сть, витривал≥сть, розвйнути ≥ укр≥пижти волю. —айонав≥юв¤анн¤ даЇ кращ≥ результати, ¤кщо воно проводитьс¤ в нап≥всонному або г≥пнотичному стан≥. √≥пнотичний стан - пер≥д м≥ж сном ≥ станом бадьорост≥. ористуючиеь цим станом не важко дос¤гнути прекрасних результат≥в. ™ ще один спос≥б, ¤кий даЇ завжди певний результат.