Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

¬≥дносини ворожост≥.

1. Ќенависть така ж сильна, ¤к ≥ любов.

якщо ви хочете когось позбавитись, його не можна н≥ любити, н≥ ненавид≥ти. Ѕудьте байдуж≥, ¤кщо ви в≥дчуваЇте огиду, ви привТ¤зуЇте його до себе сильними ланцюгами, ви дальше будете з ним. Ћюд¤м здаЇтьс¤, що, ненавид¤чи когось, вони в≥ддал¤ють його в≥д себе. Ќавпаки, ненависть Ц це сила, ¤ка звТ¤зуЇ нас з людиною так, ¤к ≥ любов, узи любов≥ принесуть одне, а узи ненавист≥ Ц ≥ннше.

2. Ћюбов ¤к зас≥б захисту.

ўоб захистити себе в≥д своњх ворог≥в Ц люб≥ть њх. якщо ви в≥дчуваЇте огиду до них, ви розриваЇте на частини свою ауру, ≥ цей отв≥р робить вас подразливими до всього того, що Ї негативного у ваших ворог≥в. ¬и одержуЇте њх аморальн≥сть, ненависть.

Ќайкращий захист в≥д ворог≥в Ц любов. Ћюбити ворог≥в найважче, але це Їдиний щл¤х захисту.

3.¬икористовуйте образу, ¤к можлив≥сть дл¤ духовноњ роботи.

—правжн≥й учень н≥коли не дотримуЇтьс¤ порад нижчоњ натури, ¤ка мстить за скоЇне зло. ¬≥н не хоче бути злим, нервовим, сентиментальним, невр≥вноваженим, в≥н хоче стати сильним. јле дл¤ того в≥н повинен вдень ≥ вноч≥ повТ¤зати себе з позитивним, ≥накше в≥н потрапить у владу негативного ≥ пропаде.

4. —пос≥б прощенн¤. Ћюдина б≥дна ≥ слабка духовно ≥ не може прощати. ¬она мусить в≥дпов≥дати на образи. ўоб прощати люд¤м, ¤к≥ зробили вам зло ви повинн≥ бути велик≥, багат≥, сильн≥. ¬ даний момент ваш ворог торжествуЇ, що йому вдалос¤ нанести вам удар, а в д≥йсност≥ його треба жал≥ти, тому, що рано чи п≥зно косм≥чна справедлив≥сть покараЇ його.

5. «авоюйте своњх ворог≥в, п≥дн¤вшись вище в≥д них.

Ќе можна перемогти злих людей зл≥сю тому, що ви ототожнюЇте себе з ними, опускаЇтесьна той же р≥вень. ўоб захиститись, ви повинн≥ зм≥нити р≥вн≥, не залишатись з тими ж в≥брац≥¤ми ≥ випром≥нюванн¤ми, що й ваш ворог. ¬и повинн≥ п≥дн¤тись вище, наче птах, добратись до благод≥йних район≥в. ƒос¤гти вищого р≥вн¤ за допомогою сили вол≥. ћедитац≥њ ≥ молитви. ¬и вже захищен≥ в≥д ворог≥в, тому, що ваша в≥брац≥¤ не под≥бна на њх в≥брац≥ю.

Ўл¤хи допомоги людству.

Ѕ≥льш≥сть з нас т≥льки критикуЇ людей, ¤к≥ нами керують. ≤ ц≥ люди змучен≥ цими негативними ≥ пагубними думками, вимушен≥ приймати р≥шенн¤, протилежн≥ ≥нтересам держави, а њх помилки в≥дбиваютьс¤ на люд¤х. ўоб допомогти своњй крањн≥, ви повинн≥ дос¤гти того, хто керуЇ нею, посилати йому багато св≥тла. ѕ≥дтримати його натхненн¤. ¬и не можете допомогти крањн≥. јле ви можете допомогти одн≥й людин≥, а вона буде допомагати крањн≥.

¬≥дношенн¤ до природи.

”чн≥ духовноњ науки знають, що все живе, тому вони звертаюить увагу на рослини, тварини, м≥нерали. ¬они дуже обережн≥ з природою ≥ невидимими ≥стотами. ƒл¤ них земл¤ св¤щенна, жива ≥ населена незчисленними ≥стотами. «емлю потр≥бно поважати не задл¤ нењ, а задл¤ себе. ѕотр≥бно також усв≥домити, що кожна р≥ч жива й що њњ треба поважати, турбуватись про нењ ≥ захищати њњ.

ѕрирода населена багатьма ≥стотами, нев≥домими людин≥. ¬они мають р≥зн≥ назви в залежност≥ в≥д того, з ¤коњ крањни вони поход¤ть. оли ви гул¤Їте в л≥с≥, на природ≥, ви повинн≥ усв≥домлювати, що вс≥ ≥стоти спостер≥гають за вами. ≤ потр≥бно входити в контакт з ними, вказувати њм захопленн¤ њхньою роботою. « ними можна розмовл¤ти. ѕ≥д≥йти, наприклад близько до дерева ≥ сказати: Уяке ти прекрасне, могутнЇ ≥ сильне! “и так багато проживеш! ќх, ¤кби в мене був тв≥й оп≥р ≥ могутн≥стьФ. ѕотр≥бно сказати ≥ншим деревам про свою любов, що вони прекрасн≥Ф. ћожна побачити величезну ≥стоту, ¤ка дивитьс¤ очима, повними св≥тла, це –егент л≥су, поЇднанн¤ вс≥х душ тварин. ѕовертаючись додому, ви в≥дчуваЇте себе щасливими, тому що торкнулись справжнього житт¤.

«наход¤чись поблизу океану, потр≥бно розмовл¤ти з вод¤ними ≥стотами. Ѕагато людей не розум≥ють р≥зниц≥ м≥ж доброи ≥ злом ≥ бо¤тьс¤ косм≥чноњ сили, про ¤ку мало що знають.

Ќаш обовТ¤зок природ≥.

ћи нагромаджуЇмо борг природ≥ за все, що ми в нењ беремо Ц пов≥тр¤, воду, тепло, сон¤чн≥ промен≥. ÷ей борг не можна оплатити грошима, тому ми повинн≥ в≥ддати його любовТю, повагою ≥ бажанн¤м вчитись по велик≥й низ≥ ѕрироди, показуючи доброту вс≥м живим ≥стотам, даючи њм наше тепло ≥ св≥тло. ¬≥д нас не вимагаЇтьс¤ поверненн¤ пов≥тр¤, ¤ким ми дихаЇмо, н≥ води, ¤ку ми пТЇмо. ћи не можемо виготовити воду чи пов≥тр¤, тепло або св≥тло. ћи одержали наш≥ т≥ла в≥д земл≥ ≥ колись ми њх повернемо, цього не минути. ћи можемо в≥ддлати св≥тл≥ випром≥нюванн¤. Ћюд¤м була дана кв≥нтесенц≥¤ св≥тла, ¤ку вони повинн≥ зб≥льшувати ≥ посилати в прост≥р. јле треба вм≥ти це робити, бо ≥накше буде розповсюджуватись т≥льки темнота. Ћюди обмежен≥ в ф≥зичному план≥, в духовному њх можливост≥ безк≥нечн≥.

****

ћистецтво сновид≥нн¤, ¤к здатн≥сть використовувати влан≥ звичайн≥ сни, перетворюючи њх в Уконтролюючу св≥дом≥сть (за допомогою особливоњ форми уваги, ¤ка називаЇтьс¤ другою увагою.Ф

Ѕезд≥¤ ¤к незнайома нам д≥¤, ¤ка очолюЇ все наше ≥снуванн¤, заставл¤ючи його усв≥домлювати свою св≥тну частину. ўоб по¤снити це, потрвбно нашу св≥дом≥сть розд≥лити на три частини. Ќайменша частина називаЇтьс¤ першою увагою, ≥ це та увага ¤ка розвинута в кожн≥й нормальн≥й людин≥ в щоденному житт≥: воно охоплюЇ св≥дом≥сть ф≥зичного т≥ла. ƒругу, б≥льшу частину, називають другою увагою Ц й це та увага, ¤ка нам потр≥бна, щоб отримати наш дух енерг≥њ ≥ д≥¤ти, ¤к св≥тн≥ ≥стоти. ƒруга увага залишаЇтьс¤ на другому план≥ прот¤гом всього нашого житт¤, ¤кщо воно не виводитьс¤ наперед завд¤ки спец≥альним вправам або випадков≥й травм≥. ≤ воно охоплюЇ усв≥домленн¤ астрального т≥ла.

ќмтанн¤, найб≥льша частина, називаЇтьс¤ третьою увагою: це невим≥р¤на св≥дом≥сть, ¤ка включаЇ в себе безмежн≥ аспекти ф≥зичного ≥ астрального т≥ла.

якщо вв≥йти в третю увагу, то можна зразу њњ вп≥знати, тому. ўо все в н≥й зразу ж стане тим, чим вона Їнасправд≥ Ц спалахом енерг≥њ. ÷ей стан дуже важко дос¤гнути, але в≥н пл≥дний.

—новид≥нн¤ Ц це особиста справа. яку т≥льки можна соб≥ у¤вити. ѕри к≥нцевому анал≥з≥ кожний, що бачить сон, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д вс≥х.

ќсь можлива класиф≥кац≥¤ р≥≥зних стан≥в.

—пок≥йна активн≥сть Ц попередн≥й стан, коли почутт¤ засинають, але ще все усв≥домлюють.

«авжди в цьому стан≥ сприймаЇтьс¤ св≥тлове пром≥нн¤ червонуватого кольору Ц приблизно такого св≥тла, ¤ке бачиш, коли через м≥цно заплющен≥ оч≥ дивишс¤ на сонце. ƒругий стан сновид≥нн¤ називаЇтьс¤ динам≥чна активн≥сть. ¬ цьому випадку червонувате св≥тло розс≥юЇтьс¤, ¤к туман, ≥ дивишс¤ на ¤ку-небудь сцену, н≥би табло, так ¤к сцена ц¤ нерухома. Ѕачиш трьохвим≥рну картину. ѕейзаж, вулицю, будинок, людину, лице Ц все, що завгодно.

“рет≥й стан Ц пасивн≥ присутн≥сть. ¬ цьому стан≥ сновид¤чий не дивитьс¤ на нерухом≥ частини св≥ту, а спостер≥гаЇ, Ї св≥дком, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ под≥¤. Ќ≥би верховенство наших зорових ≥ слухових орган≥в чутт¤ робить цю картину головним чином справою вух ≥ очей.

„етвертий стан Ц це вже те, в ¤кому спл¤ч≥ ви¤вл¤ютьс¤ вт¤гнут≥ в д≥ю. “ут вже приймаЇш участь, робиш ¤к≥сь кроки ≥ використовуЇш св≥й час повн≥стю. ÷е стан динам≥чноњ ≥н≥ц≥ативи.

Ќайкращим способом вв≥йти в сновид≥нн¤ Ц концентруватис¤ на к≥нчику грудини Ц верхн≥й гран≥ живота. Е.

Е“ому ж≥нка потребуЇ того, хто б направл¤в њњ. ўоб в≥дчути цю точку, можна ставити на жив≥т мокр≥ холодн≥ р≥чков≥ кам≥нц≥ ≥ сконцентрувати увагу на т≥й точц≥, де вони знаход¤тьс¤. ѕоза, ¤ка найкраща дл¤ ж≥нки, щоб почати сновид≥нн¤, - це с≥сти з≥ схрещеними ногами, а пот≥м дати т≥лу впасти. ўоб добитись кращих результат≥в, треба сид≥ти на тонкому мТ¤кому покривал≥, циновц≥, склавши стопи н≥г одну до одноњ, ≥, поставивши бедра так, щоб вони торкалис¤ покривала. якщо входити в сновид≥нн¤ в такому сид¤чому стан≥, то т≥ло не впаде вб≥к, а тулуб нахилитьс¤ вперед ≥ чоло доторкнетьс¤ до стоп н≥г.

ѕ≥зн≥й веч≥р ≥ ранок найб≥льш спри¤тливий дл¤ сновид≥нь. ќск≥льки займатис¤ сновид≥нн¤м потр≥бно в оточенн≥ людей, то треба вибирати найкращ≥ умови дл¤ усам≥тненн¤Е

Е Ќаша перша увага ум≥нн¤ з великою силою ф≥ксувати увагу на детал¤х св≥ту дл¤ того, щоб перетворити аморфне ≥ хаотичне почутт¤ сприйманн¤ у впор¤дкований св≥т св≥домост≥.

ƒруга увага виконуЇ роль принади, чим б≥льше нею користуютьс¤, тим б≥льша ймов≥рн≥сть дос¤гти бажаного результату. ÷е такоЇ ≥ функц≥¤ уваги взагал≥, ¤ка так вв≥йшла в наше житт¤, що ми њњ не пом≥чаЇмо. як т≥льки навчишс¤ запамТ¤товувати сновид≥нн¤, будь-¤кий сон, ¤кий можеш запамТ¤ти, то це вже буде сновид≥нн¤м.

Е ожен рух польоту потр≥бно повторити на¤ву ≥ ви навчитес¤ користуватис¤ своњм т≥лом сновид≥нн¤. р≥м простого повторенн¤ л≥таючих рух≥в Ї ще перем≥щенн¤ в т≥ло сновид≥нь. ™дине, що маЇ значенн¤ в цьому перем≥щенн≥, - це закр≥пленн¤ другоњ уваги. —аме ц¤ увага створюЇ св≥т. ўоб перем≥ститис¤ в т≥ло сновид≥нн¤, потр≥бно заф≥ксувати свою увагу на акту польоту. ¬ажливо накопичувати увагу в сновид≥нн≥, щоб спостер≥гати за св≥м, що робиш п≥д час польоту. ÷е Їдиний спос≥б догл¤дати другу увагу. як т≥льки вона зм≥цн≥Ї, варто лише заф≥ксувати њњ на детал¤х ≥ почутт¤ польоту посилюЇ сновид≥нн¤ польоту, поки не стане звичайним УснобачитиФ себе, л≥таючим в пов≥тр≥.

ѕерем≥щатис¤ в т≥ло сновид≥нн¤ Ц включати свою другу увагу, перебуваючи активним. ѕершу увагу, ¤ку створюЇ св≥т, н≥коли не можна подолати повн≥стю. ћистецтво сновид≥нн¤ Ї шл¤хом накопиченн¤ другоњ уваги, тому дл¤ перем≥щенн¤ в своЇ т≥ло сновид≥нн¤ в активному стан≥ потр≥бно практикувати сновид≥нн¤.

“ри завданн¤ дл¤ тренуванн¤ другоњ уваги. ѕерша пол¤гала в тому, щоб знаходити в сновид≥нн≥ своњ руки. ѕот≥м знайти м≥сце ≥ заф≥ксувати свою увагу на ньому, а п≥зн≥ше проробити Уденне сновид≥нн¤Ф ≥ подивитис¤, чи зможеш попасти туди. ћожна пом≥стити в такому м≥сц≥ кого-небудь, кого знаЇш, найкраще ж≥нку, пересл≥дуючи дв≥ мети: по-перше, в≥дм≥тити невелик≥ зм≥ни, ¤к≥ можуть вказувати на те, що ти д≥йсно був там в сновид≥нн≥, ≥, по-друге, знайти ту непом≥тну деталь, ¤ка ви¤витьс¤ ¤краз тим, на що настроюЇтьс¤ друга увага. Ќайб≥льш серйозна проблема, з ¤кою зустр≥нетьс¤ в сновид≥нн≥, це ф≥ксац≥¤ другоњ уваги на так≥й детал≥, ¤ка завжди залишаЇтьс¤ непом≥тною увагою в щоденному житт≥.