≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в
ѕотр≥бно трич≥ занурюватис¤ в воду до ранковоњ зор≥, обовТ¤зково без св≥дк≥в, проговорюючи: У„истий четвер, очисти моЇ т≥ло в≥д хвороби, а ти, швидка р≥чко, в≥днеси мою хворобу в синЇ мореФ. ћожне не купатис¤ в цей день, а просто вмитис¤ водою, в ¤ку попередньо була опущена ср≥бна монета. «ц≥ленн¤ водою. ѕри хворобах часто випрошують прощенн¤ у води. ’ворий або зам≥сть нього знахар приходить до вооди, пускаЇ в нењ шматок хл≥ба ≥ в≥ддаЇ покл≥н, говор¤чи: УЌа мор≥, на океан≥, на остров≥ Ц на Ѕу¤н≥ гул¤в добрий молодець ≥ занудьгував, прийшов в≥н до тебе, мати-вода, ≥з схиленою головою ≥ з повинною (при цьому в≥ддаЇ другий покл≥н). ѕ–обач мен≥, мати-вода, пробачте мен≥ ≥ ви, вод¤н≥ д≥ди ≥ прад≥ди, батьки ≥ матер≥, ≥ ваш≥ мал≥ д≥ти, чим ¤ кого образивФ. ѕот≥м дв≥ч≥ в≥дступаючи по одному кроку назад, повторюЇ той самий покл≥н тим самим примовл¤нн¤м. ”сп≥х можливий т≥льки в тому випадку, коли той, хто просить, ≥дучи до води, а також на зворотньому шл¤ху не говорив н≥ з ким н≥ слова, назад не обертавс¤, а, в≥дправл¤ючись в дорогу, хрестивс¤. –озвиток зд≥бностей через воду. ¬ода завжди в≥д≥гравала важливу роль в розвитку зд≥бностей до ц≥лительства, ¤снобаченн¤. ÷≥ зд≥бност≥ можна розвивати в соб≥ через воду таким спопобом: ¬ п≥вн≥ч налити в миску води, можна талоњ або звичайноњ. Ќе засв≥чувати св≥тла, с≥сти пор¤д ≥ засв≥тити св≥чки праворуч, л≥воруч ≥ перед мискою. «гадати людину, дол¤ ¤коњ вас хвилюЇ, в думц≥ задати запитанн¤ про нењ ≥ уважно 5-10 хвилин дивитись на воду, н≥ про що друге не думаючи. ѕриблизно через 10 хвилин в вод≥ ви побачите ¤кусь ситуац≥ю, що потр≥бно буде пережити ц≥й людин≥. ÷е буде в≥дпов≥дь на ваше запитанн¤. «вичайно, результат буде не з першого разу. ¬зимку вдома завжди повинна бути тала вода. ѓњ потр≥бно пити, вмиватись. ј краще приготувати воду соб≥ чи близьким таким чином: п≥вскл¤нки талоњ води поставити на долоню л≥воњ руки. к≥нчиками п≥льц≥в правоњ руки водити по краю скл¤нки 2-3 хвилини за годинниковою стр≥лкою. Ќеобх≥дно заздалег≥дь продумати програму, ¤ку ви вносите памТ¤ть води. ѕот≥м цю воду можна пити в будь-¤кий час по бажанню. «ц≥ленн¤ живою ≥ мертвою водою. ¬оду часто використовують дл¤ л≥куванн¤ людей. јктив≥зована позитивно зар¤джена вода вил≥ковуЇ рану на руц≥, ¤ка не заживала на прот¤з≥ шести м≥с¤ц≥в. ѕ≥сл¤ прийому живоњ води нормал≥зуЇтьс¤ тиск ≥ зникають вс≥ хвороби. ѕити њњ можна по ½ скл¤нки перед прийомом њж≥ 3 рази в день. ƒл¤ л≥куванн¤ оп≥к≥в використовують живу ≥ мертву воду (терм≥н л≥куванн¤ 2 дн≥). нарив в горл≥ л≥куЇтьс¤ живою ≥ мертвою водою. ¬ода не шк≥длива, при њњ прийманн≥ вил≥ковуютьс¤ р≥зн≥ хвороби, нормал≥зуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть всього орган≥зму. ¬ода ≥ ¤к про нењ думати. якщо ви хочете очистити себе, але п≥д руками не маЇте води, зроб≥ть розумову працю. ¬≥дчуйте св≥ж≥сть, ¤ку даЇ вода, забираючи вс≥ нечистоти. “ака духовна ванна може по-справжньому очистити. Ћюдина маЇ жив≥ джерела всередин≥ себе. ‘≥зична вода Ц це т≥льки зас≥б заТ¤зку з духовною водою. як використати воду, щоб позбавитись негативного стану. ≤нод≥ нас поглинають сум ≥ печаль, ¤кий не можна позбутись. ƒив≥тьс¤, ¤к тече вода, нав≥ть з водопров≥дного крана, ≥ через к≥лька хвилин ви будете вт≥шен≥. ÷¤ вода впливаЇ на сон¤чне сплет≥нн¤. ¬и можете опустити руку в гар¤чу чи холодну воду ≥ через дек≥лька хвилин в≥дчуЇте, що ваш т¤гар п≥дн¤вс¤. —в≥домо мийте руки милом раз, два, три ≥ нав≥ть 10 раз≥в. ¬и тпкож миЇте своњ еф≥рн≥ руки, ¤к≥ Ї над вашими ф≥зичними руками. як зар¤джати воду. оли руки вимит≥, вони стають пров≥дниками шк≥рноњ енерг≥њ. ¬и можете ввести цю енерг≥ю в воду, ¤ку будете пити. ¬≥зьм≥ть скл¤нку чистоњ води з г≥рського джерела або озера, потримайте в л≥в≥й руц≥ ≥ опуст≥ть вказ≥вний ≥ середн≥й пальц≥ правоњ руки в воду, концентруючись при цьому на думц≥, щоб наповнити воду любовТю, мудр≥стю, правдою. ѕот≥м випийте, думаючи: У«а любов, ¤ка л≥куЇ, за мудр≥сть, ¤ка даЇ св≥тло, за правду, ¤ка визвол¤ЇФ. ѕийте гар¤чу воду. ѕТючи вранц≥ перед сн≥данком гар¤чу воду, ви очищуЇте себе. √ар¤ча вода Ц найприродн≥ш≥, найнешк≥длив≥ш≥ ≥ наймогутн≥ш≥ л≥ки в≥д ус≥х хвороб. ” вашому орган≥зм≥ Ї в≥дкладанн¤, ¤к≥ можуть бути видален≥ т≥льки постом або питт¤м гар¤чоњ води. Ћюди любл¤ть холодну воду, особливо коли п≥тн≥ють. ѕ–оте це небезпечна звичка, бо холодна вода звужуЇ кровоносн≥ судини ≥ спов≥льнюЇ циркул¤ц≥ю кров≥. —пробуйте, ≥ ви переконаЇтесь, ск≥лькох неприЇмностей можна уникнути при допомоз≥ гар¤чоњ води Ц м≥грен≥, пропасниц≥, застуди, бол≥, втрати апетиту, безсонн¤. ’олодна вода м≥стить де¤к≥ елементи, що спри¤ють розвитков≥ атеросклерозу. ¬они прилипають до ст≥нок артер≥й ≥ артер≥њ стають товст≥шими. √ар¤ча вода розчин¤Ї ц≥ елементи ≥ пмТ¤кшуЇ тканини. ћитт¤. ¬ставши з л≥жка, перш за все помийте руки ≥ лице. —л≥дкуйте, щоб не торкатис¤ очей, не помивши рук. оли ми засинаЇмо, нечист≥ духи торкаютьс¤ наших рук, тому ми повинн≥ змити нечистоти перед тим, ¤к почати день. ћитт¤, ¤к ≥ њжа Ц це св¤щенний акт. –≥зк≥ ≥ швидк≥ рухи виведуть вас з душевноњ р≥вноваги, призведуть до безладу, залишать в≥дбиток на вашому обличч≥. ѕросл≥дкуйте за собою Ц ≥ ви переконаЇтесь, що розмагн≥чуЇтесь, ¤кщо ваш≥ рухи будуть недосконал≥ ≥ швидк≥. ћиючись, зосереджуйтесь на в≥дчутт≥ св≥жост≥, ¤ку даЇ вода ваш≥й шк≥р≥. ÷е почутт¤ очистить ваш≥ думки. ¬≥дчувайте, щщо ви зд≥йснюЇте щось св¤щенне, ≥ каж≥ть: УЌехай любов засв≥титьс¤ на моЇму обличч≥Ф. јбо :Ф¬ ≥мТ¤ безсмертноњ в≥чноњ любов≥, безсмертноњ в≥чноњ мудрост≥, в ¤к≥й ми живемо й ≥снуЇмо, нехай ц¤ вода очистить мене в≥д ус≥х нечистотФ. –озум. ѕерший двигун, ¤кий маЇ в своЇму щоденному рус≥ вс≥ нижч≥ сфери, пов≥домл¤Ї матер≥њ своЇю взаЇмод≥Їю властивост≥ ≥снуванн¤ ≥ руху. —фера нерухомих з≥рок даЇ зародков≥ не т≥льки можлив≥сть розвиватис¤ в умовах ≥снуванн¤, зг≥дно р≥зноман≥тним формам ≥ випадковост¤м, але пов≥домл¤Ї йому ще силу дл¤ розпод≥лу, в≥дпов≥дно р≥зним впливам цього вередовища. —фера —атурна ≥де безпосередньо за сферою з≥рок, ≥ душа одержуЇ в≥д ц≥Їњ планнети судженн¤ ≥ розум. «а нею ≥дуть: сфера ёп≥тера - обдаровуЇ великодушн≥стю ≥ де¤кими другими душевними властивост¤ми; сфера ћарса - пов≥домл¤Ї: ненависть, гн≥в ≥ де¤к≥ друг≥ пристраст≥; сфера —онц¤ Ц обдаровуЇ мистецтвами; сфера ћеркур≥¤ Ц приносить радощ≥ ≥ задоволенн¤; сфера ћ≥с¤ц¤, ¤ка Ї джерелом вс≥х природних доброчесностей, утверджуЇ њх. ’оч вс≥ ц≥ властивост≥ виход¤ть в≥д душ≥, а вона њх одержала в≥д дек≥лькох частин небесних т≥л, але њх приписують не одн≥й т≥льки душ≥, а також ≥ вс≥м т≥лам. ‘≥зичне т≥ло. “епер поговоримо в≥дносно т≥ла, ¤ке одержуЇ початок в зародку внасл≥док д≥њ ≥ впливу з≥рок, ¤к≥ називаютьс¤ планетами. ћатер≥¤, з ¤коњ повинна зТ¤витис¤ людина, стиснена холодн≥стю ≥ сух≥стю —атурна, одержуЇ в≥д нього властив≥сть, ¤ка укр≥плюЇ ≥ ростить при природньому рус≥, так ¤к —атурн волод≥Ї двома силами: виробл¤ти матер≥ю ≥ давати њй особливий вид або форму. Ќа прот¤з≥ 1 м≥с¤ц¤ —атурн пануЇ над формуванн¤м зародка. Ќа 2 м≥с¤ць ёп≥тер заступаЇ його м≥сцЇ ≥ йому присвоЇна особлива влада розпод≥лити ≥ нам≥тити члени. р≥м цього в≥н зб≥льшуЇ дивне тепло ≥ вологу частин, ¤к≥ були засушен≥ —атурном в 1 м≥с¤ць. ¬ 3 м≥с¤ц≥ ћарс своњм жаром формуЇ голову ≥ повн≥стю встановлюЇ форму член≥в; в≥дд≥л¤Ї шию в≥д рук, а руки в≥д бок≥в. ¬ 4 м≥с¤ц≥ —онце, ¤ке бере участь у формуванн≥ зародка, створюЇ серце ≥ рух чуттЇвоњ душ≥, зг≥дно погл¤ду медик≥в ≥ де¤ких астроном≥в, але јристотель стверджував, що серце зароджуЇтьс¤ спочатку ≥ бере участь у формуванн≥ других частин.Ќа думку де¤ких автор≥в, —онце Ї джерелом зародженн¤ житт¤. Ќа 5 м≥с¤ць ¬енера удосконалюЇ зовн≥шн≥ частини ≥ додаЇ нов≥, наприклад, вуха, н≥с, к≥стки, д≥тородн≥ органи, груди ж≥нок; кр≥м того, вона формуЇ кист≥ рук, ступн≥ н≥г, пальц≥ ≥ волосс¤. ѕ≥д час 6 м≥с¤ц¤, п≥д впливом меркур≥¤, утворюЇтьс¤ голосовий аппарат, орган зору ≥ н≥гт≥. Ќа 7-му - ћ≥с¤ць зак≥нчуЇ творенн¤ ≥нших планет: заповнюЇ вс≥ порожнини р≥диною. ¬енера ≥ ћеркур≥й зволожують все т≥ло ≥ дають дл¤ утворенн¤ соку необх≥дну њжу. ” 8 м≥с¤ц≥ —атурн своњм охолодженн¤м ≥ згущуючим впливом стискуЇ зародок. ” 9 м≥с¤ц≥ ёп≥тер своЇю теплотою його зволожуЇ. –обота розуму. –обота з –озумом в≥дкриваЇ неймов≥рн≥ можливост≥. Ќ≥що не можливо пор≥вн¤ти з тим, що можна зробити з думками та ≥де¤ми. –обота людини зводитьс¤ до видобутку матер≥алу руди, тод≥ ¤к робота розуму дозвол¤Ї нам йти просто до кв≥нтесенц≥њ. якщо ви знаЇте, ¤к концентрувати думки, контролювати ≥ волод≥ти собою, спр¤мовувати своњ енерг≥њ на вищий план, у вашому житт≥ накопичуватимутьс¤ безглузд≥ гори в≥дход≥в. “ож навч≥тьс¤ вид≥л¤ти кв≥нтесенц≥ю. ƒумки завжди мають бути спр¤мован≥ на добро. ƒумка Ц це сила, њњ можна кристал≥зувати, вона набираЇ форми ≥ продовжуЇ результати. думка створюЇ хвилюванн¤ в велик≥й косм≥чн≥й структур≥, до ¤коњ вс≥ ми належимо. ƒумки не можна використовувати ¤к зас≥б зароб≥тку грошей. ƒумки сл≥д завжди спр¤мовувати до доброго, вони мають мати неегоњстичний к≥нець: щаст¤ дл¤ вс≥х, розум≥нн¤ царства Ќеба на земл≥. онцентрац≥њ.. ¬арто знати, ¤к правильно концентруватись. оли ви засмучен≥, ви не можете концентруватис¤, а ¤кщо й хочете зробити це, не дивл¤чись н≥ на що, то завдаЇте сильного удару своњм кл≥тинам. —л≥д дипломатично ставитись до своњх кл≥тин. ѓм не обовТ¤зково знати, про що њх проситимуть. —першу треба њх приголубити, в≥дтак спр¤мувати й повести њх пов≥льно, але спритно, а тод≥ вже робити з ними, що заманетьс¤. “од≥ ви зможете концентруватис¤ на будь-¤кому предмет≥. ѕродовжуйте, поки ваш розум не натренуЇтьс¤ в цьому напр¤мку, поки ви не в≥дчуЇте р≥вновагу всередин≥ себе ≥ поки ви не будете знати, що кожна кл≥тина сп≥впрацюЇ з вами.
Ќазва: ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (13466 прочитано) |