Sort-ref - ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в

Ќа природу можна впливати такими способами:

ф≥зично - зм≥нюючи конф≥гурац≥ю ¤коњ-небудь ≥стоти чи ≥ншого обТЇкта в ѕрирод≥, шл¤хом прикладанн¤ до нього ззовн≥ ф≥зичних сил;

ф≥з≥олог≥чно, або астрально, впливаючи з метою зм≥ни обТЇкта на циркулююч≥ в ньому флюњди. —юди в≥дноситьс¤ вс¤ медицина ≥ де¤к≥ маг≥чн≥ д≥њ;

псих≥чно, безпосередньо впливаючи не на флюњди, а на керуюч≥ ними сутност≥.

Ћюдина, вс≥ зд≥бност≥ ¤коњ розвинен≥ в спри¤тливих умовах, може керувати ¤вищами ѕрироди. —воњм орган≥змом людина повн≥стю занурена в матер≥альну ѕрироду, ≥, впливаючи на нього, людина може робити де¤кий вплив на оточуючу ѕрироду. ѕрирода тро¤ка. ¬ н≥й розр≥зн¤ють ф≥зичну ≥ астральну сторони, а астральна частина в свою чергу д≥литьс¤ на ф≥з≥олог≥чну ≥ психолог≥чну.

–ухом ≥ жестом (нога ≥ рука) людина д≥Ї головним чином на ф≥зичну ѕрироду, словом ≥ погл¤дом (гортань ≥ око) Ц на астральну. ¬ орган≥зм≥ людини д≥ють т≥ ж сили, ¤к≥ д≥ють в астральн≥й ѕрирод≥, ≥ сам орган≥зм Ї не що ≥накше, ¤к тваринна ≥стота, назначена ѕриродою до послуг людини Ц безсмертного руху, - в цьому ключ будь-¤коњ маг≥чноњ д≥њ.

¬≥дчутт¤.

Ќ≥ одна пристрасть не забираЇ у людини так багато енерг≥њ, ¤к в≥дчутт¤. «алишаючись доброчинним в думках, словах ≥ в д≥¤х, людина збер≥гаЇ велику к≥льк≥сть нервових, еф≥рних ≥ розумових сил. ѕродуктивна енерг≥¤, коли вона п≥дкорена, легко може бути перетворена в особливий вид енерг≥њ, що називаЇтьс¤ УоджасьФ. …ого д≥њ так≥, що один може виговорювати висок≥ думки прекрасною мовою, але вони не справл¤ють враженн¤ на людей; другий Ц не волод≥ючи красномовством ≥ глибиною думки, - завойовуЇ людей.

ѕорада: не вживайте гострих, збуджуючих засоб≥в ≥ мТ¤са, старайтесь дос¤гнути повного волод≥нн¤ над своЇю фантаз≥Їю ≥ над своњм т≥лом у чуттЇвому в≥дношенн≥. ѕри сильних приступах чуттЇвост≥ користуйтес¤ поглинанн¤м енерг≥њ шл¤хом диханн¤. Ќа н≥ч потр≥бно робити самонав≥юванн¤ спок≥йного сну без сновид≥нь. ¬ажливо також сконцентрувати статеву енерг≥ю в сон¤чному сплет≥нн≥. «осередьте увагу на у¤вленн≥ в≥двол≥канн¤ статевоњ енерг≥њ в≥д статевих орган≥в ≥ направленн¤ њњ до сон¤чного сплет≥нн¤. ƒихайте ритм≥чно, в думц≥ у¤вл¤ючи себе, ¤к з кожним вдиханн¤м сон¤чне сплет≥нн¤ поглинаЇ енерг≥ю. „ерез де¤кий час ви в≥дчуЇте в сон¤чному плексус≥ пот≥к енерг≥њ. ѕри бажанн≥ використати цю силу, потр≥бно дихати ритм≥чно, направл¤ючи цей струм до голови (дл¤ посиленн¤ розумовоњ д≥¤льност≥), до хворого м≥сц¤ ≥ т. ≥н.

¬Т¤л≥сть.

—тан пад≥нн¤ духу, або вТ¤л≥сть волод≥Ї людиною, входить в њњ звичку, робитьс¤ немов пристрастю. якщо людина не боретьс¤ з цим станом, а п≥дкор¤Їтьс¤ йому, то вона губить цим свою енерг≥ю, ф≥зичну ≥ розумову.

ѕорада: зосередити увагу на думках радост≥ ≥ щаст¤ (прот¤гом 2-3 хвилин). ѕот≥м зробити соб≥ в≥дпов≥дне самонав≥юванн¤, в думц≥ у¤вл¤ючи себе веселим ≥ життЇрад≥сним. ѕ≥сл¤ цього, щоб п≥дн¤ти енерг≥ю орган≥зму, викликати легке збудженн¤ нервовоњ д≥¤льност≥, потр≥бно звернутис¤ до сон¤чного диханн¤ (3-5 хвилин) або до прийому тренуванн¤ мТ¤з≥в.

ѕечаль. (—муток).

÷е почутт¤ б≥льш гостр≥ше, н≥ж вТ¤л≥сть. –≥зниц¤ м≥ж ними пол¤гаЇ в тому, що при вТ¤лост≥ причина њњ скрита, нев≥дома, а в основ≥ печал≥ лежить ¤вна причина.

ѕорада: звертати увагу на щось величне, збуджуюче, рад≥сть (у¤ва ¤сного сон¤чного дн¤) ≥ п≥ддатис¤ тим почутт¤м, ¤к≥ впливають на людину при такому стан≥), що потребуЇ 3-5 хв. ѕот≥м диханн¤, ¤ке супроводжуЇтьс¤ поглинанн¤м енерг≥њ. якщо печаль ≥ вТ¤л≥сть часто волод≥ють вами, потр≥бно щоденно (незалежно в≥д настрою) користуватис¤ нав≥юванн¤м, звертаючись до впливу сон¤чного диханн¤. ќсобливо корисним прийомом Ї спос≥б, що служить дл¤ збудженн¤ нервовоњ енерг≥њ.

√н≥в.

√н≥в буваЇ трьох вид≥в: без зовн≥шнього про¤ву; про¤влений в мов≥ ≥ на д≥л≥ (вибуховий характер); тривалий гн≥в (злопамТ¤тний), ¤кий переходить в г≥ршу форму Ц ненависть.

ѕри гн≥в≥ людина губить значну долю енерг≥њ, б≥льш значну, н≥ж при ≥нших пристраст¤х.

ѕорада: ¤кщо ваш гн≥в ще не встиг розростись, то порахуйте до 10, 15, 20 в пр¤мому ≥ зворотньому пор¤дку. ѕовтор≥ть це дек≥лька раз≥в. ѕоглинанн¤ енерг≥њ при допомоз≥ диханн¤ дуже сум≥сне в цьому випадку. ѕовтор≥ть цей прийом 10-15 раз≥в, супроводжуючи його сильним напруженн¤м мТ¤з≥в живота. Ќав≥юйте соб≥ щоденно, щго вас не дратуЇ навколишнЇ, що вас не можна розсердити, вивести ≥з себе. “ак ¤к сильний гн≥в потр¤саЇ нервову систему ≥ ослаблюЇ енерг≥ю, рекомендуЇмо виконати вправу плексуса, пот≥м виконати м≥с¤чне диханн¤ (2-3 хв.), пот≥м ритм≥чне.

Ќенажерлив≥сть.

Ќенажерлив≥сть пол¤гаЇ в надм≥рному вживанн≥ њж≥ в к≥лькост≥ б≥льш значн≥й, н≥ж це необх≥дно дл¤ ф≥зичного ≥снуванн¤. —юди ж в≥дноситьс¤ вживанн¤ њж≥ заражи смакових властивостей. Ќе говор¤чи про те, що ненажерлив≥сть приносить велику шкоду ф≥зичному орган≥зму (ожир≥нн¤), воно спри¤Ї посиленню таких пристрастей, ¤к ≥ гн≥в ≥ в≥дчутт¤ ≥, кр≥м того, притуплюЇ розумов≥ зд≥бност≥, викликаЇ вТ¤л≥сть, л≥нив≥сть, ≥ Ї значним барТЇпром на шл¤ху до псих≥чного розвитку, так ¤к посилена д≥¤льн≥сть шлунка забираЇ велику к≥льк≥сть нервовоњ сили, потр≥бноњ дл¤ процесу травленн¤, а задоволенн¤ пристраст≥ њжею сильно ослаблюЇ волю. ѕорада: поступове зменшенн¤ њж≥, ¤ка все одно маЇ бути пасивною. ‘≥зичн≥ вправи на св≥жому пов≥тр≥, ¤к≥ викличуть нормальний, а не надм≥рний апетит. ¬≥двертати думки в≥д смачних страв. —он¤чне диханн¤ в таких випадках найб≥льш корисне. ѕосилюючи обм≥н речовин, воно спри¤Ї згор¤нню жир≥в ≥ запоб≥гаЇ ожир≥нню.

Ћ≥нощ≥.

¬ б≥льшост≥ випадк≥в л≥нощ≥ залежать в≥д нестач≥ енерг≥њ або Ї нерозумною звичкою, результатом ненажерливост≥ або пасивност≥. ¬она ослаблюЇ волю ≥ енерг≥ю. якщо причина л≥нощ≥в пол¤гаЇ в слабкост≥ нервовоЇ системи, в нестач≥ енеррг≥њ, то кращим засобом Ї сон¤чне диханн¤ (коли потр≥бний швидкий п≥дйом енерг≥њ) ≥ ритм≥чне диханн¤ дл¤ щоденного застосуванн¤. ¬ ≥ншому випадку рекомендуЇмо самонав≥юванн¤ д≥Їю напруженн¤ вол≥, а також ф≥зичн≥ вправи. ’орошим прийомом Ї боротьба з втомлен≥стю. Ќе дивл¤чись на втомлен≥сть, зак≥нч≥ть роботу, а пот≥м уже в≥дпочивайте. „ерез де¤кий час ви зовс≥м зв≥льнитесь в≥д л≥нощ≥в, а втомлен≥сть буде зникати по перш≥й вимоз≥ вол≥.

«аздр≥сть.

÷е бажанн¤ людини мати УщосьФ, будь то предмет або ¤ку-небудь вищу ¤к≥сть ≥ ≥н., що належить ≥ншому, бажанн¤, супроводжуюче роздратуванн¤м, образою, що дана особа волод≥Ї цим УщосьФ, а вона Ц н≥.

ѕорада: так ¤к заздр≥сть сильно поглинаЇ волю ≥ силу, потр≥бно старатис¤ бути байдужим до волод≥нн¤ чим-небудь, розумово, мовно ≥ на ¤ву. оли людина не шукаЇ чого-небудь, то ц¤ р≥ч сама до нењ прийде. ѕоглинанн¤ енерг≥њ ≥ самонав≥юванн¤ допомагають зв≥льнитис¤ в≥д заздрост≥. √оловну роль в≥д≥граЇ уважне в≥дношенн¤ (контроль) до своњх думок. ¬с¤ку думку, ¤ка маЇ хоч ≥ далекий характер до заздрост≥, потр≥бно прогнати ≥ перевести на ≥нш≥ думки.

Ѕрехн¤.

¬она буваЇ трьох вид≥в:

мовна, коли людина вводить в оману ≥нших нев≥рними по¤сненн¤ми ≥ тлумаченн¤ми факт≥в;

самообман Ц несв≥дома брехн¤, при ¤к≥й, обманюючи ≥нших, людина починаЇ в≥рити соб≥;

брехн¤ житт¤, коли хтось когось обманюЇ своњми поступками, д≥¤ми, зовн≥шн≥м житт¤м.

Ѕрехн¤ затьмарюЇ розум ≥ заважаЇ вдосконаленню. Ќ≥коли не бреш≥ть, нав≥ть в жарт. ¬с¤к≥ думки викликають в≥брац≥њ, ¤к≥ в свою чергу викликають под≥бн≥ в≥брац≥њ. —в≥домо обманюючий ≥нших нак≥нець почиаЇ обманювати ≥ себе.

ѕотр≥бно завжди бути правдивим на словах, в думц≥ ≥ на д≥л≥, щоб в≥дбитки ваших ≥дей, промов ≥ справ не розТЇднались м≥ж собою. “аким чином, брехн¤ Ї ≥стинне самовбивство в м≥н≥атюр≥.

√орд≥сть ≥ надм≥рн≥сть.

¬ключаЇ намаганн¤ значити щось дл¤ ≥нших або мати перевагу в чуж≥й думц≥, це змушуЇ людину шукати увагу ≥нших людей, прагнути њх похвали, завд¤ки чому проходить втрата псих≥чних струм≥в.

« горд≥стю звТ¤зана надм≥рн≥сть, при ¤к≥й людина насолоджуЇтьс¤ своњми перевагами над ≥ншими. “реба п≥дкорити свою надм≥рн≥сть, бо вона в≥дштовхуЇ в≥д себе людей ≥ витрачаЇ вашу силу. Ќе задов≥льн¤йте њњ, ≥ ви збережете силу, ¤ка приверне до вас увагу ≥нших людей, без будь-¤кого зусилл¤ з вашоњ сторони.

ѕост≥йна турбота про земн≥ блага в≥двертаЇ увагу в≥д вищих намагань, притуплюЇ п≥двищен≥ нахили, розпускаЇ розум ≥ душу людини ≥ робить њњ рабом обставин. ќсь чому люди, ¤к≥ намагаютьс¤ до п≥знанн¤ вищих план≥в, пропов≥дували в≥дректис¤ в≥д матер≥альних благ.

¬ода.

—труктуру води можна зм≥нити, впливаючи на нењ певними засобами. ћолекули ц≥Їњ р≥дини, зТЇднан≥ м≥ж собою головним чином в≥дносно слабкими, так званими водневими, звТ¤зками, утворюють складн≥ м≥нлив≥ будови. «вичайна вода маЇ УкрихкуФ структуру, ¤ка може зм≥нитис¤ п≥д впливом зовн≥шн≥х сил, у тому числ≥ й магн≥тного пол¤.

¬ намагн≥чен≥й вод≥ прискорюЇтьс¤ кристал≥зац≥¤ розчинених речовин коагул¤ц≥¤ твердих часток, де¤к≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ. ўоб при цьому отримати пом≥тний ефект, необх≥дно правильно п≥д≥брати наружен≥сть магн≥тного пол¤ ≥ швидк≥сть прот≥канн¤ води. магн≥тна обробка даЇ в≥дчутн≥ результати т≥льки тод≥, коли вода попередньо чимлсь єрозтривоженаФ, наприклад, тече з певною швидк≥стю, перенасичена р≥зними речовинами, зазнавала р≥зкоњ зм≥ни температури або, наприклад, через нењ водночас ≥з д≥Їю магн≥тного пол¤ пропускавс¤ електричний струм. ¬ода майже добу УпамТ¤таЇФ завдану њй електромагн≥тну УобразуФ Ц густина, поверхневе напруженн¤, електропровдн≥сть та ≥нш≥ властивост≥ води п≥д д≥Їю низькочастотних пол≥в малоњ ≥нтенсивност≥ зм≥нюютьс¤ на цей тарм≥н. ћагн≥тне поле викликаЇ зазначен≥ вище ефекти лише тод≥, коли вода м≥стить у соб≥ дом≥шки, тобто речовини з феромагн≥тними властивост¤ми. ќбробка магн≥тним полем води з р≥зних джерел даЇ неоднаковий ефект, бо Ум≥ж речовиною, що в≥дпов≥даЇ формул≥ Ќ2ќ ≥ водопров≥дною р≥чковою, ≥ навв≥ть дистильованою водою Ц дуже велика р≥зниц¤.