≈колог≥¤ > ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в
ƒ≥амант- тал≥сман ≤нд≥њ, кам≥нь, що вв≥брав у себе енерг≥ю —онц¤, потужну др≥маючу силу, що символ≥зуЇ непорушн≥сть ≥ м≥цн≥сть св≥ту. ƒ≥аманти забезпечують своЇму хаз¤њнов≥ владу, багатство, славу, здоровТ¤, над≥ю та стриманн¤. Ќайкраще носити д≥аманти, отриман≥ в спадок. Ќ≥ в ¤кому раз≥ не сл≥д носити краденого каменю- в≥н жорстоко розправитьс¤ з такою людиною. ќск≥льки д≥амант- кам≥нь —онц¤, в≥н використовуЇтьс¤ дл¤ нормал≥зац≥њ серцевоњ д≥¤льност≥. ќтже, кристали- це посередники м≥ж б≥олог≥чною енерг≥Їю людини ≥ енерг≥Їю осмосу. —ам по соб≥ кам≥нь не захищаЇ людину. ¬≥н допомагаЇ краще працювати тому енергетичному центров≥ людини, дл¤ ¤кого в≥н призначений. «мус≥вши працювати Усв≥йФ енергетичний центр, кам≥нь поЇднуЇ через нього людину до енерг≥њ “ворц¤. ÷¤ енерг≥¤ й надаЇ людин≥ тих ¤костей, ¤к≥ приписують д≥њ камен≥в. «вичайно, ¤кщо людина носить цей кам≥нь ≥ в≥н спец≥ально п≥д≥браний дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ ц≥л≥, наприклад, дл¤ дос¤гненн¤ влади, ¤к д≥амант, чи дл¤ л≥куванн¤ ж≥ночих хвороб, ¤к хризокола. ѕри цьому маЇ бути гармон≥¤ ритм≥в каменю ≥ людини- т≥льки в цьому випадку кам≥нь п≥дТЇднуЇ свого власника до косм≥чноњ енерг≥њ. як розп≥знати характер ≥ нахили даноњ особи. ћеркур≥й стосуЇтьс¤ розумових зд≥бностей. ћ≥с¤ць- функц≥й мозку. ј тому положенн¤ ћ≥с¤ц¤ ≥ ћеркур≥¤ повинн≥ братис¤ до уваги при вивченн≥ розумових зд≥бностей ≥ схильностей даноњ особи. ѕланети, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в зТЇднанн≥ або утворюють аспекти з ћ≥с¤цем ≥ ћеркур≥Їм, передають своњ властивост≥ на характер ≥ нахили людини. якщо сонце знаходитьс¤ в трикутньому аспект≥, то воно придаЇ належний ступ≥нь незалежност≥ та г≥дност≥ в той час, ¤к квадратний аспект або протисто¤нн¤ з —онцем показуЇ надлишок гордост≥, шк≥дливоњ дл¤ людини. «наченн¤ хороших ≥ поганих аспект≥в планет може бути п≥дсумоване так: ’ороший аспект Ќептуна- означаЇ ген≥й, натхненн¤ ”рана- ориг≥нальн≥сть, винах≥длив≥сть —атурна- ст≥йк≥сть, в≥рн≥сть ёп≥тера- доброзичлив≥сть, весел≥сть ћарса- енерг≥ю, виконавч≥сть —онц¤- г≥дн≥сть, незалежн≥сть ¬енери- прив≥тн≥сть, мистецтво ћеркур≥¤- км≥тлив≥сть, щир≥сть ћ≥с¤ц¤- грац≥ю, ≥деал≥зм ѕоганий аспект Ќептуна- беумство, поглинанн¤ одн≥Їю думкою ”рана- вперт≥сть, ексцентричн≥сть —атурна- брехлив≥сть, п≥дозрюванн¤ ёп≥тера- чванькуват≥сть, марнотратство ћарса- ≥мпульсивн≥сть, руйн≥вн≥сть —онц¤- пиха, себелюбство ¬енери- потворство самому соб≥, безладн≥сть ћеркур≥¤- ц≥кав≥сть, суЇтлив≥сть ћ≥с¤ц¤- непост≥йн≥сть, неспритн≥сть «агальне спр¤муванн¤ нахил≥в ≥ властивостей розуму визначаЇтьс¤ розташуванн¤м б≥льшост≥ планет, зг≥дно УпобудовиФ знак≥в, ¤к≥ вони займають. “ак, ¤кщо б≥льш≥сть планет знаход¤тьс¤ в кардинальних або рухливих знаках, то це означаЇ працездатн≥сть, рухлив≥сть в знаках, зд≥бн≥сть людини прокласти соб≥ дорогу в житт≥ ≥ вм≥нн¤ побороти перешкоди. “ак≥ люди займають пров≥дне положенн¤ в сфер≥ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ беруть участь у самому прогресивному рухов≥ та реформах. Ќерухом≥ знаки означають нерухом≥сть, тарп≥нн¤, методичн≥сть, обережн≥сть та дипломатичн≥сть. “ак≥ люди схильн≥ бути засновниками шк≥л ф≥лософських, пол≥техн≥чних та ≥нших. ¬они волод≥ють тверд≥стю в дос¤гненн≥ накресленоњ мети, р≥шуч≥стю, незалежн≥стю. ѕеребуваючи спок≥йними, вони заставл¤ють весь св≥т обертатис¤ навколо них. ѕерех≥дн≥ або байдуж≥ знаки означають непост≥йн≥сть, податлив≥сть, мТ¤к≥сть, пристосуванн¤, нестачу ориг≥нальност≥. “ак≥ люди здеб≥льшого складають широк≥ плани ≥ беруть на себе б≥льше, н≥ж можуть добросов≥сно виконати. ÷е залежить в≥д њх непост≥йност≥, вони поверхнево знають багато, але њм не вистачаЇ наполегливост≥, щоб застосувати ц≥ знанн¤ на практиц≥. ¬ цей же час њхн≥ ум≥нн¤ пристосуватис¤ складаЇ њм часто великий усп≥х в житт≥, а њхн¤ симпатичн≥сть, приЇмн≥сть забезпечують на¤вн≥сть багатьох друз≥в. ” вс≥х астролог≥чних досл≥дженн¤х допускаЇтьс¤ вплив спадковост≥, вихованн¤, оточенн¤. Ќатхненн≥ ≥ запальн≥ темпераменти визначаютьс¤ б≥льш≥стю планет у вогн¤них знаках. –озумний ≥нтеkектуальний темперамент визначаЇтьс¤ перебуванн¤м њх у пов≥тр¤них знаках. ѕсих≥чн≥ та чутлив≥ темпераменти- перебуванн¤м њх в земних знаках. ѕсих≥ка. ѕсихолог≥¤ до цього часу конкретно не визначила, що таке псих≥ка. «а своЇю природою людина Ї ≥стотою дуже дов≥рливою, схильною до нав≥юванн¤, пластичною- особливо в дитинств≥ та юност≥. якщо система ≥нформац≥йно-виховних вплив≥в внутр≥шньо не суперечлива, то вона маЇ необмежен≥ властивост≥ формувати у людей переконанн¤ будь-¤кого заданого вз≥рц¤. ’оч люди й дов≥рлив≥ та сприйн¤тлив≥ до нав≥юванн¤, њм притаманне лог≥чне мисленн¤. ѕсих≥ка- це Умозкова д≥¤льн≥стьФ. ўо ж таке Упсих≥чна д≥¤льн≥стьФ? якщо псих≥ка т≥льки роль мозку, то чому наука про д≥¤льн≥сть називаЇтьс¤ Упсихолог≥¤Ф а не Умозколог≥¤Ф? —л≥д по¤снити псих≥чн≥ процеси, щоб м≥ркувати про душу. ¬идимиий рух, що про¤вл¤Їтьс¤ в ¤вищ≥- це ≥ Ї психолог≥чн≥ процеси та ¤вища, а внутр≥шн≥й рух- це дух. √рецьке слово УдушаФ (psyhe) звТ¤зане ≥з словом УдихатиФ (psyhо) . ” рос≥йськ≥й мов≥ слово УдушаФ ≥ УдухФ означають те ж саме, що й Упов≥тр¤Ф та Удиханн¤Ф (зв≥дси походить Удухов≥ ≥нструментиФ, Удушити- зупин¤ти диханн¤Ф). р≥м того, в украњнськ≥й та польськ≥й мовах УдухФ означаЇ швидкий, блискавичний, миттЇвий (Ущоб ≥ духу твого тут не булоФ). Ќ≥мецьке слово, що означаЇ душу УSeeleФ, так само, ¤к ≥ англ≥йське- УsoulФ ≥ давньон≥мецького УsaliwaloФ ≥ звТ¤зан≥ ≥з давньосльвТ¤нським УсилаФ. ™дн≥сть енергетики ≥ т≥ла. Ћюдське т≥ло створене ще в зародку матер≥ мамою-природою, ≥ живитьс¤ воно енерг≥Їю матер≥ ≥нстинктивно, несв≥домо. ѕ≥сл¤ народженн¤ дитини в т≥ло всел¤Їтьс¤ енергетичний дв≥йник (дух), ¤кий включаЇ св≥дом≥сть, енергетичн≥ центри в мозку людини. ÷≥ енергетичн≥ центри змушують працювати наш≥ органи в≥дчутт≥в (з≥р, слух, нюх, дотик, смак). ¬нутр≥шн≥ органи людини функц≥онують у звТ¤зку ≥з вищою нервовою системою людини, залежать в≥д центру нервовоњ системи, ¤кий знаходитьс¤ у мозку кожноњ людини. “аЇмниц¤ в≥дТЇднанн¤ духовноњ енерг≥њ в≥д енерг≥њ т≥лесноњ. ƒуховна енерг≥¤ нам над≥лена “ворцем, ≥ Ї невидимим т≥лом, ¤ке живе дв≥йником у нашому т≥л≥ матер≥альному. ”м≥нн¤ в≥дТэднувати духовну енергыю выд матерыального тыла, контролюючи цей процес своэю свыдомыстю за допомогою особливоъ уваги, називаэтьс¤ другою увагою. Ќаша св≥дом≥сть под≥л¤Їтьс¤ на три частини: перша увага- увага, ¤ка розвинута у кожноњ нормальноњ людини щодн¤, вона охоплюЇ св≥дом≥сть ф≥зичного т≥ла, друга увага- це та увага, ¤ка необх≥дна нам, щоб ум≥ти п≥дсв≥домо сприймати, в≥дТЇднувати нашу духовну енерг≥ю в≥д т≥лесноњ. ƒл¤ цього необх≥дно багато вправл¤тись, трет¤ увага- це невим≥р¤на св≥дом≥сть, ¤ка включаЇ в себе безмежн≥ аспекти ф≥зичного ≥ духовного т≥ла. ласиф≥кац≥¤ стан≥в сну: 1. —пок≥йна активн≥сть: засинають в≥дчутт¤, але ще не усв≥домлюютьс¤ (нап≥вдр≥мота), «авжди в цьому стан≥ сприймаЇтьс¤ пром≥нн¤ червоного кольору- приблизно такого св≥тла, ¤ке бачиш, коли м≥цно заплющити оч≥ ≥ Удивитис¤Ф на —онце. ÷е своЇр≥дний залишок енерг≥њ, спалахи. 2.ƒинам≥чна активн≥сть: червонувате св≥тло розс≥юЇтьс¤, ¤к туман. ѕасивна присутн≥сть: в цьому стан≥ людина Ї пасивним учасником под≥й, ¤к≥ довколо нењ, тобто Ї учасником за допомогою вух та очей. ƒинам≥чна ≥н≥ц≥атива : активно виступаЇш у д≥ю, приймаЇш участь. ” чолов≥к≥в вс¤ енерг≥¤ сконцентрована у сперматозоњдах, а в ж≥нок- у ¤йцекл≥тин≥. Ќевидима енергетика спр¤мована на добр≥ справи. ћетодом в≥дд≥ленн¤ духовноњ енерг≥њ в≥д т≥лесноњ не можна чинити зло. ¬≥докремленн¤ залежить в≥д темпераменту, в≥д ум≥нн¤ сконцентрувати свою увагу, в≥д сили вол≥ людини. ўоб навчитись в≥дд≥л¤ти духовну енерг≥ю в≥д т≥лесноњ, перш за все, необх≥дно удосконалювати своњ пТ¤ть орган≥в в≥дчутт≥в, ум≥ти њх в≥дключати. ѕочатковими вправами Ї ум≥нн¤ розслабитись у зручн≥й поз≥ (тобто розслабити розум ≥ т≥ло). ѕот≥м необх≥дно перед собою поставити конкретну мету. Ќаприклад: У’очу вийти, залет≥ти, побачитиЕФ ¬дих, видих- команда зупинитись. „им б≥льший у людини енергетичний запас, тим дальш≥ польоти може виконувати енергетичне т≥ло. Ќе сл≥д на початках вправл¤нн¤ на довгий час покидати т≥ло, тобто в≥дл≥тати на велик≥ дистанц≥њ. ¬се потребуЇ пом≥рного тренуванн¤. ѕ≥д час польоту енергетичного т≥ла наше т≥ло ф≥зичне омолоджуЇтьс¤, бо кл≥тини орган≥зму в≥дпочивають. якщо нанести удар по невидимому духовному т≥лу, то п≥сл¤ зТЇднанн¤ духовного з т≥лесним друге в≥дчуватиме де¤кий час б≥ль у т≥й д≥л¤нц≥ т≥ла, куди був нанесений удар. “ренуванн¤ в≥дд≥ленн¤ енерг≥њ потребуЇ усам≥тненн¤. як спр¤мовувати свою енерг≥ю. ƒл¤ еволюц≥њ кожноњ ≥стоти важливо, щоб вона знала, на ¤кому пол≥, дл¤ чого ≥ в ¤к≥й д≥¤льност≥ вона використовуЇ свою енерг≥ю. Ќезнанн¤ про використанн¤ своЇњ енерг≥њ- найг≥рше дл¤ еволюц≥њ, тому що ми за це в≥дпов≥даЇмо. Ќебо нам дало енерг≥ю не дл¤ того, щоб ми њњ тратили марно, те, що ми з нею робимо, записуЇтьс¤ ≥ в≥дм≥чаЇтьс¤. Ѕлагословенн≥ш≥ т≥, хто присв¤чуЇ своњ енерг≥њ: ф≥зичну, емоц≥йну ≥ ментальну на благо людства, дл¤ ÷арства Ѕожого ≥ його справедливост≥. ≈нерг≥њ були дан≥ вам, щоб ви могли жити. ÷е велика ц≥нн≥сть. якщо ви розтрачуЇте њх в сл≥пому гн≥в≥ або чутливост≥, або дл¤ виконанн¤ п≥дступних план≥в, вони допомагають зб≥льшенню запас≥в енерг≥њ пекла: через своњ незнанн¤ люди п≥дтримують, збер≥гають ≥ живл¤ть пекло. ¬они добре розум≥ють, коли йдетьс¤ про р≥зн≥ науки, але вони зовс≥м н≥чого не знають, коли мова йде про використанн¤ њх власноњ енерг≥њ. ¬и повинн≥ усв≥домлювати, ¤к ви використовуЇте свою енерг≥ю, тому що к≥льк≥сть виданоњ вам енерг≥њ була п≥драхована, вона дуже ц≥нна. якщо невидимий св≥т побачить, що ви витрачаЇте њњ марно, вони зменшать ваш≥ витрати. Ќебо зверху спостер≥гаЇ, що ми використовуЇмо њх егоњстично ≥ нерозумно, чи дл¤ божественних ц≥лей. якщо ви запитаЇте себе кожного дн¤, ск≥льки речей ви можете покращити? Ц то не зразу, звичайно, ви навчитесь бути св≥домими, в противному раз≥ ви будете п≥ддан≥ дол≥. Ќ≥коли не забувайте цього.
Ќазва: ѕ≥дх≥д до природи з точку зору нетрадиц≥йних погл¤д≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (13466 прочитано) |