Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

јкцизний зб≥р обчислюють за ставками у процентах з продажу або у твердих сумах з одиниц≥ реал≥зованого товару (продукц≥њ). —тавки акцизного збору Ї Їдиними на вс≥й територ≥њ ”крањни.

ѕодаток на прибуток встановлюЇтьс¤ на валовий прибуток п≥дприЇмства, ¤кий включаЇ прибуток в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, поза≠реал≥зац≥йних операц≥й, а також ≥нш≥ доходи, не пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства (див≥денди, проценти, авторськ≥ права ≥ л≥ценз≥њ, ≥нш≥ кош≠ти) ≥ здобут≥ будь-¤ким способом. ѕлатниками податку на прибуток Ї т≥ або ≥нш≥ господарююч≥ суб'Їкти, банки, ≥нш≥ кредитн≥ установи, ф≥нансово-розрахунков≥ центри, м≥жур¤дов≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ мають дохо≠ди в календарному роц≥, а також неприбутков≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ мають доходи в≥д комерц≥йноњ д≥¤льност≥. ƒержава визначаЇ ставки податку на прибуток залежно в≥д виду д≥¤льност≥, а також п≥льги щодо податку. ѕодаток на прибуток в ”крањн≥ з травн¤ 1993 р. був зам≥нений на податок на доходи, а з жовтн¤ 1994 р. його було в≥дновлено.

ѕодаток на землю ¤к одна ≥з форм плати за землю сплачуЇтьс¤ власниками земл≥ та землекористувачами, окр≥м орендар≥в. …ого розм≥р не залежить в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ власник≥в земл≥, землекористувач≥в ≥ встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ платеж≥в за одиницю площ≥ в розрахунку на р≥к. «емельний податок використовуЇтьс¤ держа≠вою ¤к зас≥б стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ ≥ охороби зе≠мель, ф≥нансуванн¤ витрат на проведенн¤ землеустрою та мон≥торингу земель, розвиток ≥нфраструктури населених пункт≥в. —ередн≥ ставки земельного податку встановлюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни ≥ уточ≠нюютьс¤ при зм≥н≥ кадастровоњ оц≥нки земель. ¬ерховна –ада ”крањни встановлюЇ також п≥льги щодо земельного податку.

ќкр≥м перел≥чених податк≥в, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи в ”крањн≥ в≥дшкодовують: плату за природн≥ ресурси, державне мито та обов'¤зков≥ платеж≥ до позабюджетних спец≥альних фонд≥в Ч на соц≥альне страхуванн¤ ≥ формуванн¤ ѕенс≥йного фонду, на формуванн¤ фонду „орнобил¤, фонду зайн¤тост≥, на проведенн¤ дорожн≥х роб≥т.

«г≥дно з концепц≥Їю нейтральност≥ податкова система не повинна деформувати ринкових процеси ≥ взаЇмов≥дносини, що складаютьс¤ об'Їктивно, “имчасом досв≥д заруб≥жних крањн показуЇ, що податки широко використовуютьс¤ дл¤ регулюванн¤ темп≥в економ≥чного зро≠станн¤. јле податки ¤к економ≥чн≥ регул¤тори д≥ють т≥льки в певних межах, понад ¤к≥ вони дають негативн≥ результати: зам≥сть наданн¤ економ≥ц≥ б≥льшоњ контрольованост≥ ≥ збалансованост≥ нер≥дко вони по≠глиблюють диспропорц≥њ. –озширенн¤ системи податкового тиску веде до зростанн¤ бюджету. ¬исок≥ податки справл¤ють лише до певноњ м≥ри негативний вплив на ефективн≥сть прац≥, збереженн¤ ≥ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, стимулюють т≥ньову економ≥ку. ≤ навпаки,-зниженн¤м ставок ≥ прогрес≥њ оподаткуванн¤ стимулюЇтьс¤ трудова ≥н≥ц≥атива, збереженн¤ й ≥нвестиц≥њ.

” систем≥ державного регулюванн¤ широко використовуЇтьс¤ си≠стема диференц≥йованого п≥дходу у наданн≥ ц≥льових податкових знижок ≥ п≥льг, а також прогресивного оподаткуванн¤. “ак, п≥льги щодо податку на прибуток б ”крањн≥ запроваджуютьс¤ щодо прибутку, використову≠ваного. на реконструкц≥ю ≥ модерн≥зац≥ю активноњ частини виробничих фонд≥в, на нове буд≥вництво, розширенн¤, введенн¤ ≥ освоЇнн¤ нових потужностей по виробництву товар≥в (роб≥т, послуг), затрати п≥дприЇмства на проведенн¤ власними силами або науковими ор≠ган≥зац≥¤ми науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ нових прогресивних технолог≥й ≥ т.≥н. ≤ навпаки, додатково до податку на прибуток, встановленого щодо господарськоњ д≥¤льност≥, сплачуЇтьс¤ податок на прибуток, одержаний в≥д посеред≠ницьких операц≥й, лотерей, доход≥в в≥д здаванн¤ в оренду прим≥щень ≥ окремих вид≥в майна, в≥д каз≥но, гральних дом≥в, в≥деосалон≥в тощо.

ќдним ≥з податкових метод≥в державного регулюванн¤ Ї запрова≠дженн¤ прискореноњ амортизац≥њ, ¤ка даЇ змо≥у у перш≥ роки експлуа≠тац≥њ машин ≥ устаткуванн¤ списати б≥льшу частину њх вартост≥. як правило, прискорена амортизац≥¤ устаткуванн¤ використовуЇтьс¤ дл¤ досл≥дних роб≥т, дл¤ виробництв технолог≥чно складного устаткуванн¤, дл¤ ф≥рм з витратами на Ќƒ≥ќ –, л≥ценз≥йних п≥дприЇмств. «авд¤ки застосуванню прогресивних амортизац≥йних в≥драхувань виробники не т≥льки використовують нове та найнов≥ше устаткуванн¤, а й практикують зам≥ну морально застар≥лого, нав≥ть ¤кщо не ттоюв терм≥н його ф≥зичного зносу.

ƒо економ≥чних метод≥в державного регулюванн¤ належить ц≥нове регулюванн¤.

ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя –ќ«¬»“ ” Ќј” » ≤ “≈’Ќ≤ »

—утн≥сть державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики та головн≥ канали њњ п≥дтримки

Ќауково-техн≥чний прогрес Ч головний фактор розвитку сусп≥льтва; у цьому контекст≥ державна науково-техн≥чна пол≥тика Ї найважлив≥шою складовою соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики ”крањни. ¬о≠на визначаЇ основн≥ ц≥л≥, форми та методи д≥¤льност≥ держави у нау≠ково-техн≥чн≥й сфер≥. Ќауково-техн≥чна д≥¤льн≥сть включаЇ фундаментальн≥ й прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤, а також доведенн¤ њх результат≥в до стад≥њ практичного використанн¤. ƒержава формуЇ ≥ реал≥зуЇ науково-техн≥чну пол≥тику, забезпечуЇ соц≥ально-економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та правов≥ умови дл¤ формуванн¤ та ефективного вико≠ристанн¤ науково-техн≥чного потенц≥алу, створюЇ сучасну ≥нфраструктуру науки ≥ готуЇ науково-техн≥чн≥ кадри, забезпечуЇ де≠ржавне ф≥нансуванн¤ та пр≥оритетне матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ фундаментальних досл≥джень, довгострокових державних науково-техн≥чних програм, п≥дтримку пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки, зд≥йснюЇ державну п≥дтримку вс≥х суб'Їкт≥в науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, орган≥зац≥ю статистики у науково-техн≥чн≥й сфер≥, забезпе≠чуЇ створенн¤ ринку науково-техн≥чноњ продукц≥њ, оц≥нюЇ науково-техн≥чний р≥вень досл≥джень, нових технолог≥й ≥ техн≥ки, проводить експертизу науково-техн≥чних проект≥в, встановлюЇ зв'¤зки з ≥ншими державами у науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництв≥. ќсновн≥ принципи державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики: демократизац≥¤ та децентрал≥зац≥¤ управл≥нн¤ у сфер≥ науки ≥ техн≥ки;

врахуванн¤ вимог еколог≥чноњ безпеки;

п≥дтримка (першочергова) науково-досл≥дних роб≥т, що забезпечу≠ють вир≥шенн¤ найважлив≥ших проблем розвитку ”крањни шл¤хом ви≠бору науково-техн≥чних пр≥оритет≥в;

збалансован≥сть розвитку фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень; п≥дтримка конкуренц≥њ ≥ п≥дриЇмництва у науково-техн≥чн≥й сфер≥; створенн¤ ≥ розвиток ринку науково-техн≥чноњ продукц≥њ; участь науково-техн≥чноњ громадськост≥ у формуванн≥ та реал≥зац≥њ державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики.

‘ункц≥њ з реал≥зац≥њ державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики, що зд≥йснюють органи державноњ влади ≥ органи державного управл≥нн¤ п'¤ти р≥вн≥в:

≤ р≥вень Ч ¬ерховна –ада ”крањни; II р≥вень Ч ”р¤д ”крањни;

III р≥вень Ч м≥н≥стерства, в≥домства та ≥нш≥ центральн≥ органи управл≥нн¤;

IV р≥вень Ч м≥сцев≥ органи державноњ влади ≥ управл≥нн¤; V р≥вень Ч орган≥зац≥њ, установи та п≥дприЇмства, що беруть участь у проведенн≥ науково-техн≥чноњ пол≥тики.

¬ерховна –ада ”крањни визначаЇ основн≥ ц≥л≥, напр¤ми та правов≥ основи д≥¤льност≥ у науково-техн≥чн≥й сфер≥, встановлюЇ обс¤ги бюд≠жетного ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень, в≥драхувань бюджетних кошт≥в до ƒержавного фонду фундаментальних досл≥джень, ƒержавного ≥нновац≥йного фонду та розм≥ри державного резерву матер≥ально-гехн≥чних ≥ сировинних ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥; затверджуЇ пр≥оритетн≥ напр¤ми розвитку науки ≥ техн≥ки та перел≥к нац≥ональних програм ≥ обс¤ги ф≥нансуванн¤ за кожною з них; створюЇ систему кредитно-ф≥нансових, податкових та митних ре≠гул¤тор≥в у науково-техн≥чн≥й пол≥тиц≥.

”р¤д ”крањни зд≥йснюЇ розпод≥л кошт≥в бюджету, призначених дл¤ ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень. ƒержавного ≥нновац≥йного фон≠ду та ≥нших державних фонд≥в, орган≥зац≥ю розробленн¤ нац≥ональних та державних науково-техн≥чних програм, механ≥зму њхньоњ реал≥зац≥њ та контроль за њх виконанн¤м, орган≥зац≥ю ≥ координац≥ю роб≥т щодо створенн¤ сучасноњ ≥нфраструктури науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, визначаЇ пор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ позабюджетних фонд≥в дл¤ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, розробл¤Ї економ≥чн≥, правов≥ та ор≠ган≥зац≥йн≥ механ≥зми стимулюванн¤ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, ук≠ладаЇ м≥жнародн≥ угоди у сфер≥ науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва.

ћ≥н≥стерства та в≥домства реал≥зують науково-техн≥чну пол≥тику у п≥дпор¤дкован≥й галуз≥. ÷ентральними органами державного уп≠равл≥нн¤ ”крањни, що виконують функц≥њ управл≥нн¤ розвитком науки ≥ техн≥ки, Ї ћ≥н≥стерство економ≥ки (зведений в≥дд≥л економ≥чних ре≠форм та науково-техн≥чноњ пол≥тики) ≥ ƒержавний ком≥тет розвитку науки ≥ техн≥ки. ƒо орган≥зац≥йних структур, ¤к≥ беруть участь у про≠веденн≥ державноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики, належать сертиф≥кац≥йн≥ служби, орган≥зац≥њ науково-техн≥чноњ експертизи, ≥нформац≥њ, ре≠спубл≥канськ≥ та м≥сцев≥ фонди; њх д≥¤льн≥сть спр¤мована на п≥дтримку науково-техн≥чноњ сфери.