Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ѕравов≥ ≥ адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ економ≥ки

ѕравов≥ методи регулюванн¤ розвитку економ≥ки зд≥йснюютьс¤ шл¤хом прийн¤тт¤ закон≥в ≥ законодавчих акт≥в ¬ерховноњ –ади ”к≠рањни, нормативних акт≥в ”р¤ду (декрет≥в, постанов), виданн¤ указ≥в ѕрезидента, а також виробленн¤ механ≥зму њх реал≥зац≥њ ≥ контролю. «акони, законодавч≥ ≥ нормативн≥ акти визначають об'Їкт регулюванн¤, зм≥ст регулюванн¤, в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б за њх невиконанн¤. «акони зд≥йснюють функц≥ю довгострокового правового регулюванн¤, а укази, нормативн≥ акти, ¤к правило, Ч короткостроко≠вого, або оперативного. ѕакет «акон≥в, ¤к≥ регулюють економ≥чн≥ в≥дносини в ”крањн≥, напрацьовуЇтьс¤. ќсновними чинними на сьогодн≥ законами Ї: "«акон про власн≥сть", "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", "ѕро обмеженн¤ монопол≥зму та недопущенн¤ недобросов≥сноњ конку≠ренц≥њ", "ѕро оподаткуванн¤ доход≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й", "ѕро банкрутство", "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть", "ѕро захист ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥", "ѕро основи державноњ пол≥тики в сфер≥ науки ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥", "ѕро форми власност≥ на землю", "ѕро осв≥ту", "ќснови законодавства ”крањни про культуру", "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤", "ѕро оплату прац≥", "ѕро державне мито", "ѕро Їдиний митний тариф", "ѕро м≥н≥мальний споживчий бюджет" та ≥н. «м≥ни ≥ доповненн¤ до закон≥в передбачаютьс¤ в≥дпов≥дними законодавчими ак≠тами, постановами ¬ерховноњ –ади ”крањни, постановами ≥ декретами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.

¬ажливе значенн¤ дл¤ розвитку ринкових в≥дносин ≥ зокрема об≠меженн¤ монопол≥зму ≥ розвитку здоровоњ конкуренц≥њ маЇ антимоно≠польне законодавство. «а умов розвинутоњ ринковоњ економ≥ки монопол≥зм ≥ конкуренц≥¤ перебувають у д≥алектичн≥й суперечност≥. р≥м цього, суперечн≥сть м≥ж тенденц≥Їю до монопол≥зму ≥ необх≥дн≥стю збереженн¤ конкурентного кл≥мату, ¤к основноњ руш≥йноњ сили еко≠ном≥чного розвитку, переборюЇтьс¤, ¤к правило, шл¤хом зовн≥шнього регулюванн¤. «вичайно, цю функц≥ю беруть на себе державн≥ ≥ гро≠мадськ≥ органи, завданн¤ ¤ких Ч пошук ≥ визначенн¤ в кожному конкретному випадку оптимального сп≥вв≥дношенн¤ р≥вн≥в монопол≥зац≥њ ≥ конкуренц≥њ та виробленн¤ антимонопольних регул¤тор≥в.

ќсоблив≥сть економ≥ки ”крањни пол¤гаЇ у тому, що за в≥дсутност≥ ефективноњ конкуренц≥њ тут склавс¤ надзвичайно своЇр≥дний ≥ небезпеч≠ний тип монопол≥зму. ” колишньому —–—– ≥де¤ монопол≥зму з самого початку була закладена у саму модель господарського механ≥зму. Ќай≠небезпечн≥шим Ї те, що в ”крањн≥ поки що Ї причини, ¤к≥ дають грунт дл¤ монопол≥зму: збереженн¤ де¤ких принципових рис адм≥н≥стративно-командноњ .системи, ст≥йк≥сть ≥ масовий деф≥цит у народному госпо≠дарств≥, ¤кий перетворюЇ виробник≥в деф≥циту товар≥в на монопол≥ст≥в.

ќсновн≥ принципи антимонопольного регулюванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ визначен≥ у законах ”крањни "ѕро розвиток конкуренц≥њ ≥ обмеженн¤' монопол≥стичноњ д≥¤льност≥", "ѕро демоно≠пол≥зац≥ю та конкуренц≥ю". «г≥дно з цими документами заборон¤Їтьс¤:

обмеженн¤ або припиненн¤ виробництва товар≥в, необх≥дних дл¤ ринку;

нав'¤зуванн¤ контрагенту невиг≥дних йому умов угоди або ≥нших умов, ¤к≥ непередбачен≥ ним;

в≥дмова в≥д збуту або закуп≥вл≥, ¤к≥ дискрим≥нують учасник≥в гос≠подарського обороту за в≥дсутност≥ альтернативних джерел постачанн¤ або збуту;

нав'¤зуванн¤ громад¤нам примусових заход≥в продажу товару; порушенн¤ пор¤дку використанн¤ в≥льних ц≥н або завищенн¤ де≠ржавних ≥ верхньоњ меж≥ регульованих ц≥н;

порушенн¤ обс¤гу збуту або закуп≥вл≥, ¤к≥ дискрим≥нують учас≠ник≥в господарського обороту за в≥дсутност≥ альтернативних джерел по≠стачанн¤ або збуту.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ державного контролю за розвитком конкуренц≥њ ≥ обмеженн¤м монопол≥стичноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ створено јнтимоно≠польний ком≥тет.

јдм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ ринку виражають по сут≥ пр¤ме управл≥нн¤ з боку держави ≥ включають застосуванн¤ системи державних замовлень ≥ контракт≥в, державне п≥дприЇмництво, застосу≠ванн¤ державою санкц≥й ≥ штраф≥в, л≥ценз≥й, дозвол≥в, квот, встанов≠ленн¤ норм ≥ стандарт≥в, ¤к≥ регламентують вимоги до ¤кост≥ роб≥т, послуг, продукц≥њ, до орган≥зац≥њ виробничих процес≥в, операц≥й на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринку тощо.

—уть адм≥н≥стративних метод≥в ви¤вл¤Їтьс¤ багатогранне Ч за≠лежно в≥д обраного засобу управл≥нн¤ суб'Їктами ринковоњ д≥¤льност≥. “ак. л≥цензуванн¤ ¤к адм≥н≥стративний метод державного регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з метою недопущенн¤ на споживчий ринок не¤к≥сноњ про≠дукц≥њ, впор¤дкуванн¤ п≥дприЇмництва у видах д≥¤льност≥, ¤к≥ не можуть регулюватис¤ ринком.

Ћ≥ценз≥њ Ч спец≥альн≥ дозволи, ¤к≥ видаютьс¤ суб'Їктам п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥ на зд≥йсненн¤ окремих њњ вид≥в. ƒо таких вид≥в д≥¤льност≥ в ”крањн≥ належать: пошук та експлуатац≥¤ родовищ, корис≠них копалин, ремонт мисливськоњ зброњ, виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ медикамент≥в, х≥м≥чних речовин, пива, гор≥лчаних, л≥керних, конь¤чних вироб≥в, виробництво ≥ реал≥зац≥¤ тютюнових вироб≥в, зд≥йсненн¤ вете≠ринарноњ, медичноњ, юридичноњ практики, утриманн¤ ≥грових заклад≥в ≥ ще де¤к≥ види д≥¤льност≥. ƒозволи (л≥ценз≥й видаютьс¤ також спец≥ал≥зованим п≥дприЇмствам на зд≥йсненн¤ посередницькоњ д≥¤льност≥ при приватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств, на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ по оформленню та реЇстрац≥њ документ≥в щодо права власност≥ на квартири (будинки).

ƒозволи необх≥дн≥ на д≥¤льн≥сть по випуску та об≥гу ц≥нних па≠пер≥в, експорт де¤ких вид≥в товар≥в, на право зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми.

вотуванн¤ ¤к метод державного регулюванн¤ означаЇ пр¤ме встановленн¤ державою дл¤ учасник≥в монопол≥стичноњ д≥¤льност≥ њх частки у виробництв≥, збут≥ або експорт≥ продукц≥њ. вота також в≥дображаЇ частку, частину, норму, ¤ка в чомусь допускаЇтьс¤ (наприк≠лад, ≥мпортна квота). ¬ ”крањн≥ квоти застосовуютьс¤ ¤к к≥льк≥сна межа товар≥в певних категор≥й, дозволених дл¤ ввозу в крањну. ” даному випадку вона несе у соб≥ завданн¤ найб≥льш ефективно ≥ економне використовувати ≥ноземну валюту, захистити власн≥ виробництва, збе≠регти р≥вень зайн¤тост≥ населенн¤. вота встановлюЇтьс¤ ≥ на вив≥з (експорт) де¤ких вид≥в продукц≥њ.

—истема санкц≥й Ч це заходи, ¤к≥ передбачаЇ держава або зако≠нодавство проти порушенн¤ або невиконанн¤ суб'Їктами ринку встанов≠лених умов д≥¤льност≥. як економ≥чн≥ санкц≥њ держава може встанов≠лювати сплату неустойки, штрафу, пен≥ за невиконанн¤ певних зо≠бов'¤зань, вилученн¤ виручки в≥д незаконноњ д≥¤льност≥ до державного бюджету тощо. ≈коном≥чн≥ санкц≥њ передбачаютьс¤ ≥ в м≥жнародних договорах, пов'¤заних з обм≥ном товар≥в, наданн¤м кредит≥в та з ≥ншими економ≥чними в≥дносинами м≥ж крањнами.

«апровадженн¤ системи норм ≥ стандарт≥в ¤к адм≥н≥стративний метод державного регулюванн¤ ринку означаЇ пр¤му регламентац≥ю д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ у сфер≥ прац≥, ¤кост≥ продукц≥њ, охорони навколишнього середовища з боку держави через встановленн¤ м≥ри або вимог щодо њх стану. Ќорма Ч науково обгрунтована м≥ра сусп≥льне необх≥дних затрат ресурс≥в на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) заданоњ ¤кост≥. Ќорматив Ч поелементна складова норми, ¤ка характеризуЇ ступ≥нь використанн¤ ресурсу на одиницю вим≥ру (продукц≥њ, роботи, поверхн≥, обс¤гу ≥ т.≥н.).

ƒо основних норм, ¤кими держава регулюЇ р≥зн≥ сфери д≥¤льност≥ в ”крањн≥, сл≥д в≥днести норми ≥ нормативи затрат прац≥, норми ≥ нор≠мативи кап≥тальних вкладень, норми ≥ нормативи витрат ≥ запас≥в си≠ровини, норми ≥ нормативи охорони навколишнього середовища тощо.

—тандартизац≥¤ Ч це встановленн¤ Їдиних норм за типами, мар≠ками, параметрами, розм≥рами ≥ ¤к≥стю вироб≥в, а також за величинами вим≥рювань, методами випробовуванн¤, контролю ≥ правилами упаков≠ки, маркуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ продукц≥њ, технолог≥њ виробництва. ќб'Їктами стандартизац≥њ Ї конкретна продукц≥¤, норми ≥ нормативи, вимоги, методи, терм≥ни, позначенн¤ ≥ т.≥н., ¤к≥ мають перспективу багаторазового використанн¤ ≥ застосовуютьс¤ в науц≥, техн≥ц≥, р≥зних галуз¤х народного господарства, а також у м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах. ƒотриманн¤ державних стандарт≥в Ї обов'¤зковим дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в ринковоњ д≥¤льност≥.

ќсобливе м≥сце у склад≥ адм≥н≥стративних метод≥в займаЇ механ≥зм державних замовлень, контракт≥в та управл≥нн¤ майном, що Ї у загаль≠нодержавн≥й власност≥.

≈коном≥чн≥ методи державного регулюванн¤

” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою основним еко≠ном≥чним методом регулюванн¤ ринку виступаЇ кредитно-грошове ре≠гулюванн¤. ÷е зумовлене тим, що кредитно-грошова система Ї тим економ≥чним середовищем, у ¤кому в≥дбуваютьсј ус≥ найважлив≥ш≥ гос≠подарськ≥ процеси в ринков≥й економ≥ц≥.