Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ейнс≥анц≥ стверджують: зароб≥тна плата Ї основним джерелом доход≥в, а значить Ч зниженн¤ зарплати спричинить скороченн¤ попиту на продукц≥ю ≥ в≥дпов≥дно Ч на необх≥дну дл¤ њњ виробництва працю, що викличе безроб≥тт¤. ¬ економ≥ц≥ може виникнути або безроб≥тт¤, або ≥нфл¤ц≥¤, разом вони виникнути не можуть. ≤нфл¤ц≥¤ тлумачитьс¤, ¤к ¤вище, що викликане попитом, або витратами, або св≥товим сп≥вв≥дношенн¤м ц≥н.

«г≥дно з теор≥Їю ейнса ф≥скальна пол≥тика, ор≥Їнтована на по≠доланн¤ безроб≥тт¤, передбачаЇ зростанн¤ державних витрат ≥ скорочен≠н¤ податк≥в. ‘≥скальна пол≥тика, спр¤мована на зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ, вимагаЇ скороченн¤ державних витрат при зростанн≥ податк≥в. √рошо≠во-кредитна пол≥тика Ч пор≥вн¤но з ф≥скальною пол≥тикою Ч справл¤Ї слабкий вплив на стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки.

ейнс≥анська теор≥¤ п≥зн≥ше була модиф≥кована нео- ≥ по-сткейнс≥анц¤ми.

јльтернативн≥ макроеконом≥чн≥ концепц≥њ державного регулюван≠н¤ були започаткован≥ у 70-т≥ роки, коли у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою нам≥тилас¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ р≥вн¤ продук≠тивност≥ прац≥ та посиленн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, що викликало не≠дов≥ру до теор≥њ ейнса. ƒо основних з них сл≥д в≥днести монетаризм, теор≥ю рац≥ональних оч≥кувань ≥ теор≥ю "економ≥ки пропозиц≥њ".

ћонетаризм поширивс¤ у бќ-т≥ роки. …ого приб≥чники вважають, що грош≥ в≥д≥грають набагато важлив≥шу, н≥ж ≥нш≥ чинники, роль дл¤ визначенн¤ стану ринковоњ економ≥ки, ≥ в≥дстоюють суто грошову кон≠цепц≥ю причин ≥нфл¤ц≥њ. ќсновними твердженн¤ми монетариськоњ теор≥њ Ї так≥ аспекти макроеконом≥ки: 1) приватна економ≥ка Ї стаб≥льною, при цьому простежуЇтьс¤ пост≥йна тенденц≥¤ до р≥вноваги, оск≥льки ринок самост≥йно регулюЇтьс¤ ц≥нами ≥ к≥льк≥стю товар≥в; 2) анти≠цикл≥чний державний вплив не реакц≥¤, а причина кон'юнктурних ко≠ливань; в≥н означаЇ в≥дсутн≥сть гарант≥й дл¤ приватного сектора ≥ призводить до помилкових р≥шень.

“еор≥¤ рац≥ональних оч≥кувань д≥стала свого поширенн¤ з середи≠ни 70-х рок≥в, коли в економ≥ц≥ п≥двищилис¤ р≥вн≥ ≥нфл¤ц≥њ та без≠роб≥тт¤, виникла стагфл¤ц≥¤. ÷¤ теор≥¤ виходить з того, що ус≥ ринки Ї висококонкурентними, р≥вноважн≥ ц≥ни швидко пристосовуютьс¤ до нових ситуац≥й, зарплата ≥ ц≥ни можуть ¤к п≥двищуватис¤, так ≥ зни≠жуватис¤. –инков≥ суб'Їкти повод¤ть себе рац≥онально, в оч≥куванн≥ зростанн¤ ц≥н розширюЇтьс¤ ринковий попит, стимулюючи нове зро≠станн¤ ц≥н. “аким чином, ефективн≥сть стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики держа≠ви зводитьс¤ до нул¤.

“еор≥¤ "економ≥ки пропозиц≥њ" пов'¤зуЇ стагфл¤щю з державним втручанн¤м в економ≥ку, а саме ≥з зростанн¤м податк≥в, ¤к≥ негативно бпливають на стимули до прац≥. „ерез це центральну роль вона в≥дводить ринковим механ≥змам стаб≥л≥зац≥њ. ѕрихильники теор≥њ "еко≠ном≥ки пропозиц≥њ" виступають за п≥дтримку великих скорочень по≠датк≥в, переходу в≥д прогресивних до регресивних податк≥в, розгл¤даючи це ¤к умову стимулюванн¤ заощаджень та ≥нвестиц≥й.

«ах≥дноЇвропейська модель

¬ регулюванн≥ ринку крањн «ах≥дноњ ™вропи можна ви≠д≥лити два пер≥оди: ≥нтенсивного розвитку механ≥зм≥в дер≠жавного регулюванн¤ ≥ дерегулюванн¤.

риза 1929Ч1933 р.р. оголила глибоку нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж реальною д≥йсн≥стю ≥ пануючою серед економ≥ст≥в дум≠кою про ефективн≥сть конкуренц≥њ. ¬ цей пер≥од в «ах≥дн≥й ™вроп≥ почали широко використовуватись р≥зн≥ форми втру≠чанн¤ держави в економ≥ку. ¬ довоЇнний ≥ п≥сл¤воЇнний пе≠р≥од розвиток господарських систем «ах≥дноњ ™вропи в≥дбу≠вавс¤ у в≥дпов≥дност≥ з основними рецептами кейнс≥анства.

÷е про¤вилось в застосуванн≥ р≥зних ≥нструмент≥в дер≠жавного регулюванн¤ з метою стаб≥л≥зац≥њ економ≥чноњ кон'≠юнктури, згладжуванн¤ цикл≥чних коливань, забезпеченн¤ макроеконом≥чних умов дл¤ п≥дтримки високих темп≥в зрос≠танн¤ ≥ ¤комога повн≥шоњ зайн¤тост≥.

«росла частка нац≥онального доходу, ¤кий перерозпод≥л¤в≠с¤ через державну бюджетну систему. Ѕув створений великий державний сектор через нац≥онал≥зац≥ю де¤ких галузей , господарства ≥ через створенн¤ державних ≥ зм≥шаних п≥д≠приЇмств в пров≥дних галуз¤х економ≥ки. ¬ пер≥оди, коли виникала загроза розладу економ≥ки, так≥ галуз≥ ≥нфраструк≠тури ¤к транспорт, зв'¤зок, водопостачанн¤, енергетика та ≥нш≥ нац≥онал≥зувались. ƒержава активно кооперувалась з приватним кап≥талом, беручи на себе в≥дпов≥дальн≥сть за створенн¤ нових галузей ≥ реконструкц≥ю старих. ¬ 50Ч70-х роках отримало розвиток нормативне регулюванн¤ в сфе≠р≥ тривалост≥ ≥ умов прац≥, найму ≥ зв≥льненн¤. ÷ьому пе≠р≥оду характерний розвиток р≥зних форм програмуванн¤ ≥ плануванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки. “ак, зокрема система плануванн¤ у ‘ранц≥њ в цей пер≥од пройшла два етапи. ѕер≠ший в≥дноситьс¤ до п≥сл¤воЇнного пер≥оду, дл¤ ¤кого харак≠терне досить сильне втручанн¤ в економ≥ку, прийн¤тт¤ обо≠в'¤зкових дл¤ п≥дприЇмств план≥в. ¬ 70-х роках був зд≥й≠снений перех≥д до ≥ндикативного плануванн¤, ¤ке дозволило на демократичн≥й основ≥ координувати позиц≥ю держави ≥ приватного б≥знесу.

–азом з тим, методи деф≥цитного ф≥нансуванн¤ економ≥ки в поЇднанн≥ з експанс≥он≥стською пол≥тикою кредитних орга≠н≥в, ¤к≥ застосовувались в ¤кост≥ державного регулюванн¤ рин≠ку в «ах≥дн≥й ™вроп≥, спри¤ли ≥нфл¤ц≥њ. “ому з початку 80-х рок≥в .в них розгорнулась боротьба за скороченн¤ масштаб≥в такого втручанн¤ ≥ скороченн¤ державного сектора в економ≥ц≥.

” механ≥зм≥ регулюванн¤ сучасного ринкового господарст≠ва крањн «ах≥дноњ ™вропи почало формуватись нове сп≥вв≥д≠ношенн¤ м≥ж конкурентно-ринковими методами ≥ державним регулюванн¤м. якщо ран≥ше все зв'¤зувалось, головним чи≠ном, здержавш≥м втручанн¤м в функц≥онуванн¤ приватне- кап≥тал≥стичного господарського механ≥зму, то у 80-≥ роки б≥льш≥ над≥њ почали покладатись на автоматичне ринкове регулюванн¤ останнього.

ѕроте механ≥зм державного регулюванн¤ не в≥дкидаЇть≠с¤. ѕрактикуЇтьс¤ б≥льш гнучке поЇднанн¤ його з ринковим регулюванн¤м. ћехан≥зм ≥ндикативного плануванн¤ зам≥ню≠Їтьс¤ стратег≥чним.

„≥тко ви¤вились два нових п≥дходи в державному регу≠люванн≥ ринкового господарства: ≥макрорег≥улюванн¤, зас≠новане на податково-бюджетному ≥ кредитно-грошовому ≥н≠струментар≥њ, та ≥ндустр≥альна пол≥тика, спр¤мована на структурну перебудову економ≥ки.

редитно-грошове регулюванн¤ нац≥лене на отриманн¤ ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н, переборенн¤ тенденц≥й знец≥нен≠н¤ грошей в об≥гу. ¬икористовуючи Ђобережнуї грошово-кредитну пол≥тику, спр¤мовану ка отриманн¤ зростанн¤ гро≠шових доход≥в, крањни «ах≥дноњ ™вропи добились зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ћакроеконом≥чна пол≥тика державних ор≠ган≥в у крањнах «ах≥дноњ ™вропи спр¤мована на створенн¤ максимально спри¤тливих умов дл¤ приватного прибутково≠го нагромадженн¤ кап≥талу.

ѕеребудова податкових систем зд≥йснюЇтьс¤ в б≥к змен≠шенн¤ масштаб≥в оподаткуванн¤ ф≥рм 1 ступен¤ перерозпо≠д≥лу нац≥онального доходу через систему подоходного подат≠ку. ” 80-х роках практично в ус≥х крањнах «ах≥дноњ ™вропи в≥дбувалось скороченн¤ соц≥альних витрат з державного бюджету. —пов≥льнилось зростанн¤ державних ≥нвестиц≥й, а в де¤ких випадках мало м≥сце њх скороченн¤ в промисло≠в≥сть та ≥нфраструктуру.

—труктурна пол≥тика крањн «ах≥дноњ ™вропи спр¤мована на зростанн¤ виробничого потенц≥алу ≥ динам≥зац≥ю еконо≠м≥чного розвитку. ÷е зд≥йснювалось шл¤хом денац≥онал≥зац≥њ економ≥ки ≥ приватизац≥њ частини державноњ власност≥ в про≠мисловост≥ ≥ сферах ≥нфраструктури. ќсобливо активно ц≥ процеси в≥дбувались у ¬еликобритан≥њ та ‘ранц≥њ.

–азом з тим у 80-≥ роки одночасно у р¤д≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи Ч ‘ранц≥њ, јвстр≥њ, √рец≥њ, ≤спан≥њ Ч ще де¤кий час д≥¤в радикально-рефирм≥стський вар≥ант неокейнс≥¤нськоњ модел≥ регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в. ƒержа≠ва й надал≥ активно втручалас¤ в економ≥ку ≥ сферу прац≥.

¬ систем≥ державного регулюванн¤ головну роль стали в≥д≥гравати питанн¤ довгострокового зростанн¤, спри¤нн¤ розвитку малого б≥знесу, стимулюванн¤ науково-техн≥чного прогресу. ѕроведенн¤ циклу роб≥т в≥д наукових досл≥джень до виробничого використанн¤ вимагаЇ великоњ концентра≠ц≥њ ф≥нансових, матер≥альних, ≥нтелектуальних ресурс≥в, то≠му держава втручаЇтьс¤ в розвиток. Ќ“ѕ. ¬она ф≥нансуЇ зна≠чну частину ресурс≥в на роз.виток науково-досл≥дних кон≠структорських роб≥т, п≥дготовку наукових ≥ техн≥чних кадр≥в.

™вропейськ≥ крањни виробили засоби стимулюванн¤ рин≠кових п≥дприЇмств (венчурного б≥знесу), ¤к≥ працюють на найнов≥ших напр¤мках науково-техн≥чного прогресу, шл¤хом безпосереднього вид≥ленн¤ державних кредит≥в, зниженн¤ оподаткуванн¤ на б≥ржов≥ доходи, наданн¤ державних га≠рант≥й.

ќсоблив≥стю сучасного зах≥дноЇвропейського ринку Ї ≥н≠теграц≥¤ ≥ перех≥д в≥д внутр≥державного до м≥ждержавного його регулюванн¤. ≤ на нац≥ональному ≥ на м≥ждержавному р≥вн¤х зд≥йснюЇтьс¤ певне втручанн¤ в господарське житт¤ ™— з боку ом≥с≥њ ™вропейськоњ сп≥вдружност≥. –ади ћ≥н≥ст≠р≥в ™—, ™вропейського парламенту ≥ суду ™—.