Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ѕ≥вденно-корейська модель державного регулюванн¤ Ї прикладом ун≥кального поЇднанн¤ жорсткого державного плануванн¤ та ринкового механ≥зму. јле особлив≥сть регу≠люванн¤ пол¤гаЇ в тому, що держава вз¤ла на себе т≥ га≠луз≥ економ≥ки, ¤к≥ Ї не п≥д силу приватному б≥знесу, ≥ ви≠робничу та соц≥альну ≥нфраструктури, енергетику, транспорт, видобувну промислов≥сть. ƒержавний план носить ≥ндикати≠вний характер, м≥стить конкретн≥ ор≥Їнтири дл¤ п≥дприЇмств. ” своњй практиц≥, починаючи з 60-х рок≥в, оре¤ запрова≠дила ≥мпортозам≥нюючу пол≥тику, а з 70-х рок≥в Ч застосо≠вуЇ б≥льш л≥беральн≥ п≥дходи до державного регулюванн¤ економ≥ки. —туп≥нь адм≥н≥стративного регулюванн¤ в ѕ≥вден≠н≥й орењ, ¤к ≥ в ≥нших сх≥дно-аз≥атських державах, складаЇ не б≥льше 10%. ÷е дало можлив≥сть дос¤гти надзвичайно високих темп≥в економ≥чного зростанн¤ (приблизно 9% в 1967Ч1987 рр.). ƒержавне регулюванн¤ економ≥чного житт¤ –еспубл≥ки оре¤ включаЇ плануванн¤ макроеконом≥чних показник≥в, застосовуванн¤ кредитних ≥ податкових заход≥в стимулюванн¤ експорту ≥ обмеженн¤ ≥мпорту, жорсткий ко≠нтроль за ф≥нансовою сферою, банк≥вське регулюванн¤ гро≠шового об≥гу ≥ безпосереднЇ управл≥нн¤ державним сектором.

«аслуговуЇ уваги ц≥леспр¤мована науково-техн≥чна по≠л≥тика ѕ≥вденноњ орењ. “ут розроблено законодавство в сфе≠р≥ технолог≥чного трансферту, ¤ке, ¤к правило, передбачаЇ обов'¤зкове л≥цензуванн¤, отриманн¤ л≥ценз≥атом дозволу в≥д державних орган≥в на придбанн¤ технолог≥й за кордоном ≥ ввезенн¤ њх в крањну, обов'¤зкову реЇстрац≥ю контракт≥в, ва≠лютно-митний контроль над л≥ценз≥йними витратами на п≥дприЇмствах, ¤кий включаЇ обмеженн¤ ставок платеж≥в, на≠данн¤ гарант≥й передач≥ технолог≥њ хоча б частково дл¤ м≥с≠цевого виробництва. ƒержава спри¤Ї п≥дприЇмц¤м в орган≥≠зац≥њ технолог≥чного виробництва. “ак, зокрема, ћ≥н≥стерст≠во торг≥вл≥ ≥ промисловост≥ брало на себе зобов'¤занн¤ пе≠редавати њм найнов≥ш≥ технолог≥њ, розроблен≥ ур¤довими або ун≥верситетськими науково-досл≥дними орган≥зац≥¤ми.

¬ ѕ≥вденн≥й орењ застосовують заходи адм≥н≥стративно≠го ≥ ф≥скального характеру дл¤ стимулюванн¤ науково-дос≠л≥дних ≥ конструкторських роб≥т, 3 ц≥Їю метою використо≠вуютьс¤ п≥льги, заходи ф≥нансовоњ п≥дтримки, програми сти≠мулюванн¤ зв'¤зку м≥ж наукою ≥ виробництвом. ¬ажливими функц≥¤ми державного регулюванн¤ розвитку науки ≥ техн≥ки Ї створенн¤ розвинутоњ науково-техн≥чноњ ≥нфраструктури, п≥дготовка нац≥ональних кадр≥в, ≥нформуванн¤ п≥дприЇмств про на¤вн≥ види технолог≥й ≥ устаткуванн¤, наданн¤ допомо≠ги в адаптац≥њ технолог≥й,

ћодел≥ аз≥атських крањн √онконгу, “айваню, —ингапуру, ¤к ≥ ѕ≥вденноњ орењ, в значн≥й м≥р≥ запозичен≥ з японськоњ модел≥ державного регулюванн¤, ≥ хоча характеризуютьс¤ вони р≥зним ступенем втручанн¤ держави в економ≥ку (втру≠чанн¤ ур¤ду в —ингапур≥, наприклад, вище, н≥ж у √онконз≥), в них де¤к≥ сп≥льн≥ риси.

—п≥льним Ї в≥дсутн≥сть абсолютизац≥њ рол≥ державного сектора. ƒержавне регулюванн¤ про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що держава установлюЇ правила розпод≥лу ресурс≥в ≥ принципи регулюванн¤ ц≥н, ставок процента ≥ валютних курс≥в, по≠датк≥в. ƒержава бере на себе функц≥њ посередника м≥ж суб'Їктами економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ зд≥йснюють заощад≠женн¤. та ≥нвестиц≥њ, експортерами та ≥мпортерами.

ѕринципова в≥дм≥нн≥сть ринкового механ≥зму сх≥дно-аз≥атських крањн пол¤гаЇ у велик≥й взаЇмн≥й в≥дпов≥дальнос≠т≥ ф≥рм ≥ держави, заснован≥й на спец≥альних методах забез≠печенн¤ дисципл≥ни економ≥чних в≥дносин, через покаранн¤ поганих виконавц≥в ≥ в≥дзначенн¤ кращих, шл¤хом викорис≠танн¤ набору важел≥в економ≥чного контролю.

ќб'Їктом державного регулюванн¤ Ї динам≥чна збалан≠сован≥сть попиту на квал≥ф≥ковану .робочу силу ≥ системи њњ п≥дготовки. ¬ аз≥атських ѕ≤ велика питома вага витрат в державному бюджет≥ на осв≥ту. ” ѕ≥вденн≥й орењ, наприк≠лад, у 80-≥ роки вона дос¤гла 22%'.

—л≥д також в≥дзначити активну стимулюючу роль дер≠жави у вивоз≥ кап≥талу, що спри¤Ї зростанню надходжень у форм≥ прибутк≥в ≥ див≥денд≥в на вкладений кап≥тал ≥ доз≠вол¤Ї компенсувати в≥дплив з крањн прибутк≥в ≥ див≥денд≥в ≥ноземних ф≥рм. “ак, наприклад, кожен тайванець може пе≠реказати без обмежень за кордон до 5 млн. дол. ” ѕ≥вденн≥й орењ право експорту кап≥талу регулюЇтьс¤ «аконом про спри¤нн¤ освоЇнню ресурс≥в за межами крањни. якщо на пер≠ших порах закордонн≥ кап≥таловкладенн¤ дещо обмежувались (у зв'¤зку з низьким р≥внем норми внутр≥шн≥х нагромаджень), то у 80-≥ роки обмеженн¤ на так≥ ≥нвестиц≥њ поступово знизи≠лись, зараз така д≥¤льн≥сть нав≥ть отримуЇ, в раз≥ необх≥днос≠т≥, ф≥нансову п≥дтримку з боку держави.

” сфер≥ державного регулюванн¤ Ќ≤ знаходитьс¤ експорт та ≥мпорт робочоњ сили, ¤кий дозвол¤Ї отримати в результа≠т≥ ц≥Їњ роботи значний економ≥чний ефект.

–езультатом державного регулюванн¤ Ї продуманий ви≠б≥р галузевих пр≥оритет≥в, формуванн¤ ключевих галузей, ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ економ≥ки, перех≥д в≥д ≥мпорторозм≥щенн¤ до експортноњ ор≥Їнтац≥њ, високих технолог≥й ≥ науком≥сткого виробництва.

ѕитанн¤ про усп≥х регульованоњ економ≥ки в аз≥атських крањнах залишаЇтьс¤ в≥дкритим. Ќайб≥льш поширеними що≠до цього серед економ≥ст≥в Ї три точки зору: ур¤ди цих держав спр¤мували свою д≥¤льн≥сть на забезпе≠ченн¤ конкурентноспроможност≥ на св≥товому ринку, не намагаютьс¤ ≥гнорувати д≥ю ринкових сил, ¤кщо зах≥д не дос¤гаЇ мети Ч в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д нього; ур¤ди намагалис¤ подолати упередженн¤ проти експорту, торговельн≥ режими залишаютьс¤ зовн≥шньоор≥Їнтова-ними;

втручанн¤ в економ≥ку ÷их крањн було значно м'¤кшим, н≥ж у б≥льшост≥ крањн, що розвиваютьс¤.

итайська модель. ¬≥д 1950 по 1978 р. китайська економ≥≠ка була в основному економ≥кою централ≥зованого плануван≠н¤. « 1978 року в итањ проводилась економ≥чна реформа, ¤ка охопила три етапи: с≥льську л≥берал≥зац≥ю (передачу земель в оренду ≥ вив≥льненн¤ ц≥н на власницьку ≥н≥ц≥ативу ферме≠р≥в), в≥дкритт¤ економ≥ки дл¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥, розши≠ренн¤ самост≥йност≥ промислових п≥дприЇмств. ѕри цьому сформувавс¤ подв≥йний п≥дх≥д до державного регулюванн¤: збереженн¤ державного контролю за державними п≥дприЇм≠ствами ≥ розвиток недержавних п≥дприЇмств поза контролем держави. «араз у итањ велик≥ державн≥ п≥дприЇмства зали≠шаютьс¤ об'Їктом централ≥зованого плануванн¤, хоча пито≠ма вага продукц≥њ, охопленоњ централ≥зованим плануванн¤м зменшуЇтьс¤. ≤ншими словами, в крањн≥ сформувалась двосекторна економ≥ка.

ќсновн≥ економ≥чн≥ функц≥њ держави в сучасному итањ звод¤тьс¤ до формуванн¤ науковоњ стратег≥њ ≥ формуванн¤ народногосподарських план≥в в ц≥лому; узгодженн¤ рег≥она≠льних ≥ галузевих план≥в та господарських зв'¤зк≥в; активно≠го впливу на економ≥чне ринкове середовище через розроб≠ку нормативних акт≥в, удосконаленн¤ системи ц≥н, податк≥в, кредит≥в; складанн¤ план≥в розвитку науки, техн≥ки ≥ њх ак≠тивного впровадженн¤ у виробництво; спри¤нн¤ розширен≠ню д≥њ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього ринк≥в, включенн¤ в њх сферу п≥дприЇмств, наданн¤ њм необх≥дноњ ≥нформац≥њ про кон'юнктуру ринк≥в, можливост≥ економ≥чного сп≥вроб≥тниц≠тва.

« розвитком ринкових в≥дносин державне регулюванн¤ переор≥ЇнтовуЇтьс¤ з безпосередньоњ участ≥ в кап≥тальному буд≥вництв≥, розвитку матер≥альною 'виробництва та ≥нфра≠структури на моб≥л≥зац≥ю ≥ розпод≥л ресурс≥в, використан≠н¤ податковоњ системи, механ≥зм≥в грошового об≥гу, ц≥ноут≠воренн¤.

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки сх≥дноЇвропейських крањн в пер≥од переходу до ринку

¬ залежност≥ в≥д строк≥в переходу до ринкового господар≠ства крањни —х≥дноњ ™вропи можна под≥лити на дв≥ групи: перша Ч ёгослав≥¤, ”горщина, ѕольща, де ц≥ процеси розпоч-ались дек≥лька дес¤тир≥ч тому, ≥ друга Ч Ѕолгар≥¤, „ех≥¤, —ловаччина, –умун≥¤, колишн¤ Ќƒ–, ¤к≥ приступили до реформ наприк≥нц≥ 80-х Ч початку 90-х рок≥в. ¬≥дпов≥дно до цього вони в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥внем нагромадженого досв≥ду в сфер≥ регулюванн¤ економ≥ки.

якщо експерименти використанн¤ ринкових в≥дносин, ¤к≥ застосовувались крањнами першоњ групи в попередн≥ пер≥оди (в 50-≥, 60-≥ роки) грунтувались на концепц≥њ можливост≥ рин≠кового господарства в умовах соц≥ал≥зму, то модел≥ форму≠ванн¤ ринку крањн другоњ групи базуютьс¤ на ≥дењ ринку або чисто кап≥тал≥стичного типу, або заснованого на модел≥ Ђзм≥≠шаноњ економ≥киї.

∆орстке тотальне ≥ часткове м'¤ке регулюванн¤ економ≥ки

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки може бути жорстким, пр¤мим ≥ частковим, м'¤ким. ¬перше форма жорсткого державного регулюванн¤ економ≥ки була запроваджена в колишньому —–—–. ўоб зрозум≥ти суть ≥ причини дом≥нуванн¤ такого способу державного регулюванн¤ еко≠ном≥ки у молод≥й держав≥, сл≥д звернутис¤ до ≥стор≥њ. ѕерех≥д в≥д пол≥тики в≥йськового комун≥зму, до непу дав могутн≥й ≥мпульс розвитков≥ рад¤нськоњ планово-економ≥чноњ думки. «алежно в≥д того, ¤к розгл¤далис¤ проблеми регулюванн¤ економ≥ки, формувалис¤ два основн≥ напр¤ми у плануванн≥ Ч теолог≥чний ≥ генетичний.

“еолог≥чний напр¤м (√. ржижан≥вський, —.—трумил≥н, ¬.ћоги≠льов, Ќ. овалевський) в≥дстоював примат ц≥льових установок в план≥, директивн≥ методи управл≥нн¤, регламентац≥ю д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, об'Їднань, трест≥в Ч ≥накше кажучи, те, що сьогодн≥ називаЇтьс¤ адм≥н≥стративною системою. ѕрихильники генетичного напр¤му (Ќ. ондратьЇв, ¬.Ѕазаров, ¬.√роман та ≥н.), на противагу диктатур≥ плану, виступали за ринковий механ≥зм господарюванн¤, ¤кий значною м≥рою спираЇтьс¤ на детальне вивченн¤ стих≥йних процес≥в, ви¤вленн¤ закон≥в ринку, њх розвиток, врахуванн¤ кон'юнктури ≥ т.≥н. ‘актично ц≥й школ≥ належала ≥де¤ плану-прогнозу, плану ¤к передбаченн¤ розвитку еко≠ном≥ки. Ќа початок 30-х рок≥в наукова дискус≥¤ перейшла у пол≥тичну площину, генетична школа була л≥кв≥дована, а прихильники репресо≠ван≥, на практиц≥ встановилос¤ пануванн¤ адм≥н≥стративно-командного управл≥нн¤ та директивного плануванн¤.