Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

«нар¤дд¤м грошового ≥ кредитного регулюванн¤ Ї центральний банк. —уть його д≥¤льност≥ в грошово-кредитному регулюванн≥ пол¤гав у зд≥йсненн≥ контролю за грошовою масою ≥ кредитом в економ≥ц≥. якщо економ≥чна активн≥сть на ринку пог≥ршуЇтьс¤ ≥ йде спад виробництва, скороченн¤ робочих м≥сць, центральний банк робить спробу зб≥льшити грошову масу ≥ кредит. јле ¤кщо витрати стають загрозливо збиткови≠ми, внасл≥док чого зростають ц≥ни ≥ вив≥льн¤Їтьс¤ багато робочих м≥сць, 'в≥н робить усе можливе, щоб зменшити грошову масу ≥ кредит.

ѕров≥дним ≥нструментом державного грошово-кредитного регулю≠ванн¤ у перех≥дний до ринковоњ економ≥ки пер≥од Ї Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤кий покликаний виконувати функц≥њ загальнодержавноњ резервно≥ системи. √оловне завданн¤ Ќац≥онального банку ”крањни Ч створенн¤ стаб≥льного не≥нфл¤ц≥йного розвитку економ≥ки держави. ѕо≠¤ва цього завданн¤ зумовлена в≥докремленн¤м торг≥вл≥ грошима в≥д торг≥вл≥ товарами ≥ в≥дносна самост≥йн≥сть кожноњ з них.

онкретн≥ д≥њ Ќац≥онального банку за умов ринкових в≥дносин мають зводитис¤ до впливу на процеси формуванн¤ попиту ≥ кон'юнк≠тури позичкового кап≥талу, зд≥йсненн¤ ем≥с≥њ, контролю за грошово-кре≠дитною системою, концентрац≥њ тимчасово в≥льних чи обов'¤зкових резерв≥в ≥нших банк≥в.

ќсновними методами кредитно-грошового регулюванн¤ Ї регулю≠ванн¤ розм≥р≥в банк≥вських резерв≥в, ¤к≥ кожний комерц≥йний банк дер≠жави збер≥гаЇ у центральному банку; ман≥пулюванн¤ обл≥ковими ставками; операц≥њ на в≥дкритому ринку (куп≥вл¤ або продаж централь≠ним банком де¤ких вид≥в ц≥нних папар≥в). –егулюванн¤ розм≥р≥в обов'¤зкових резерв≥в, ¤к≥ тримають комерц≥йн≥ банки проти своњх де≠позит≥в, центральний банк використовуЇ у випадках, коли потр≥бно зб≥льшувати або зменшувати плат≥жн≥ засоби в крањн≥, а ординарн≥ засоби грошово-кредитного регулюванн¤ не дають такого ефекту. якщо центральний банк п≥двищуЇ норму обов'¤зкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в, це призводить до зб≥льшенн¤ в них кредитних актив≥в. ≤ навпа≠ки, ¤кщо норма обов'¤зкових резерв≥в знижуЇтьс¤, обс¤г кредитних ресурс≥в у комерц≥йних банках зменшуЇтьс¤.

ћан≥пулюванн¤ обл≥ковими ставками грунтуЇтьс¤ на тому, що комерц≥йн≥ банки продають центральному банку ц≥нн≥ папери, переваж≠но комерц≥йн≥ вексел≥. “акий продаж називають обл≥ком. ќбл≥к ц≥нних папер≥в править у руках центрального банку за важель регулюванн¤ кредитних ресурс≥в комерц≥йних банк≥в в≥дпов≥дно до кон'юнктури рин≠ку. якщо, наприклад, центральний банк ставить завданн¤ стримати цикл≥чний п≥дйом, збити ≥нфл¤ц≥ю, в≥н п≥двищуЇ обл≥кову ставку ≥ цим самим змушуЇ комерц≥йн≥ банки, в свою чергу, п≥двищувати процентн≥ ставки за кредити, ¤к≥ надаютьс¤ суб'Їктам господарюванн¤. ” таких випадках починають утримуватис¤ в≥д кредит≥в, в результат≥ зменшу≠ютьс¤ ≥нвестиц≥њ в господарство, скорочуЇтьс¤ попит.

якщо центральний банк зд≥йснюЇ л≥беральну грошово-кредитну пол≥тику, маЇ м≥сце протилежний ефект.

¬тручанн¤ центрального банку в ринок ц≥нних папер≥в пол¤гаЇ в тому, що в≥н виставл¤Ї на в≥льний ринок державн≥ короткостроков≥ зобов'¤занн¤ Ч обл≥гац≥њ, вексел≥, бони, сертиф≥кати. якщо банк про≠дасть на ринку ц≥нних папер≥в б≥льшу к≥льк≥сть, наприклад, державних обл≥гац≥й, њх курс почне неминуче знижуватис¤. ќстаннЇ зумовить зро≠станн¤ доходу тих, хто придбав так≥ обл≥гац≥њ, а це, в свою чергу,справить вплив надоходн≥сть ус≥х ≥нших вид≥в ц≥нних папер≥в. о≠мерц≥йн≥ банки, в свою чергу, п≥двищать процентн≥ ставки за надан≥ кредити, що спричинить зниженн¤ д≥ловоњ активност≥. ¬плив операц≥й центрального банку на в≥дкритому ринку менш пр¤мол≥н≥йний, але б≥льш оперативний ≥ ефективний, н≥ж обл≥к вексел≥в ≥ регулюванн¤ резерв≥в комерц≥йних банк≥в.

«важаючи на те, що механ≥зм ринку в економ≥ц≥ перех≥дного пер≥оду ”крањни ще не працюЇ, грошово-кредитний механ≥зм регулю≠ванн¤ не в≥дпрацьований, економ≥ка регулюЇтьс¤ переважно за допомо≠гою ф≥нансово-бюджетних метод≥в.

—утн≥сть ф≥нансово-бюджетних метод≥в регулюванн¤ пол¤гаЇ у встановленн≥ державного оподаткуванн¤ ≥ державних витрат з таким розрахунком, щоб вони гасили коливанн¤ економ≥чного циклу, спри¤ли високому р≥вню зайн¤тост≥, обмежували ≥нфл¤ц≥ю або пом'¤кшували дефл¤ц≥ю (заст≥й).

—истема бюджетного регулюванн¤ в ”крањн≥ Ї сукупн≥стю засоб≥в розпод≥лу доход≥в та витрат м≥ж ланками бюджет≥в р≥зного р≥вн¤. Ѕюд≠жетна система складаЇтьс¤ з загальнодержавного (республ≥канського) та м≥сцевих бюджет≥в. ¬изначено функц≥њ кожноњ ланки бюджетноњ систе≠ми, њхн≥ доходн≥ джерела, закр≥плено право кожноњ ланки бюджетноњ системи на самост≥йний бюджет, основу ¤кого становл¤ть власн≥ ≥ закр≥плен≥ законом доходи по вс≥х ланках бюджетноњ системи.

¬икористанн¤ ф≥нансово-бюджетних метод≥в зводитьс¤ до ман≥пулюванн¤ ставками податк≥в, державними витратами з метою вста≠новленн¤ р≥вноваги на ринку. якщо в економ≥чн≥й систем≥ спо≠стер≥гаЇтьс¤ актив≥зац≥¤ попиту ≥ розвиток ≥нфл¤ц≥њ, ур¤д п≥двищуЇ податки на доходи п≥дприЇмц≥в ≥ населенн¤ ≥ водночас обмежуЇ державн≥ витрати. Ќавпаки, ¤кщо в економ≥чн≥й систем≥ з'¤вл¤ютьс¤ .ознаки де≠прес≥њ, ставки податк≥в знижуютьс¤, бюджетн≥ витрати зростають.

ƒержава, використовуючи бюджет, зд≥йснюЇ ф≥нансову участь ≥ ф≥нансову допомогу у розвитку окремих галузей ≥ сфер д≥¤льност≥. –е- . спубл≥канський бюджет забезпечуЇ необх≥дними засобами ф≥нансуванн¤ заход≥в у де¤ких галуз¤х економ≥чного та соц≥ального розвитку, ¤к≥ мають загальнореспубл≥канське значенн¤. ƒо них належать об'Їкти на≠родного господарства, ¤к≥ перебувають у сфер≥ монопольноњ д≥¤льност≥ держави, заходи по ц≥льових науково-техн≥чних програмах, розвиток сфер некомерц≥йного сектору економ≥ки (осв≥ти, охорони здоров'¤, куль≠тури тощо).

¬итрати з державного бюджету зд≥йснюютьс¤ не лише у вигл¤д≥ пр¤мих державних ≥нвестиц≥й, пр¤мого ф≥нансуванн¤, а й у таких фор≠мах, ¤к субвенц≥њ, дотац≥њ, субсид≥њ. ƒотац≥њ (трансферти) Ч особливий вид асигнувань з державного бюджету, ¤кий служить дл¤ збалансуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в та покритт¤ касових збитк≥в ок≠ремих державних п≥дприЇмств. —убсид≥њ Ч допомоги, ¤к≥ зд≥йснюЇ де≠ржава з державного бюджету з метою п≥дтримки певних вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, сфер ≥ галузей народного господарства, роз≠виток ¤ких моЇ важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки. —убвенц≥њ Ч один ≥з вид≥в державноњ ф≥нансовоњ допомоги м≥сцевим органам влади або окре≠мим галуз¤м економ≥ки, що надаютьс¤ на конкретн≥ ц≥л≥. —убвенц≥њ використовуютьс¤ також на санац≥ю п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤ким загрожуЇ банкрутство.

ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки пов'¤заний ≥з запровадженн¤м ц≥л≥сноњ податковоњ системи. „ерез податки держава ставить Їдин≥ ви≠моги до п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та ≥нших юридичних ос≥б щодо ефек≠тивного веденн¤ господарства. ѕодаткова система у св≥тов≥й практиц≥ державного регулюванн¤ знаходитьс¤ в одному р¤ду з бюджетним ф≥нансуванн¤м пр≥оритетних напр¤м≥в ≥ д≥Їю через процентну пол≥тику на грошовий об≥г. ” сучасному господарському механ≥зм≥ податки по≠кликан≥ посилити правовий захист майнових ≥нтерес≥в п≥дприЇмств, об'Їднань, стимулювати п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, нада≠ючи юридичну ≥ фактичну можлив≥сть розпор¤джатис¤ доходами. ќдна з особливостей сучасних систем оподаткуванн¤ Ч стимулюванн¤ держа≠вою розширеного в≥дтворенн¤ ≥ стримуванн¤ пр¤мого або прихованого використанн¤ кап≥тал≥в дл¤ особистого споживанн¤.

« 1993 р. в ”крањн≥ чинн≥ так≥ види податк≥в: податок на добавлену варт≥сть, акцизний зб≥р, податок на прибуток доходи, еколог≥чний по≠даток, податок з власник≥в транспортних засоб≥в, податок на землю. « с≥чн¤ 1995 р. передбачаЇтьс¤ введенн¤ податку на власн≥сть.

ѕодаток на добавлену варт≥сть Ї частиною новоутвореноњ вар≠тост≥, ¤ка в≥дшкодовуЇтьс¤ до державного бюджету на кожному етап≥ виробництва товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг. ѕлатниками податку на добавлену варт≥сть Ї суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що перебувають на територ≥њ ”крањни, а також м≥жнародн≥ об'Їднанн¤ та ≥ноземн≥ юридичн≥ особи ≥ громад¤ни, ¤к≥ зд≥йснюють в≥д свого ≥мен≥ виробничу чи п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни. ќб'Їкти оподаткуванн¤: а) обороти з реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг), окр≥м њх реал≥зац≥њ за ≥ноземну валюту; б) дл¤ ≥мпортних товар≥в (роб≥т, послуг), придбаних за ≥ноземну валюту, р≥зниц¤ м≥ж ц≥нами њх реал≥зац≥њ за нац≥ональну валюту ”крањни та њх митною (закуп≥вельною) варт≥стю; в) р≥зниц¤ м≥ж ц≥нами реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг) ≥ ц≥нами, за ¤кими зд≥йснюютьс¤ розрахунки з постачальниками, дл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ займаютьс¤ посередницькою д≥¤льн≥стю. ƒержава встановлюЇ пе≠рел≥к товар≥в, роб≥т, послуг, зв≥льнених в≥д податку. јкцизний зб≥р Ч непр¤мий податок на високорентабельн≥ та мо≠нопольн≥ товари (продукц≥ю), що включаЇтьс¤ до ц≥ни цих товар≥в (про≠дукц≥њ). ѕлатниками акцизного збору Ї суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч виробники п≥дакцизних товар≥в (продукц≥њ), а також суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ ≥мпортують п≥дакцизн≥ товари (продукц≥ю). ѕерел≥к товар≥в (продукц≥њ), на ¤к≥ встановлюЇтьс¤ акциз≠ний зб≥р, та його ставки визначаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ќб'Їкти оподаткуванн¤: а) обороти з реал≥зац≥њ вироблених в ”крањн≥ п≥дакцизних товар≥в шл¤хом њх продажу, обм≥ну на ≥нш≥ товари (про≠дукц≥ю, роботи, послуги), безплатноњ передач≥ товар≥в (продукц≥њ) або з частковою њх оплатою; б) обороти з реал≥зац≥њ (передач≥) товар≥в Х(про≠дукц≥њ) дл¤ власного споживанн¤, промисловоњ переробки або дл¤ своњх прац≥вник≥в; в) митна варт≥сть ≥мпортних товар≥в (продукц≥њ), придбаних за ≥ноземну валюту, окр≥м тих, по ¤ких в≥дпов≥дно до Їдиного митного тарифу ст¤гуЇтьс¤ мито.