Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

–озд≥л, ¤кий характеризуЇ розпод≥л зайн¤тих за сферами ≥ галу≠з¤ми народного господарства, Ї заключним. √оловною пропорц≥Їю в ньому Ї сп≥вв≥дношенн¤ чисельност≥ зайн¤тих у матер≥альному вироб≠ництв≥ ≥ у галуз¤х невиробничоњ сфери. ѕри визначенн≥ пр≥оритет≥в у розвитку економ≥ки сл≥д дотримуватис¤ такого сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ма≠тер≥альною ≥ невиробничою сферами. Ѕ≥льш повно характеризуЇ ринок прац≥ зведений баланс ринку прац≥. ≤нформац≥Їю дл¤ його складанн¤ Ї розрахунков≥ баланси ринку прац≥, ¤к≥ розробл¤ютьс¤ обласними органами прац≥ на п≥дстав≥ даних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й та виконком≥в м≥ських ≥ районних –ад народ≠них депутат≥в. ≤з балансу ринку прац≥ визначаЇтьс¤ оч≥кувана к≥льк≥сть незайн¤того населенн¤. ” цю к≥льк≥сть включаютьс¤ особи, ¤к≥ вперше шукають роботу (здеб≥льшого це випускники загальноосв≥тн≥х шк≥л); ж≥нки, ¤к≥ мають тривалу перерву у робот≥ у зв'¤зку з догл¤дом за малол≥тн≥ми д≥тьми; прац≥вники, вив≥льнен≥ з п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й у зв'¤зку ≥з зм≥нами проф≥лю, обс¤г≥в виробництва ≥ орган≥зац≥њ прац≥, ≥нвал≥ди III групи, ≥нш≥ категор≥њ громад¤н (в≥йськовослужбовц≥, ¤к≥ зв≥льнен≥ з лав арм≥њ, дружини в≥йськовослужбовц≥в тощо).

ƒал≥ зд≥йснюютьс¤ розрахунки в≥дносно обс¤г≥в працевлаштуванн¤ населенн¤ на незайн¤тих робочих м≥сц¤х (ваканс≥¤х), новостворюваних робочих м≥сц¤х у р≥зних галуз¤х господарства, на громадських роботах (благоустр≥й населених пункт≥в, буд≥вельн≥, ремонтн≥ ≥ опор¤дкувальн≥ роботи на об'Їктах соц≥альноњ ≥нфраструктури). ¬раховуЇтьс¤ к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на навчанн¤, перенавчанн¤ ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ѕ≥сл¤ цього визначаЇтьс¤ к≥льк≥сть безроб≥тних. ќбчислен≠н¤ проводитьс¤ за схемою, наведеною у табл. 17.

” заходи щодо забезпеченн¤ зайн¤тост≥ включають витрати на њх реал≥зац≥ю за ц≥льовими видами витрат. ƒжерелом ф≥нансуванн¤ таких витрат Ї державний фонд зайн¤тост≥, ¤кий утворюЇтьс¤ за рахунок асигнувань з державного ≥ м≥сцевого бюджет≥в, обов'¤зкових внеск≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, кооператив≥в, добров≥льних внеск≥в орган≥зац≥й ≥ окремих громад¤н, кошт≥в служби зайн¤тост≥ за наданн¤ платних послуг п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м. –озпор¤дником кошт≥в фонду Ї державна служба зайн¤тост≥.

ƒержавне регулюванн¤ оплати прац≥

ќплата прац≥ Ч це будь-¤кий зароб≥ток, обчислений, ¤к правило, у грошовому вираз≥, ¤кий за трудовим договором власник або уповно≠важений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану роботу або надан≥ послуги. «а умов класичноњ ринковоњ економ≥ки оплата прац≥ регулюЇтьс¤ законом вартост≥ робочоњ сили ≥ законом попиту ≥ пропо≠зиц≥њ.

” сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ суттЇвий вплив на регулюванн¤ оплати прац≥ справл¤ють угоди профсп≥лок з працедавц¤ми, а значна частина спец≥ал≥ст≥в залучаЇтьс¤ до прац≥ за контрактом.

” нашому сусп≥льств≥, ¤ке донедавна називали розвинутим соц≥ал≥змом, кожен член сусп≥льства вважавс¤ асоц≥йованим власником засоб≥в виробництва ≥ на основ≥ цього робивс¤ висновок, що робоча сила перестала бути товаром, не маЇ вартост≥ ≥ збер≥гаЇтьс¤ лише видим≥сть товару робоча сила, ¤ка породжена зовн≥шньою формою найманн¤ ро≠бочоњ сили ≥ виплатою роб≥тникам зароб≥тноњ плати. «а таких умов зд≥йснювалос¤ плануванн¤ оплати прац≥ у вигл¤д≥ пр¤мого або норма≠тивного встановленн¤ фонду зароб≥тноњ плати у галуз¤х виробничоњ сфе≠ри, через встановленн¤ показника середньоњ зароб≥тноњ плати ≥ плановоњ чисельност≥ прац≥вник≥в у невиробнич≥й сфер≥, в процентах до загаль≠ного обс¤гу роб≥т (обс¤гу роздр≥бного товарообороту, наприклад, у торг≥вл≥).

« метою захисту населенн¤ в≥д зростанн¤ ц≥н за умов кризового стану економ≥ки ”крањни дл¤ гарантованого забезпеченн¤ прожиткового м≥н≥муму зд≥йснюЇтьс¤ державне регулюванн¤ оплати прац≥, адекватне умовам перех≥дного до формуванн¤ ринкових в≥дносин пер≥оду.

ќплата прац≥ складаЇтьс¤ з основноњ зароб≥тноњ плати ≥ додатковоњ оплати прац≥. ќсновна зароб≥тна плата прац≥вника залежить в≥д ре≠зультат≥в його прац≥ й визначаЇтьс¤ тарифними ставками, в≥др¤дними розц≥нками, посадовими окладами, а також надбавками ≥ доплатами у розм≥рах, що не перевищують встановлен≥ чинним законодавством.

ƒодаткова оплата прац≥ залежить в≥д результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства й встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ прем≥й, винагород, ≥нших за≠охочувальних ≥ компенсац≥йних виплат, ¤к≥ не передбачен≥ законодав≠ством або понад розм≥ри, встановлен≥ чинним законодавством.

–егулюванн¤ оплати прац≥ ≥снуЇ двох вид≥в Ч державне ≥ до≠гов≥рне. ƒержава зд≥йснюЇ регулюванн¤ оплати прац≥ шл¤хом встанов≠ленн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, ≥нших державних норм ≥ гарант≥й в оплат≥ прац≥, м≥жгалузевих сп≥вв≥дношень в оплат≥ прац≥, умов ≥ розм≥р≥в оплати прац≥ у бюджетних орган≥зац≥¤х та установах, макси≠мальних розм≥р≥в посадових оклад≥в кер≥вник≥в державних п≥дприЇмств. ѕерерахован≥ способи належать до метод≥в пр¤мого державного регулю≠ванн¤. р≥м них держава застосовуЇ методи непр¤мого впливу на р≥вень оплати прац≥, зокрема через встановленн¤ умов визначенн¤ доходу, що спр¤мовуЇтьс¤ на оплату прац≥ (регулюванн¤ фонду споживанн¤ а також шл¤хом оподаткуванн¤ п≥дприЇмств ≥ доход≥в прац≥вник≥в.

ƒогов≥рне регулюванн¤ оплати прац≥ найманих прац≥вник≥в п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ системи тарифних угод, що уклада≠ютьс¤ на м≥жгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галу≠зева тарифна угода), виробничому (тарифна угода ¤к складова частина колективного договору) р≥вн¤х.

¬их≥дним елементом державного регулюванн¤ прац≥ Ї регулюван≠н¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч це встановлений державою розм≥р зароб≥тноњ плати, нижче за ¤кий не може проводитис¤ оплата за фактично виконану найманим прац≥вником повну м≥с¤чну (денну або годинну) норму прац≥ (робочого часу). ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата регулюЇтьс¤ з урахуванн¤м р≥вн≥в економ≥чного розвит≠ку, продуктивност≥ прац≥, середньоњ зароб≥тноњ плати та варт≥сноњ вели≠чини м≥н≥мального споживчого бюджету.

ƒержава запроваджуЇ тарифну систему, форми ≥ системи оплати прац≥, Їдин≥ тарифн≥ умови плати прац≥. “арифна система оплати прац≥ Ї сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних елемент≥в: тарифноњ с≥тки, тарифних ста≠вок, схем посадових оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йних характеристик. “арифна система Ї основою дл¤ формуванн¤ ≥ регулюванн¤ зароб≥тноњ плати. «г≥дно з ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 2 лютого 1993 р. ^ 74 в ”крањн≥ запроваджен≥ Їдин≥ тарифн≥ умови оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадами. ¬они складаютьс¤ з ™диноњ тарифноњ с≥тки оплату прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) профес≥¤ми та посадами, перел≥ку загальних (наскр≥зних) профес≥й роб≥тник≥в, пе≠рел≥ку профес≥й роб≥тник≥в, зайн¤тих на вантажно-розвантажувальних роботах, перел≥ку виробництв та роб≥т, перел≥ку посад службовц≥в, кер≥вник≥в та спец≥ал≥ст≥в з в≥днесенн¤м до розр¤д≥в ™диноњ тарифноњ с≥тки оплати прац≥, схеми диференц≥ац≥њ за розр¤дами прсад кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в та службовц≥в навчально-курсових комб≥нат≥в, техн≥чних шк≥л та ≥нших навчальних заклад≥в профес≥йно-техн≥чного навчанн¤.

ƒержавою встановлюютьс¤ норми оплати прац≥ (за роботу у над≠урочний час; у св¤тков≥ї неробоч≥ та вих≥дн≥ дн≥; у н≥чний час; за час простою, ¤кий мав м≥сце не з вини прац≥вника; при виготовленн≥ про≠дукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком не з вини прац≥вника; прац≥вник≥в, молод≠ших за 18 рок≥в, при скорочен≥й тривалост≥ њх щоденноњ роботи тощо) ≥ гарант≥њ дл¤ прац≥вник≥в (оплата щор≥чних в≥дпусток; за час виконанн¤ державних обов'¤зк≥в; дл¤ тих, ¤к≥ направл¤ютьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, на обстеженн¤ у медичний заклад; дл¤ переведених застаном здоров'¤ на легшу нижчеоплачувану роботу; дл¤ ваг≥тних ж≥нок; при р≥зних формах виробничого навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ тощо).

аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни регулюЇ м≥жгалузев≥ сп≥вв≥дношенн¤ в оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в державних установ. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в сп≥вв≥дношенн¤ до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ пла≠ти м≥н≥мальних тарифних ставок дл¤ њх диференц≥ац≥њ за видами вироб≠ництва, роб≥т ≥ д≥¤льност≥ залежно в≥д складност≥ прац≥ за галуз¤ми народного господарства, а також коеф≥ц≥Їнт≥в сп≥вв≥дношенн¤ до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати тарифних ставок (оклад≥в) -окремих про≠фес≥й роб≥тник≥в, до ¤ких не застосовуютьс¤ тарифн≥ с≥тки, дл¤ њх ди≠ференц≥ац≥њ залежно в≥д складност≥ виконуваних роб≥т та квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в.

–егулюванн¤ частини доходу, що спр¤мовуЇтьс¤ на оплату прац≥, розгл¤даЇтьс¤ ¤к тимчасовий зах≥д, спр¤мований на стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ стимулюванн¤ виробничого ≥ соц≥ального розвитку п≥дприЇмств, охоплюЇ витрати п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й на оплату прац≥, грошов≥ витрати та заохоченн¤ ≥ виплати соц≥ального характеру ≥ поширюЇтьс¤ на державн≥ й заснован≥ на державн≥й влас≠ност≥ орендн≥ п≥дприЇмства. –егулюванн¤ фонд≥в споживанн¤ проводить≠с¤ шл¤хом щом≥с¤чного внесенн¤ до бюджету суми перевищенн¤ фактичного фонду споживанн¤ над його розрахунковою величиною.