Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ƒержавне регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ включаЇ уп≠равл≥нн¤ державними ≥нвестиц≥¤ми, а також регулюванн¤ умов такоњ д≥¤льност≥ ≥ контроль за њњ зд≥йсненн¤м ус≥ма ≥нвесторами та учасниками.

”правл≥нн¤ державними ≥нвестиц≥¤ми зд≥йснюЇтьс¤ загальнодер≠жавними та м≥сцевими органами державноњ влади. Ќа макрор≥вн≥ пи≠танн¤ регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та розвитку буд≥вельного комплексу вир≥шуЇ ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни, у склад≥ ¤кого Ї в≥дд≥л буд≥вельного комплексу та промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в, ≥ ћ≥н≥стерство у справах арх≥тектури та буд≥вництва, у склад≥ ¤кого функц≥онуЇ управл≥нн¤ з реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм ≥ державного замовленн¤.

”правл≥нн¤ державними ≥нвестиц≥¤ми включаЇ плануванн¤, виз≠наченн¤ умов ≥ виконанн¤ конкретних д≥й щодо ≥нвестуванн¤ бюджетних ≥ позабюджетних кошт≥в. ќсновою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про ≥нвестуванн¤ загальнодержавних бюджетних кошт≥в Ї прогнози економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни; схеми розвитку ≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил; ц≥льов≥ науково-техн≥чн≥ ≥ комплексн≥ програми; техн≥ко-економ≥чн≥ обгрунтуванн¤ доц≥льност≥ таких ≥нвестиц≥й. ¬иконанн¤ функц≥й щодо прийн¤тт¤ р≥шень з бюджетних асигну≠вань в ≥нвестиц≥њ вимагаЇ створенн¤ системного п≥дходу до визначенн¤ пр≥оритет≥в. Ќа сьогодн≥ виб≥р пр≥оритетних напр¤м≥в в ”крањн≥ пов'¤зуЇтьс¤ з першочерговими завданн¤ми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, до≠вгостроковими завданн¤ми, спр¤мованими на перебудову економ≥ки, ≥ завданн¤ми п≥днести р≥вень житт¤ населенн¤ до рац≥ональних норма≠тив≥в й Ївропейських стандарт≥в.

—тратег≥¤ пр≥оритет≥в визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних ц≥льових комплексних, галузевих (м≥жгалузевих) ≥ територ≥альних про≠грам. ÷е робитьс¤ у зв'¤зку з тим, що за умов скороченн¤ бюджетних ≥нвестиц≥й держава не спроможна забезпечити розвиток ус≥х пр≥оритетних напр¤м≥в. Ќезважаючи на те, що ћ≥н≥стерство економ≥ки ”крањни визначило пр≥оритетн≥ напр¤ми зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у розвиток народного господарства ”крањни, державну п≥дтримку мають про≠грами, що Ї нев≥дкладними,

Ќа основ≥ зд≥йснених розробок ≥ необх≥дних розрахунк≥в ¬ерховна –ада ”крањни затверджуЇ у склад≥ основних напр¤м≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку республ≥ки обс¤ги державних ≥нвестиц≥й, зд≥йсню≠ваних за рахунок кошт≥в республ≥канського бюджету.

«агальний обс¤г бюджетних асигнувань спр¤мовуЇтьс¤ не лише на зд≥йсненн¤ ц≥льових комплексних програм, а й на розвиток соц≥альноњ ≥нфраструктури загальнодержавного значенн¤ з формуванн¤м перел≥ку цих об'Їкт≥в.

ƒл¤ пр≥оритетних об'Їкт≥в ≥нвестуванн¤ у соц≥альн≥й сфер≥ пере≠дбачаЇтьс¤ дв≥ форми ≥нвестуванн¤ Ч у вигл¤д≥: а) бюджетних асигну≠вань; б) державного кредиту.

—оц≥альну сферу у м≥стах ≥ селищах м≥ського типу передбачаЇтьс¤ розвивати за рахунок м≥сцевих бюджет≥в в≥дпов≥дних –ад народних де≠путат≥в. «аходи, пов'¤зан≥ ≥з авар≥Їю на „орнобильськ≥й ј≈—, ф≥нансуютьс¤ за рахунок в≥драхувань п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.

”с≥ розрахунки по ≥нвестиц≥¤х ≥ розпод≥л асигнувань за напр¤мами ≥ м≥н≥стерствами, в≥домствами зд≥йснюють при формуванн≥ державного плану соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни.

” свою чергу м≥н≥стерства ≥ в≥домства конкретизують ц≥ обс¤ги за в≥дпов≥дними програмами, напр¤мами ≥ об'Їктами та забезпечують ц≥льове використанн¤ державних кошт≥в через виконанн¤ завдань де≠ржавного замовленн¤ (державного контракту).

–еспубл≥канське державне замовленн¤ на виконанн¤ роб≥т у кап≥тальному буд≥вництв≥ Ч одна з основних форм реал≥зац≥њ загально≠державних ≥нвестиц≥й. «амовленн¤ (контракт) розм≥щуЇтьс¤, ¤к прави≠ло, на конкурсн≥^ основ≥ з урахуванн¤м економ≥чноњ виг≥дност≥ того чи ≥ншого замовленн¤. ќб'Їкти республ≥канського державного замовленн¤ (державного контракту) приймаютьс¤ до експлуатац≥њ у пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ƒержавн≥ (республ≥канськ≥), м≥ждержавн≥ ти рег≥ональн≥ ≥нвестиц≥йн≥ проекти та програми, що реал≥зуютьс¤ за рахунок бюджет≠них та позабюджетних кошт≥в, п≥дл¤гають обов'¤зков≥й державн≥й екс≠пертиз≥. ” раз≥ потреби експертиза окремих ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ програм може зд≥йснюватис¤ експертними ком≥с≥¤ми, створюваними ¬ерховною –адою ”крањни.

ѕор¤д ≥з державним управл≥нн¤м ≥ державним ф≥нансуванн¤м ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс¤ регулюванн¤ умов ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ќс≠новн≥ важел≥ такого регулюванн¤:

система податк≥в з диференц≥ац≥Їю суб'Їкт≥в ≥ об'Їкт≥в оподатку≠ванн¤, податкових ставок ≥ п≥льг. « метою регулюванн¤ ≥нвестиц≥йного попиту ¬ерховна –ада ”крањни може ввести диференц≥йований податок на ≥нвестиц≥њ;

проведенн¤ кредитноњ та амортизац≥йноњ пол≥тики, у тому числ≥ шл¤хом прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в (п≥льги з амортизац≥њ можуть встановлюватис¤ диференц≥йовано дл¤ окремих галузей ≥ сфер економ≥ки, елемент≥в основних фонд≥в, вид≥в устаткуванн¤);

наданн¤ ф≥нансовоњ допомоги у вигл¤д≥ дотац≥й, субсид≥й, суб-венц≥й, бюджетних позик на розвиток окремих рег≥он≥в, галузей, вироб≠ництва;

державн≥ норми та стандарти; антимонопольн≥ заходи; роздержавленн¤ та приватизац≥¤;

визначенн¤ умов користуванн¤ землею, водою та ≥ншими природ≠ними ресурсами; пол≥тика ц≥ноутворенн¤;

проведенн¤ експертизи ≥нвестиц≥йних проект≥в; ≥нш≥ заходи.

ќкр≥м засоб≥в державного регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, передбачених «аконом ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть", ¤к регу≠л¤тори можуть виступати п≥льги, що надаютьс¤ при виконанн≥ держав≠ного замовленн¤ (державного контракту). «окрема, за встановленою онцепц≥Їю державного замовленн¤ на 1993 р. (постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21.08.92 р. за є 400) з метою п≥дтримки держав≠ного замовленн¤ щодо запровадженн¤ в д≥ю виробничих потужностей. об'Їкт≥в було передбачено:

зменшенн¤ ставки оподаткуванн¤ доходу, отриманого в≥д виконан≠н¤ державного замовленн¤;

наданн¤ пр≥оритетного права на одержанн¤ коротко- ≥ довгостро≠кових позик у комерц≥йних банках-контрагентах ”р¤ду;

проведенн¤ прискореноњ амортизац≥њ активноњ частини основних фонд≥в.

—истема регулюванн¤ умов ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ не Ї стаб≥льною ≥ коригуЇтьс¤ залежно в≥д економ≥чноњ пол≥тики держави у кожний конкретний пер≥од, ступен¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ тощо.

ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя –ќ«¬»“ ” Ќј–ќƒЌќ√ќ—ѕќƒј–—№ »’ ќћѕЋ≈ —≤¬ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ√ќ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј

—клад народногосподарських комплекс≥в промислового виробництва ≥ загальна характеристика державного регулюванн¤ його розвитку

ѕромислов≥сть ”крањни включаЇ так≥ галуз≥: електроенергетику, нафтовидобувну, газову, вуг≥льну, торф'¤ну промислов≥сть, чорну мета≠лург≥ю, кольорову металург≥ю, х≥м≥чну та нафтох≥м≥чну промислов≥сть, машинобуд≥вну ≥ металообробту, л≥сову, деревообробну та целюлозно-паперову, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в, скл¤ну та фарфоро-фа-¤нсову, легку, харчову, мукомольно-круп'¤ну, комб≥кормову, м≥кроб≥олог≥чну, медичну, пол≥граф≥чну та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥.

√алузевий под≥л промислового виробництва покладений в основу галузевого державного регулюванн¤ ≥ реал≥зуЇтьс¤ через систему м≥н≥стерств ≥ державних ком≥тет≥в.

ќб'Їктами державного регулюванн¤ на макроеконом≥чному р≥вн≥ виступають м≥жгалузев≥ народногосподарськ≥ комплекси. ћ≥жгалузевий народногосподарський комплекс Ч це Їдина господарська система, ¤ка включаЇ в себе групу взаЇмозв'¤заних галузей ≥ покликана забез≠печити потребу народного господарства у певному вид≥ к≥нцевоњ про≠дукц≥њ (послуг). ожен комплекс м≥стить р¤д спец≥ал≥зованих галузей, технолог≥чно, економ≥чно ≥ орган≥зац≥йно пов'¤заних м≥ж собою.

ƒо складу народногосподарських м≥жгалузевих комплекс≥в про≠мислового виробництва належать комплекси: паливно-енергетичний, ме≠талург≥йний, машинобуд≥вний, х≥м≥ко-л≥совий. ” паливно-енергетичний Хкомплекс вход¤ть галуз≥, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на видобутку ≥ збагаченн≥ палива, геолог≥њ, електроенергетиц≥ та галуз≥ електроф≥кац≥њ. ћета≠лург≥йний комплекс об'ЇднуЇ чорну та кольорову металург≥ю. ” маши≠нобуд≥вний комплекс включена основна частина п≥дприЇмств галузей верстатобудуванн¤, важкого ≥ середнього машинобудуванн¤, приладобудуванн¤. ƒо х≥м≥ко-л≥сового комплексу вход¤ть п≥дком-плекси х≥м≥чний ≥ л≥совий, ¤к≥ забезпечують випуск прогресивних ма≠тер≥ал≥в. „астина галузей промисловост≥ Ї складовими агропромислового комплексу (м≥кроб≥олог≥чна, борошномельно-круп'¤на, комб≥кормова та ≥нш≥ галуз≥), ≥нвестиц≥йного (≥нвестиц≥йне машинобудуванн¤, промис≠лов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в), комплексу соц≥ального розвитку (ви≠робництво товар≥в народного споживанн¤, легка, м≥сцева промислов≥сть).

ƒержавне регулюванн¤ промислового виробництва зд≥йснюють у склад≥ ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни: департамент розвитку базових галузей промисловост≥ та виробничоњ ≥нфраструктури, у склад≥ ¤кого функц≥онують в≥дд≥л економ≥ки вуг≥льноњ, нафтовоњ та газовоњ промис≠ловост≥, в≥дд≥л економ≥ки чорноњ та кольоровоњ металург≥њ, в≥дд≥л еко≠ном≥ки х≥м≥чного та нафтох≥м≥чного комплекс≥в, в≥дд≥л економ≥ки розвитку енергетики, в≥дд≥л економ≥ки л≥сопромислового та л≥согосподарського комплекс≥в, в≥дд≥л економ≥ки машинобуд≥вного та оборонного комплексу; департамент реал≥зац≥њ соц≥альноњ пол≥тики, у склад≥ ¤кого працюЇ в≥дд≥л економ≥ки виробництва непродовольчих то≠вар≥в та послуг; департамент розвитку агропромислового комплексу складовою ¤кого Ї в≥дд≥л виробництва продовольчих товар≥в.