Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

ƒержавне регулюванн¤ грунтуЇтьс¤ на певн≥й систем≥ засоб≥в впливу на ринок, њх можЌа розд≥лити на дв≥ велик≥ групи: засоби пр¤мого державного впливу (державне замовленн¤ ≥ л≥м≥ти, ф≥нансуванн¤ ц≥льових комплексних програм ≥ де¤ких галузей з де≠ржавного бюджету ≥ т.≥н.) та засоби опосередкованого впливу (подат≠ки, субсид≥њ, ц≥ни тощо).

—еред основних засоб≥в державного регулюванн¤ сл≥д вид≥лити законодавч≥ акти;

прогнози розвитку народного господарства ≥ кон'юнктури ринку; ц≥льов≥ комплексн≥ програми; л≥м≥ти;

державн≥ замовленн¤ ≥ державн≥ контракти; державн≥ ≥нвестиц≥њ;

держбюджет, бюджетн≥ дотац≥њ, субсид≥њ, субвенц≥њ, п≥льги; податки ≥ податков≥ п≥льги; державн≥ кредити;

операц≥њ з державними ц≥нними паперами на в≥дкритому ринку; соц≥ально-економ≥чн≥ нормативи; р≥зн≥ галузев≥ норми ≥ стандарти; норми амортизац≥њ;

система ф≥ксованих, граничних ≥ в≥льних ц≥н; ≥ндексуванн¤ ц≥н;

≥ндексубанн¤ доход≥в населенн¤; встановленн¤ прожиткового м≥н≥муму ≥ зароб≥тноњ плати; встановленн¤ Їдиноњ тарифноњ системи; встановленн¤ зароб≥тноњ плати Ђ.державних установах; встановленн¤ системи пенс≥й, стипенд≥й, допомог; л≥ценз≥њ; митн≥ податки та збори .

—уб'Їкти ≥ об'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки

ƒержавне регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ державними органами республ≥ки (рис.4). њх можна розд≥лити на дв≥ велик≥ незалежн≥ групи: 1) п≥дпор¤дкован≥ ¬ерховн≥й –ад≥; 2) п≥дпор¤дкован≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ѕерша група суб'Їкт≥в регулю≠ванн¤ утворюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни ≥ функц≥онуЇ в рамках законодавства ”крањни. ѕередус≥м до ѓѓ складу вход¤ть незалежн≥ орга≠ни, що керуютьс¤ т≥льки законом ≥ при в≥дхиленн≥ њх д≥¤льност≥ в≥д «акону справу вир≥шуЇ лише суд; це ƒержавна ≥нспекц≥¤ торг≥вл≥ ц≥нними паперами (нагл¤д за фондовою б≥ржею), ƒержавна ≥нспекц≥¤ орган≥зованого товарного ринку (нагл¤д за товарною б≥ржею). ƒержавна еколог≥чна ≥нспекц≥¤, ƒержавна арх≥тектурно-буд≥вельна ≥нспекц≥¤, ƒер≠жавна ≥нспекц≥¤ орган≥зац≥њ безпечного беденн¤ роб≥т в народному гос≠подарств≥, ƒержавний антимонопольний ком≥тетї ƒержавна податкова ≥нспекц≥¤, ƒержавне агентство економ≥чноњ, еколог≥чноњ та соц≥альноњ безпеки.

¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни безпосередньо п≥дпор¤дковуютьс¤ Ќац≥о≠нальний банк ”крањни, ћ≥н≥стерство статистики. √оловне арх≥вне уп≠равл≥нн¤ нац≥ональноњ безпеки. ‘онд деожавного майна. ƒо орган≥в, ¤к≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, належать м≥н≥стерства ≥ державн≥ ком≥тети (див. рис.4). ¬они виконують функц≥њ щодо захисту держави та особи ≥ державного регулюванн¤ економ≥ки, в тому числ≥ економ≥чного регулюванн¤, управл≥нн¤ державно-моно≠пол≥стичним комплексом товар≥в ≥ послуг, розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури, спри¤нн¤ розвитку ринкових в≥дносин.

ћакроеконом≥чне регулюванн¤ в ”крањн≥ переважно зд≥йснюють ћ≥н≥стерство економ≥ки , ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ћ≥н≥стерство прац≥.

”правл≥нн¤м розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури займаютьс¤ м≥н≥стерства: охорони здоров'¤, соц≥ального захисту населенн¤, осв≥ти, культури.

ƒержавно-монопол≥стичну орган≥зац≥ю виробництва продукц≥њ та послуг, а також спри¤нн¤ розвитков≥ ринкових в≥дносин забезпечують ћ≥н≥стерство енергетики ≥ електриф≥кац≥њ, ћ≥н≥стерство зв'¤зку, ћ≥н≥стерство транспорту. ћ≥н≥стерство машинобудуванн¤, воЇнно-про≠мислового комплексу та конверс≥њ, ћ≥н≥стерство с≥льського господарства та продовольства, ћ≥н≥стерство у справах буд≥вництва та арх≥тектури, ћ≥н≥стерство охорони навколишнього середовища, ћ≥н≥стерство промис≠ловост≥, ƒержавне управл≥нн¤ митного контролю.

ќргани державного управл≥нн¤, ¤к≥ безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ ¬ерховн≥й –ад≥, зд≥йснюють державне регулюванн¤ переважно ≥з застосуванн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ правових важел≥в, а органи п≥дпор¤дкован≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в Ч через державне п≥дприЇмництво й ≥ндикативне плануванн¤.

” процес≥ розвитку ринкових в≥дносин структура суб'Їкт≥в держав≠ного регулюванн¤ та њх функц≥њ можуть зазнати певних зм≥н, але суть њх д≥¤льност≥ лишаЇтьс¤ сталою ≥ пол¤гаЇ у вплив≥ на об'Їкти державного регулюванн¤ з метою ефективноњ реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики дер≠жави.

ќб'Їктами державного регулюванн¤, ринку Ї сфера п≥д≠приЇмництва, ≥нфраструктура ринку, некомерц≥йна сфера д≥¤льност≥. ¬заЇмод≥¤ суб'Їкту та об'Їкта в процес≥ державного регулюванн¤ залежить в≥д прийн¤тоњ в держав≥ м≥ри втручанн¤ њњ в економ≥ку, але будь-¤кому випадку маЇ грунтуватис¤ на вимогах об'Їктивних еко≠ном≥чних закон≥в, стимулювати (а не стримувати) розвиток п≥д≠приЇмництва.

ћеж≥ державного регулюванн¤

ѕараметри регулюванн¤ ринку мають певн≥ меж≥, визначен≥ са≠мою його природою. –инок не Ї пасивним середовищем, ¤ке автоматично зм≥нюЇтьс¤ п≥д тиском зовн≥. як сп≥льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤к≥, кр≥м сп≥льних, мають своњ власн≥ ≥нтереси та мотиви повед≥нки, в≥н сприймаЇ державн≥ заходи лише там ≥ тод≥, коли вони коригують (а не ≥гнорують) мотиви ринкових агент≥в. —в≥това практика про≥люструвала певн≥ недол≥ки надм≥рного втручанн¤ держави в економ≥ку. ѕосиленн¤ державного втручанн¤ в економ≥ку пригн≥чуЇ ≥н≥ц≥ативу ринку, покла-даючи на нього додатков≥ витрати (витрати на дотриманн¤ державних вимог ≥ стандарт≥в, утриманн¤ бюрократичного апарату тощо). ƒержава, ¤к ≥ ≥нш≥ господарськ≥ агенти, не застрахована в≥д помилок й прора-хунк≥в.

” цьому зв'¤зку основними принципами створенн¤ системи дер≠жавного регулюванн¤ економ≥ки в ”крањн≥ Ї так≥:

розумноњ достатност≥ Ч держав≥ переп≥дпор¤дковуютьс¤ т≥льки т≥ економ≥чн≥ функц≥њ, ¤к≥ н≥ за ¤ких умов не можуть виконувати нижче-сто¤щ≥ ланки господарськоњ системи (виробники та ≥нш≥ суб'Їкти рин≠кових в≥дносин) внасл≥док обмеженоњ компетгентносг≥;

адекватност≥ Ч система державних регул¤тор≥в економ≥ки та си≠стеми њх застосуванн¤ мають в≥дбивати реально ≥снуючий стан соц≥ально-економ≥чного розвитку;

поступовост≥ Ч командно-адм≥н≥стративн≥ регул¤тори зам≥ню≠ютьс¤ економ≥чними у м≥ру того, ¤к дл¤ цього створюютьс¤ об'Їктивн≥ умови у вигл¤д≥ процес≥в роздержавленн¤, демонопол≥зац≥њ, привати≠зац≥њ, стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури.

ћ≈“ќƒ» ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя

—утн≥сть ≥ класиф≥кац≥¤ метод≥в державного регулюванн¤

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою ар≠сеналу метод≥в. ѕ≥д методами державного регулюванн¤ економ≥ки сл≥д розум≥ти способи впливу держави в особ≥ законодавчих ≥ виконавчих орган≥в на сферу п≥дприЇмництва, ≥нфраструктури ринку, неко≠мерц≥йний сектор економ≥ки з метою створенн¤ або забезпеченн¤ умов њх д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики, њх можна прокласиф≥кувати за двома ознаками. «а формами впливу на суб'Їкти ринку методи державного регулюванн¤ розд≥л¤ють на дв≥ групи: методи пр¤мого ≥ методи непр¤мого опосередкованого впливу. ƒо першоњ групи сл≥д в≥днести методи адм≥н≥стративного характеру, заснован≥ на застосуванн≥ таких засоб≥в впливу, ¤к державн≥ замовленн¤, р≥зного роду л≥м≥ти, централ≥зовано встановлен≥ ц≥ни, обмеженн¤, штрафи, дозволи, л≥ценз≥њ, квоти тощо, а також методи, заснован≥ на застосуванн≥ бюджету ¤к джерела дотуванн¤, ц≥льового ф≥нансуванн¤ окремих суб'Їкт≥в ≥ сфер д≥¤льност≥. ƒо метод≥в непр¤мого, опосередкованого впливу належать т≥, що не пр¤мо регламентують повед≥нку суб'Їкт≥в ринку, а через ство≠ренн¤ певного середовища дл¤ його д≥¤льност≥, ¤ке мотивуЇ ту або ≥ншу його повед≥нку. ƒо складу метод≥в непр¤мого впливу сл≥д в≥днести податкове регулюванн¤, регулюванн¤ через пол≥тику прискореноњ амор≠тизац≥њ, методи стимулюванн¤ конкуренц≥њ тощо.

«алежно в≥д застосуванн¤ засоб≥в впливу на ринок розр≥зн¤ють правов≥, адм≥н≥стративн≥, економ≥чн≥, в тому числ≥ ф≥нансово-бюджетн≥ ≥ кредитно-грошов≥ методи регулюванн¤ ринку. ћехан≥зм поЇднанн¤ метод≥в пр¤мого ≥ непр¤мого регулюванн¤, правових, адм≥н≥стративних ≥ економ≥чних може бути р≥зним Ч залежно в≥д ступен¤ розвитку рин≠кових в≥дносин, ф≥нансовоњ ≥ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥. « розвитком ринкових в≥дносин, зад≥¤нн¤м у процес≥ регулюванн¤ ≥нститут≥в ринку методи пр¤мого впливу, адм≥н≥стративн≥, ¤к правило, поступаютьс¤ м≥сцем опосередкованим, економ≥чним.