Sort-ref - ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥

—утн≥сть директивного плануванн¤ ¤к форми жорсткого держав≠ного регулюванн¤ економ≥ки пол¤гаЇ у тому, що держава зд≥йснюЇ скоординоване веденн¤ господарства у масштабах крањни через план, ¤кий за зм≥стом Ї розкладкою обов'¤зкових завдань дл¤ учасник≥в сусп≥льного виробництва ≥ Ї юридичним законом. ѕри директивному плануванн≥ товаровиробнику вказуЇтьс¤, ск≥льки ≥ ¤коњ продукц≥њ сл≥д виробити, куди, за ¤кою ц≥ною поставити. “ак≥й систем≥ в≥дпов≥даЇ адекватна система постачанн¤ ресурс≥в, суть ¤коњ пол¤гаЇ у цент≠рал≥зованому розпод≥л≥ ≥ доведенн≥ до товаровиробник≥в фонд≥в.

¬ основу ц≥Їњ форми регулюванн¤ економ≥ки покладен≥: передус≥м абсолютизац≥¤ державноњ форми власност≥ ¤к основноњ й Їдиноњ; кон≠цепц≥¤ управл≥нн¤ ¤к дос¤гненн¤ пол≥тичних результат≥в всупереч еко≠ном≥чн≥й лог≥ц≥; р≥зке п≥двищенн¤ ≥ специф≥чне тлумаченн¤ економ≥чноњ рол≥ держави за соц≥ал≥зму.

«давалос¤ б, на перший погл¤д, ≥снуюча система в≥дносин м≥ж державою ≥ п≥дприЇмством Ї зручною дл¤ обох стор≥н ≥ може забезпечити повну збалансован≥сть народного господарства. ¬одночас практика гос≠подарюванн¤ за Їдиним планом за часовий пер≥од понад 60 рок≥в довела неспроможн≥сть реал≥зувати це завданн¤. ѕо-перше, жорсткий план нац≥люЇ виробництво лише на те, що заплановано. ј це, з одного боку, сковуЇ товаровиробник≥в у пошуках вар≥ант≥в освоЇнн¤ нових вид≥в про≠дукц≥њ, а з другого Ч л≥кв≥дуЇ стимули саморозвитку. ѕо-друге, дл¤ збалансованост≥ розвитку народного господарства через план сл≥д обчислити не лише пр¤м≥, а й опосередкован≥ витрати на одиницю продукц≥њ. ѕри номенклатур≥ продукц≥њ, ¤ка перевищуЇ дес¤тки м≥льйон≥в њњ най≠менувань, нав≥ть найсучасг≥шим ≈ќћ це не п≥д силу. ≤ хоча була розроблена модель м≥жгалузевого балансу, у практиц≥ роботи централь≠них орган≥в плануванн¤ вона використовувалас¤ лише на р≥вн≥ анал≥тичних ≥ передпланових розрахунк≥в. „ерез це не обл≥чувалос¤ ≥ не пов'¤зувалос¤ нав≥ть одн≥Їњ тис¤чноњ частки того, що виробл¤лос¤. « огл¤ду на викладене механ≥зм директивного плануванн¤ перетворивс¤ у механ≥зм в≥дтворенн¤ диспропорц≥й. р≥м того, це привело до зростан≠н¤ товарно-матер≥альних запас≥в, активноњ частини фонд≥в, до зменшен≠н¤ фондов≥ддач≥, до тотального деф≥циту.

ѕерех≥д до ринкових в≥дносин передбачаЇ скасуванн¤ командно-адм≥н≥стративних метод≥в всеохоплюючого державного кер≥вництва еко≠ном≥кою, створенн¤ системи часткового, м'¤кого державного регулюванн¤ ринку.

—утн≥сть часткового, м'¤кого регулюванн¤ економ≥ки, ¤ке харак≠терне дл¤ б≥льшост≥ крањн св≥ту, пол¤гаЇ у тому, що держава шл¤хом застосуванн¤ адм≥н≥стративних, економ≥чних, правових важел≥в регулюЇ повед≥нку товаровиробник≥в, визначаЇ перспективу розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, виконуЇ спр¤мовуючу функц≥ю щодо реал≥зац≥њ довгострокових програм розвитку. ѕри цьому вона може впливати на п≥дприЇмства, ф≥рми, корпорац≥њ, асоц≥ац≥њ в≥льних п≥дприЇмц≥в шл¤хом впровадженн¤ певноњ податковоњ, кредитно-ф≥нансовоњ пол≥тики, анти≠монопольного та ≥нших юридичних закон≥в, наданн¤ державних позик (субсид≥й, субвенц≥й), контролю за ц≥нами ≥ т.≥н.

‘ункц≥њ та завданн¤ державного регулюванн¤ економ≥ки

ќсновними функц≥¤ми державного регулюванн¤ Ч залежно в≥д р≥вн¤ ≥ компетенц≥њ державних орган≥в, ¤к≥ њх зд≥йснюють Ї: регулюванн¤ макроеконо-м≥чних пропорц≥й;

розробленн¤ та реал≥зац≥¤ науково-технолог≥чноњ, ≥нвестиц≥йноњ та соц≥альноњ пол≥тики;

ф≥нансуванн¤ фундаментальних досл≥джень у галуз≥ сусп≥льних, природничих ≥ техн≥чних наук за рахунок бюджетних кошт≥в ≥ кредит≥в;

економ≥чний захист власних пр≥оритетних виробництв;

розробленн¤ рег≥ональноњ пол≥тики; ф≥нансуванн¤ заход≥в соц≥альне та культурноњ пол≥тики;

пом'¤кшенн¤ впливу кризових ¤вищ; соц≥альний захист населенн¤;

виробленн¤ вимог з охорони навколишнього середовища та його в≥дтворенн¤;

захист особи, п≥дприЇмництва, ≥нтерес≥в держави, майнових та ≥нших прав громад¤н; орган≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

Ќа перех≥дний пер≥од до ринку до цих функц≥й додаЇтьс¤: фор≠муванн¤ ≥нститут≥в державного регулюванн¤, створенн¤ ≥нфраструктури й умов функц≥онуванн¤ ринку.

ƒл¤ виконанн¤ функц≥й регулюванн¤ ринку держава в особ≥ ур¤ду (в≥дпов≥дних економ≥чних орган≥в) в центр≥ ≥ на м≥сц¤х маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ певн≥ права, матер≥альн≥ ≥ ф≥нансов≥ ресурси. ≤ншими словами, за економ≥чну основу державного регулюванн¤ ≥ господарю≠ванн¤ править спец≥ально створений дл¤ цього централ≥зований фонд державних засоб≥в (бюджетний фонд), а також засоби виробництва, будови, споруди, ¤к≥ перебувають у власност≥ держави.

‘ункц≥њ та завданн¤ державного регулюванн¤ економ≥ки суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ на перех≥дний пер≥од до ринку ≥ на пер≥од сформованих ринкових в≥дносин. Ќа сучасному етап≥ основними завданн¤ми державних орган≥в управл≥нн¤ в ”крањн≥ Ї:

створенн¤ умов дл¤ зайн¤тост≥ працездатного населенн¤ ≥ забез≠печенн¤ соц≥ального захисту громад¤н;

охорона навколишнього середовища та забезпеченн¤ рац≥онального природокористуванн¤;

формуванн¤ ф≥нансово-бюджетноњ пол≥тики та њњ реал≥зац≥¤ через механ≥зм оподаткуванн¤, розпод≥л та перерозпод≥л бюджетних асигну≠вань;

кредитно-грошове регулюванн¤, контроль за грошовим об≥гом; проведенн¤ ц≥новоњ пол≥тики;

зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та орган≥зац≥¤ м≥жур¤дових в≥дносин, створенн¤ державного валютного фонду; Ђрозвиток м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

розм≥щенн¤ державних замовлень на виробництво продовольства, товар≥в та послуг, що ф≥нансуютьс¤ з держбюджету;

управл≥нн¤ виробництвом електроенерг≥њ, розвитком енергетичноњ бази ”крањни та забезпеченн¤ нею народногосподарських потреб;

орган≥зац≥¤ внутр≥шньодержавних комун≥кац≥йних мереж ≥ шл¤х≥в сполучень (зал≥зничний, автомоб≥льний, морський, р≥чковий, пов≥тр¤ний транспорт), ≥нженерних комун≥кац≥й (трубопроводи, л≥н≥њ електромереж, кабельн≥ мереж≥) та њх комутац≥¤ у м≥жнародну систему;

зд≥йсненн¤ заход≥в щодо конверс≥њ;

реал≥зац≥¤ програм роздержавленн¤, приватизац≥њ власност≥;

державна п≥дтримка п≥дприЇмництва, стимулюванн¤ конкуренц≥њ; виробленн¤механ≥зм≥в та ефективно д≥ючих структур захисту державного ринку;

стимулюванн¤ модерн≥зац≥њ технолог≥њ, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ ос≠воЇнн¤ нових вид≥в продукц≥њ та послуг;

забезпеченн¤ найрац≥ональн≥шого викбристанн¤ земельних ре≠сурс≥в, рац≥онального розм≥щенн¤ на територ≥њ ”крањни промислових споруд ≥ об'Їкт≥в;

забезпеченн¤ належного р≥вн¤ проф≥лактики та охорони здоров'¤, безкоштовного л≥кувацн¤ хворих у державних медичних закладах;

безкоштовне забезпеченн¤ дос¤гненн¤ достатнього м≥н≥муму за≠гальноњ та спец≥альноњ осв≥ти в державних школах ≥ спец≥альних на≠вчальних закладах;

орган≥зац≥¤ розвитку нац≥ональноњ культури; орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ нац≥ональноњ пошти, телеграфу та ≥нших вид≥в зв'¤зку;

≥нформуванн¤ населенн¤ з внутр≥шньо- та зовн≥шньедержавних питань через державн≥ засоби масово? ≥нформац≥њ,

≈лементи ≥ засоби державного регулюванн¤ економ≥ки

јнал≥з економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ та практика державного регулюванн¤ у крањнах з розвинутою економ≥кою св≥дчить, що до складу основних елемент≥в державного регулюванн¤ ринку включають: правове ≥ адм≥н≥стративне регулюванн¤, ц≥льов≥ комплексн≥ програми, державне п≥дприЇмництво, ≥ндикативне плануванн¤, стратег≥чне плануванн¤, бюд≠жетно-ф≥нансове, грошово-кредитне та ц≥нове регулюванн¤, структур≠но-≥нвестиц≥йну, галузеву, науково-техн≥чну, соц≥альну пол≥тику та ≥н.