“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
«в≥льненн¤ профсп≥лкових орган≥затор≥в ≥ профгрупорг≥в за ≥н≥ц≥ативою власника
або уповноваженого ним органу допускаЇтьс¤ лише за згодою органу в≥дпов≥дного
проф≠сп≥лкового об'Їднанн¤.
„лени ради (правл≥нн¤) п≥дприЇмства, обран≥ до њњ (його) складу в≥д трудового
колективу, не можуть бути зв≥льнен≥ за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженого
ним органу без згоди загальних збор≥в (конференц≥њ) тру≠дового колективу,
¤к≥ њх обрали. “е ж саме стосуЇтьс¤ член≥в ради трудового колективу Ч вони не
можуть бути зв≥льнен≥ за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженою ним органу (нав≥ть
за на¤вност≥ згоди профсп≥лкового органу) без згоди ради трудового колективу.
¬≥дпов≥дно до ч. 1 ст. 28 «акону ”крањни Ђѕро статус депутата м≥сцевоњ –ади
народних депутат≥вї депутат м≥сце≠воњ ради народних депутат≥в не може бути зв≥льнений
з роботи за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженого ним органу без попереднього
погодженн¤ з в≥дпов≥дною ра≠дою народних депутат≥в (кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ
п≥дприЇмства).
—татт¤ 32 «акону ”крањни Ђѕро статус народного депу≠тата ”крањниї гарантуЇ
неможлив≥сть зв≥льненн¤ депута≠та ¬ерховноњ –ади ”крањни за ≥н≥ц≥ативою адм≥н≥страц≥њ
в пор¤дку дисципл≥нарного ст¤гненн¤ прот¤гом п'¤ти рок≥в з моменту зак≥нченн¤
строку його повноважень без згоди ¬ерховноњ –ади ”крањни.
«в≥льненн¤ прац≥вник≥в, молодших в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, допускаЇтьс¤, кр≥м додержанн¤
загального пор¤дку зв≥льненн¤, т≥льки за згодою в≥дпов≥дного ком≥тету у спра≠вах
неповнол≥тн≥х. ј при зм≥нах в орган≥зац≥њ виробницт≠ва ≥ пран≥, нев≥дпов≥дност≥
прац≥вника виконуван≥й ро≠бот≥ або при поновленн≥ на робот≥ прац≥вника, ¤кий
ра≠н≥ше виконував цю роботу (гш. 1, 2, 6 ст. 40) зв≥льненн¤ ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в
проводитьс¤ лише у вин¤тко≠вих випадках ≥ пс допускаЇтьс¤ без працевлаштуванн¤.
ѕри зв≥льненн≥ за ≥н≥ц≥ативою власника або уповнова≠женого ним органу з них
же п≥дстав останн≥й зобов'¤за≠ний запропонувати переведенн¤ на ≥ншу роботу ≥
≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в. –оз≥рванн¤ трудового договору з ними в таких випадках
можливе лише за умови њх незго≠ди з переведенн¤м на ≥ншу роботу.
ѕрипиненн¤ трудового договору ≥ зв≥льненн¤ прац≥в≠ника п≥сл¤ виконанн¤ вищезазначених
умов оформл¤Їтьс¤ виданн¤м наказу (розпор¤дженн¤) кер≥вника п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ. ¬ ньому зазначаютьс¤ п≥дста≠ви припиненн¤ трудового договору, формулюванн¤
¤ких повинно в≥дпов≥дати формулюванн¤м законодавства про працю з посиланн¤м
на в≥дпов≥дний пункт ≥ статтю зако≠ну, а також дата зв≥льненн¤ прац≥вника. «аписи
про при≠чини зв≥льненн¤ в≥дпов≥дно до наказу робл¤тьс¤ в тру≠дов≥й книжц≥ прац≥вника,
¤ка повинна бути видана йому в день зв≥льненн¤ разом з розрахунком Ч виплатою
вс≥х належних прац≥внику сум грошових кошт≥в Ч нарахова≠ноњ ≥ невиплаченоњ зароб≥тноњ
плати, компенсац≥њ за не≠використану в≥дпустку ≥ т.д.
” передбачених законом випадках (пп. «, 6 ст. 36 ≥ пп. 1, 2, 6 ст. 40 «пѕ)
прац≥вникам, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ за ≥н≥ц≥а≠тивою власника або уповноваженого ним
органу, випла≠чуЇтьс¤ вих≥дна допомога, розм≥р ¤коњ залежить в≥д п≥дста≠ви зв≥льненн¤.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ у зв'¤зку з в≥дмовою в≥д переведенн¤ на ≥ншу роботу
або у зв'¤зку ≥з зм≥ною ≥стотних умов прац≥ (п. 6 ст. 36 «пѕ), а також у зв'¤зку
≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ прац≥ ≥ виробництва, не≠в≥дпов≥дн≥стю прац≥вника виконуван≥й
робот≥ чи посад≥, поновленн≥ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше викону≠вав цю
роботу (пп. 1. 2, 6 ст. 40 «пѕ), вих≥дна допомога виплачуЇтьс¤ у розм≥р≥ середнього
м≥с¤чного зароб≥тку. ѕрац≥вникам, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ у зв'¤зку з призовом чи вступом
на в≥йськову чи альтернативну службу, вих≥дна допомога виплачуЇтьс¤ в розм≥р≥
двом≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати. ѕрац≥вникам, ¤к≥ зв≥льн¤ютьс¤ на п≥дстав≥ ст.ст.
38, 39 «пѕ за власним бажанн¤м у зв'¤зку з порушен≠н¤м власником або уповноваженим
ним органом зако≠нодавства про охорону прац≥, умов колективного дого≠вору з
цих питань, вих≥дна допомога виплачуЇтьс¤ у розм≥р≥, передбаченому умовами колективного
догово≠ру, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.
–озгл¤даючи пор¤док зв≥льненн¤ прац≥вник≥в, необх≥≠дно зазначити, що закон
заборон¤Ї зв≥льненн¤ за ≤н≥ц≥ати≠вою власника ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають
д≥тей в≥ком до трьох рок≥в (за на¤вност≥ медичного висновку Ч до шести рок≥в),
одиноких матер≥в за на¤вност≥ дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитини-≥нвал≥да.
кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, коли дозвол¤Їтьс¤
зв≥льненн¤ з обов'¤зковим працевлаш≠туванн¤м.
ѕрот¤гом двох рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ виборних повно≠важень заборон¤Їтьс¤
зв≥льненн¤ за ≥н≥ц≥ативою власни≠ка прац≥вник≥в, ¤к≥ обирались до складу профсп≥лкових
орган≥в, кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства або вчиненн¤ прац≥вником
винних д≥й. за ¤к≥ законодавством передбачена можлив≥сть зв≥льненн¤.
«акон не дозвол¤Ї зв≥льненн¤ прац≥вник≥в приватизо≠ваного п≥дприЇмства за
≥н≥ц≥ативою нового власника прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з дн¤ переходу до нього права
влас≠ност≥, так само, ¤к не дозвол¤Їтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥в≠ник≥в з п≥дприЇмства,
що приватизуЇтьс¤, кр≥м випадк≥в вчиненн¤ прац≥вником дисципл≥нарного проступку
≥ по≠новленн¤ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу.
“ема 9. –обочий час ≥ час в≥дпочинку
1. ѕон¤тт¤ робочого часу ≥ його види
ќдн≥Їю ≥з основних умов прац≥, що складають предмет ≥ зм≥ст трудового договору,
Ї робочий час,
–обочий час Ч це той час, прот¤гом ¤кого найманий прац≥вник в≥дпов≥дно до
умов трудового договору ≥ пра≠вил внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства,
установи, орган≥зац≥њ повинен виконувати своњ трудов≥ функц≥њ.
–егулюючи трудов≥ в≥дносини м≥ж прац≥вником ≥ влас≠ником, трудове право зд≥йснюЇ
нормуванн¤ робочого часу, необх≥дн≥сть ¤кого пов'¤зана з оплатою, охороною ≥
дисципл≥ною прац≥. “ому робочий часЧ обумовлена соц≥ально-економ≥чними ≥ пол≥тичними
умовами норма часу, ¤ку повинен затратити кожний прац≥вник, приймаючи участь
у трудовому процес≥, з тим, щоб принести реальну, в≥дчутну, значиму дл¤ власника
≥ сусп≥льства в ц≥лому в≥ддачу ≥ ¤ка повинна в≥дпов≥дати потребам в≥дновленн¤
його трудового потенц≥алу. —аме тому робочий час ≥ час в≥дпочинку скла≠дають
Їдиний ≥нститут трудового права, ¤кий включаЇ норми тривалост≥ робочого дн¤.
робочоњ зм≥ни, робочо≠го тижн¤, види ≤ тривал≥сть часу в≥дпочинку Ч вих≥дн≥,
св¤тков≥ дн≥, в≥дпустки, перерви в робот≥.
ќстанн≥ можуть в≥дноситись ¤к до часу в≥дпочинку, так ≥ безпосередньо до
робочого часу. «аконодавством перед≠бачен≥ випадки, коли прац≥вник за рахунок
частини часу, визначеного дл¤ виконанн¤ його трудовоњ функц≥њ, може бути в≥льний
в≥д такого обов'¤зку. ÷е право надане мате≠р¤м дл¤ годуванн¤ д≥тей в≥ком до
1,5 року; перерви в робот≥, що в≥днос¤тьс¤ до робочого часу, мають дл¤ об≥≠гр≥ву
роб≥тники, ¤к≥ працюють на холод≥, вантажники дл¤ в≥дпочинку. ƒо робочого часу
зараховуютьс¤ простоњ не з вини робочого. ¬с≥ н≥ види перерв зараховуютьс¤ ≥
оплачуютьс¤ ¤к робочий час.
ѕравове регулюванн¤ робочого часу зд≥йснюЇтьс¤ нор≠мативними актами, виданими
на державному та м≥сцево≠му р≥вн¤х. ¬ сучасних умовах все б≥льша самост≥йн≥сть
в регулюванн≥ питань робочого часу ≥ в≥дпочинку надаЇтьс¤ державою безпосередньо
п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м. ” централ≥зованому пор¤дку встановлен≥
мак≠симальна тривал≥сть робочого часу, м≥н≥мальна тривал≥сть в≥дпочинку та оплачуваноњ
щор≥чноњ в≥дпустки, вих≥дн≥ та св¤тков≥ дн≥, основн≥ положенн¤ щодо пор¤дку
≥ способу розпод≥ленн¤ робочого часу в межах доби, тижн¤ чи ≥ншого календарною
пер≥оду; визначен≥ питанн¤, ¤к≥ остаточно вир≥шуютьс¤ в локальних нормативних
актах та за угодою стор≥н. “ак, в≥дпов≥дно до ст. 50 «пѕ п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м
надане право при укладенн≥ колективного до≠говору встановлювати меншу тривал≥сть
робочого часу, за рахунок своњх кошт≥в надавати прац≥вникам щор≥чну оп≠лачувану
в≥дпустку б≥льшоњ тривалост≥, встановлювати ≥нш≥ п≥льги щодо тривалост≥ ≥ режиму
роботи.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
