“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
”крањна з 1954 року Ї членом ћќѕ. ≤ хоча за цей час вона ратиф≥кувала далеко
не вс≥ нормативн≥ акти ц≥Їњ впливовоњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ (всього було видано
за час ≥снуванн¤ ћќѕ близько 200 конвенц≥й ≥ ст≥льки ж рекомендац≥й; ратиф≥ковано
”крањною 50), викорис≠танн¤ њњ розробок мало значний вплив на прийн¤тт¤ на≠ц≥онального
трудового законодавства.
р≥м конвенц≥й ≥ рекомендац≥й ћќѕ, ратиф≥кованих ”крањною, джерелом њњ трудового
права Ї ћ≥жнародн≥ пакти про права людини ≥ ¬сезагальна декларац≥¤ прав людини,
де¤к≥ пропозиц≥њ ≥ нав≥ть формулюванн¤ з ¤ких використан≥ при розробц≥ онституц≥њ
”крањни. ÷е, на≠приклад, затвердженн¤ права на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, не
заборонену законом, на проведенн¤ страйку дл¤ захисту працюючими своњх ≥нтерес≥в,
на безпечн≥ умови прац≥, належну њњ оплату, на соц≥альний захист у випадку безроб≥тт¤.
≤нший шл¤х проникненн¤ норм м≥жнародно-правово≠го регулюванн¤ в трудове законодавство
”крањни Ч це вивченн¤ досв≥ду ≥нших держав св≥ту щодо умов прац≥ ≥ њх . регулюванн¤
в р≥зних галуз¤х господарства, використан≠н¤ його позитивних результат≥в при
розробц≥ норматив≠них ≥ законодавчих акт≥в своЇњ держави.
3. одекс закон≥в про працю ¤к основний закон нац≥онального трудового законодавства
якщо онституц≥¤ ”крањни Ї основним джерелом, ба≠зою ≥ п≥дірунт¤м дл¤ створенн¤
≥ розробки нац≥онально≠го трудового законодавства, принципи ¤кого основуютьс¤
на правах ≥ свободах, проголошених в н≥й, то одекс закон≥в про працю Ї найважлив≥шим
документом, що регламентуЇ трудов≥ в≥дносини, встановлюЇ права, обо≠в'¤зки та
в≥дпов≥дальн≥сть њх стор≥н. ¬ ньому кодиф≥ковано багато законодавчих та ≥нших
нормативних акт≥в, ¤к≥ були
роботу про≥нструктувати прац≥вника ≥ визначити йому робоче м≥сце. —п≥льними
дл¤ вс≥х категор≥й працюючих в будь-¤к≥й галуз≥, на будь-¤кому робочому м≥сц≥
Ї вимо≠ги щодо додержанн¤ трудового розпор¤дку, про заохо≠ченн¤ прац≥вник≥в
за особлив≥ трудов≥ заслуги, про зас≠тосуванн¤ ст¤гненн¤ за порушенн¤ трудовоњ
дисципл≥≠ни, встановленн¤ 40-годинноњ тривалост≥ робочого часу на тиждень ≥
багато ≥нших.
јле пор¤д з цим в трудовому законодавств≥ ≥снують нор≠ми, ¤к≥ не поширюютьс¤
на сусп≥льн≥ трудов≥ в≥дносини загалом, а, враховуючи де¤к≥ особливост≥ прац≥
певних категор≥й працюючих, поширюютьс¤ т≥льки на них. ¬они в≥дображають диференц≥йований,
р≥зний п≥дх≥д до врегу≠люванн¤ трудових в≥дносин, коли на фон≥ загальних нор≠мативних
акт≥в законодавець видаЇ спец≥альн≥ норми, ¤к≥ над≥л¤ють ту чи ≥ншу групу прац≥вник≥в
певними при≠в≥ле¤ми, зумовленими такими особливост¤ми.
ќбставини чи критер≥њ, покладен≥ в основу диференц≥≠ац≥њ норм трудового права,
можуть бути р≥зними. јле прак≠тика застосуванн¤ правових норм у регулюванн≥
трудо≠вих в≥дносин п≥дтвердила правильн≥сть ≥ необх≥дн≥сть њх розшаруванн¤ в
першу чергу за ознаками характеру ≥ умов прац≥, в≥ку, стат≥, стану здоров'¤
прац≥вник≥в.
“ак, ст. 100 «пѕ затверджуЇ п≥двищену оплату прац≥ на важких роботах, на
роботах з≥ шк≥дливими ≥ небезпеч≠ними умовами прац≥, на роботах з особливими
природ≠ними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику
дл¤ здоров'¤ прац≥вник≥в. ÷¤ норма «пѕ конкретизована в «акон≥ ”крањни Ђѕро
статус г≥рських населених пункт≥в ”крањниї ≥ в прийн¤т≥й на його виконанн¤ постанов≥
ур¤ду, в ¤к≥й зазначаЇтьс¤, що на п≥дприЇмствах, розташованих на територ≥њ г≥рських
райо≠н≥в, тарифн≥ ставки ≥ посадов≥ оклади прац≥вник≥в, пе≠редбачен≥ галузевими
угодами, п≥двищуютьс¤ на 25 в≥дсотк≥в.
«аконодавч≥ акти встановлюють додатков≥ в≥дпустки, скорочену тривал≥сть робочого
часу (не б≥льше 36 годин
на тиждень) дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах з≥ шк≥дливими умовами прац≥.
ѕерел≥к виробництв, цех≥в, профес≥й, посад з такими умовами прац≥ затверджуЇтьс¤
в пор¤дку, встановленому законодавством.
≤з загальноњ к≥лькост≥ норм трудового права своњм зм≥стом вир≥зн¤ютьс¤ норми,
¤к≥ регулюють працю мо≠лод≥. ¬они п≥дтверджують диференц≥ац≥ю норм за в≥ко≠вим
критер≥Їм. ƒл¤ прац≥вник≥в в≥ком в≥д 16 до 18 рок≥в встановлена скорочена тривал≥сть
робочого часу (36 го≠дин на тиждень), а дл¤ ос≥б в≥ком в≥д 15 до 16 рок≥в (учн≥в
в≥ком в≥д 14 до 15 рок≥в, ¤к≥ працюють в пер≥од кан≥кул) Ч 24 години на тиждень
(ст. 51 «пѕ). ќсобам, молод≠шим 18 рок≥в, заборон¤Їтьс¤ працювати в н≥чний
час (ст. 55 «пѕ). ¬ласник або уповноважений ним орган зо≠бов'¤заний за своњ
кошти орган≥зувати проведенн¤ попе≠реднього ≥ пер≥одичних медичних огл¤д≥в прац≥вник≥в,
молодших 21 року. ÷¤ норма поширюЇтьс¤ також на пра≠ц≥вник≥в, зайн¤тих на роботах
з важкими, шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, про диференц≥ац≥ю тру≠дових
норм дл¤ ¤ких говорилось вище.
“рудове законодавство передбачаЇ п≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ поЇднують працю
з навчанн¤м, дл¤ прац≥в≠ник≥в-≥нвал≥д≥в. «аконодавство регламентуЇ працю ж≥нок,
встановлюючи р¤д п≥льг, обумовлених специф≥кою ж≥но≠чого орган≥зму та ф≥з≥олог≥чним
призначенн¤м ж≥нки в план≥ виконанн¤ нею функц≥њ материнства.
ѕевн≥ особливост≥ регулюванн¤ трудових в≥дносин ви≠никають у зв'¤зку з сум≥сництвом,
а також щодо тимча≠сових ≥ сезонних роб≥т.
—уттЇвим дл¤ зм≥сту законодавчих норм з трудового пра≠ва Ї врахуванн¤ правового
статусу роботодавц¤, орган≥≠зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства, установи, орган≥≠зац≥њ,
що особливо актуально сьогодн≥. ѕо¤ва п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ зумовила
можлив≥сть реал≥зац≥њ права на працю дл¤ прац≥вника р≥зними способами. ¬≥н може,
наприклад, бути акц≥онером, працюючи на п≥дприЇмств≥ чи н≥, ¤кщо це акц≥онерне
п≥дприЇмство в≥дкритого типу; в≥н може працювати в товариств≥ з об≠меженою в≥дпов≥дальн≥стю,
знову-таки, будучи працю≠ючим власником чи найманим прац≥вником. ≤ при цьому
правове становище прац≥вника буде р≥зним, що повинн≥ враховувати законодавч≥
норми, в≥дображаючи р≥зн≥ п≥дходи до врегулюванн¤ трудових в≥дносин.
Ќа¤вн≥сть в трудовому законодавств≥ двох груп норм Ч загального характеру
≥ специф≥чних, ¤к≥ враховують певн≥ особливост≥ прац≥ окремих категор≥й працюючих,
не протир≥чить принципу соц≥альноњ р≥вност≥, з анал≥зу ¤кого було розпочато
розгл¤д цього питанн¤, а, навпаки, спри¤Ї встановленню б≥льшоњ соц≥альноњ справедливост≥,
тому що спр¤мована на в≥дпов≥дн≥сть норм трудового права характеру прац≥, њњ
зм≥сту, особливост¤м суб'Їкт≥в трудових правов≥дносин. “акий п≥дх≥д Ї показником
ци≠в≥л≥зованост≥ сусп≥льства, умовою його високоњ мораль≠ност≥ ≥ ефективност≥
економ≥ки.
“ема 4. —уб'Їкти трудового права
1. ѕон¤тт¤ ≥ види суб'Їкт≥в трудового права
ожна галузь права характеризуЇтьс¤ своњм колом суб'Їкт≥в, ¤к≥ пор¤д з предметом
≥ методом визначають особливост≥ даноњ галуз≥ в загальн≥й систем≥ права.
ѕон¤тт¤ суб'Їкта трудового права обірунтоване теор≥Їю трудового права. ¬она
виходить з того, що суб'Їктами трудового права Ї учасники ≥ндив≥дуальних ≥ колективних
трудових в≥дносин, ¤к≥ на п≥дстав≥ д≥ючого законодавства над≥лен≥ суб'Їктними
правами ≥ обов'¤зками.
як сторони трудових правов≥дносин до суб'Їкт≥в трудо≠вого права загалом в≥днос¤тьс¤
найман≥ прац≥вники ≥ ро≠ботодавц≥, за умови над≥ленн¤ њх трудовою суб'Їктн≥стю,
завд¤ки ¤к≥й вони можуть виступати нос≥¤ми певних тру≠дових прав ≥ обов'¤зк≥в.
ƒл¤ громад¤н Ч це дос¤гненн¤ певного в≥ку, дл¤ роботодавц¤ Ч майнова ≥ орган≥зац≥й≠на
самост≥йн≥сть, в≥докремлен≥сть. јле назван≥ суб'Їкти не Їдин≥ в сфер≥ трудового
права.
–еал≥зуючи свою здатн≥сть до прац≥, прац≥вник вклю≠чаЇтьс¤ до трудового процесу,
¤кий в основному Ї про≠¤вом колективноњ взаЇмод≥њ. —п≥впрац¤ в колектив≥ при≠зводить
до виникненн¤ колективних зв'¤зк≥в, обумовле≠них сп≥льною метою. ¬ результат≥
створюЇтьс¤ трудовий колектив, ¤кий за на¤вност≥ орган≥зац≥йних передумов дл¤
вир≥шенн¤ сп≥льних питань включаЇтьс¤ в р≥зн≥ сфе≠ри сусп≥льного житт¤, а значить,
виступаЇ стороною в тих в≥дносинах, що виникають, отже, Ї теж суб'Їктом трудового
права.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
