“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
–озм≥р шкоди чи збитк≥в, запод≥¤них власников≥, в≥дпо≠в≥дно до п. « ст. 135
«пѕ визначаЇтьс¤ за фактичними втратами на п≥дстав≥ даних бухгалтерського обл≥ку,
вихо≠д¤чи з балансовоњ вартост≥ майна па день ви¤вленн¤ шкоди з врахуванн¤м
його зносу.
–озм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди за п≥двищеною матер≥≠альною в≥дпов≥дальн≥стю визначаЇтьс¤
в≥дпов≥дно до «а≠кону ”крањни Ђѕро визначенн¤ розм≥р≥в збитк≥в, спри≠чинених
п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ розкрадан≠н¤м, знищенн¤м (псуванн¤м), нестачею
чи втратою до≠рогоц≥нних метал≥в, дорогоц≥нних камен≥в ≥ валютних ц≥нностейї
в≥д 6.06.1996 р. та ѕор¤дком визначенн¤ роз≠м≥ру збитк≥в в≥д розкраданн¤, нестач≥,
знищенн¤ (псу≠ванн¤) матер≥альних ц≥нностей, затвердженим постано≠вою аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.01.96 р. з подаль≠шими зм≥нами.
ѕри колективн≥й матер≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥ розм≥р збитк≥в, що п≥дл¤гають
в≥дшкодуванню, визначаЇтьс¤ дл¤ кожного ≥з член≥в колективу (бригади) з врахуванн¤м
сту≠пен¤ його вини ≥ пропорц≥йно розм≥ру зароб≥тноњ плати.
2. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника або уповноваженого ним органу
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника або уповноваже≠ного ним органу наступаЇ
в першу чергу в≥дпов≥дно до ст. 173 «≤≤ѕ у випадку спричиненн¤ шкоди здоров'ю
≥ життю прац≥вника при виконанн≥ ним обов'¤зк≥в, обумовле≠них трудовим договором,
в результат≥ незабезпеченн¤ здо≠рових ≥ безпечних умов прац≥ власником або уповноваже≠ним
ним органом, а також у випадку нанесенн¤ травми, запод≥¤ноњ потерп≥лому власником
ф≥зичного чи псих≥ч≠ного впливу небезпечних або шк≥дливих умов прац≥.
ѕор¤док ≥ розм≥р в≥дшкодуванн¤ нанесеноњ прац≥вни≠ков≥ шкоди визначаютьс¤
ѕравилами в≥дшкодуванн¤ влас≠ником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповно≠важеним
ним органом шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ ушкодженн¤м здоров'¤, пов'¤заним
з виконанн¤м ним трудових обов'¤зк≥в (затв. постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
в≥д 23.06.93 р. є472 з≥ зм≥нами в≥д 8.02.94 р., 18.07.94р.).
¬≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ ушкод≠женн¤м здоров'¤, складаЇтьс¤
≥з виплати:
Ч втраченого ним зароб≥тку (залежно в≥д ступен¤ втра≠ти профес≥йноњ працездатност≥,
¤кий визначаЇтьс¤ медико-соц≥альною експертною ком≥с≥Їю), розрахованого виход¤чи
≥з середньом≥с¤чного зароб≥тку, що передував втрат≥ працездатност≥;
Ч одноразовоњ допомоги (в установлених випадках), розм≥р ¤коњ визначаЇтьс¤
в колективному договор≥;
Ч компенсац≥њ на медичну та соц≥альну допомогу, ¤ка може передбачати додаткове,
б≥льш калор≥йне харчуван≠н¤, придбанн¤ л≥к≥в, спец≥альний медичний та соц≥аль≠ним
догл¤д, протезуванн¤ ≥ санаторно-курортне л≥куван≠н¤ ≥ т. ≥н.
ƒоказом вини власника Ї:
Ч акт про нещасний випадок або про профес≥йне за≠хворюванн¤;
Ч висновок службових ос≥б (орган≥в), ¤к≥ зд≥йснюють контроль ≥ нагл¤д за
охороною пран≥ та дотриманн¤м за≠конодавства про працю;
Ч медичний висновок про профес≥йне захворюванн¤; -- вирок або р≥шенц¤ суду,
постанова прокурора, вис≠новок орган≥в д≥знанн¤ або попереднього сл≥дства: Ч
р≥шенн¤ про прит¤гненн¤ винних ос≥б до адм≥н≥ст≠ративноњ або дисципл≥нарноњ
в≥дпов≥дальност≥;
Ч р≥шенн¤ орган≥в соц≥ального страхуванн¤ про в≥дшко≠дуванн¤ власником або
уповноваженим ним органом витрат на допомогу прац≥вников≥ в раз≥ його тимчасовоњ
непрацездатност≥ у зв'¤зку з ушкодженн¤м здоров'¤;
Ч показанн¤ св≥дк≥в та ≥н.
¬ласник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо доведе, що шкода запод≥¤на
не з його вини, а умови пран≥ не с причиною моральноњ чи ф≥зичноњ шкоди.
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника або уповнова≠женого ним органу настаЇ
зокрема при порушенн≥ ним обов'¤зку щодо своЇчасноњ видач≥ прац≥вников≥ документ≥в
про працю ≥ зароб≥тну плату, що призвело до затримки його подальшого працевлаштуванн¤.
ћатер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю с виплата зароб≥тноњ плати прац≥вников≥ за
дн≥ вимушеного прогулу в такому випадку, а також у випадку незаконного зв≥льненн¤
пра≠ц≥вника чи в≥дмови у прийн¤тт≥ на роботу де¤ких категор≥њ прац≥вник≥в (ваг≥тних
ж≥нок, молодих спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ прибули на роботу за направленн¤м, та ≥н.).
—пори про в≥дшкодуванн¤ матер≥альноњ шкоди вир≥шу≠ютьс¤ в пор¤дку, встановленому
дл¤ розгл¤ду трудових спор≥в.
“ема13. ѕравове забезпеченн¤ охорони прац≥
1. ѕон¤тт¤ охорони прац≥
«абезпеченн¤ права прац≥вник≥в на безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, закр≥пленого
в онституц≥њ ”крањни, нале≠жить до компетенц≥њ охорони пран≥.
ѕ≥д охороною прац≥ трудове законодавство розум≥Ї сис≠тему забезпеченн¤ безпеки
здоров'¤ ≥ житт¤ прац≥вник≥в, ¤ка включаЇ правов≥, соц≥ально-економ≥чн≥, орган≥зац≥йно-техн≥чн≥,
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥, л≥кувально-проф≥лактичн≥, ре≠аб≥л≥тац≥йн≥ та ≥нш≥ заходи.
’оча в б≥льш широкому зна≠ченн≥ охорона прац≥ Ч не визначен≥ трудовим законо≠давством
норми, що встановлюють гарант≥њ щодо охоро≠ни трудових прав прац≥вник≥в.
ѕравове регулюванн¤ охорони прац≥ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ положенн¤ми .«≤≤ѕ
”крањни (гл. XI, XII, XIII), «акону ”крањни Ђѕро охорону прац≥ї, прийн¤то≠му
14.10.92 р., та розробленими ≥ прийн¤тими на њх ос≠нов≥ численними державними
галузевими ≥ м≥жгалузеви≠ми нормативними актами.
ѕравове регулюванн¤ включаЇ розробку правил та ≥нструкц≥й з охорони прац≥,
норм щодо орган≥зац≥њ робо≠ти з питань охорони пран≥, норм щодо компенсац≥й
≥ п≥льг за роботу в важких, шк≥дливих ≥ небезпечних умо≠вах, пран≥ ж≥нок, неповнол≥тн≥х
ос≥б та ос≥б з≥ зниженою працездатн≥стю, правил розсл≥дуванн¤ та обл≥ку нещас≠них
випадк≥в на виробництв≥.
¬оно базуЇтьс¤ на принципах визнанн¤ ≥ забезпеченн¤ пр≥оритету житт¤ ≥ здоров'¤
прац≥вник≥в стосовно резуль≠тат≥в виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ,
встановленн¤ Їдиних нормативних вимог з охорони прац≥ дл¤ п≥дприЇмств вс≥х форм
власност≥, державного управ≠л≥нн¤ д≥¤льн≥стю в галуз≥ охорони прац≥, в тому
числ≥ нагл¤ду ≥ контролю за дотриманн¤м законодавства про охорону прац≥, повноњ
в≥дпов≥дальност≥ власника за ство≠ренн¤ безпечних ≥ здорових умов прац≥. —кладн≥сть
завдань, що сто¤ть перед охороною прац≥, потребуЇ њњ т≥сноњ сп≥впрац≥ з ≥ншими
галуз¤ми науки: техн≥чними (забезпеченн¤ безпечних умов експлуатац≥њ обладнанн¤
та устаткуванн¤), медичними ≥ б≥олог≥чними (оск≥льки основним об'Їктом охорони
прац≥ Ї людина ≥ довк≥лл¤), ергоном≥кою, ≥нженерною психолог≥Їю, тех≠н≥чною
естетикою (взаЇмод≥¤ людини з техн≥кою). ≤ зви≠чайно ж, з охороною прац≥ т≥сно
пов'¤зана правова на≠ука, оск≥льки вона розробл¤Ї та встановлюЇ норми, що визначають
м≥ру в≥дпов≥дальност≥ за незабезпеченн¤ без≠печних дл¤ житт¤ та здоров'¤ умов
прац≥.
2. «абезпеченн¤ охорони прац≥ ≥ орган≥зац≥¤ роботи з цих питань на п≥дприЇмств≥
ќбов'¤зок по забезпеченню безпечних ≥ нешк≥дливих умов пран≥ покладаЇтьс¤
на власника або уповноваже≠ний ним орган. ¬иконанн¤ цього обов'¤зку вимагаЇ
в≥д них точного дотриманн¤ вимог нормативних акт≥в (≥нструкц≥й, правил, стандарт≥в)
з охорони пран≥, роз≠роблених на державному м≥жгалузевому ≥ галузевому р≥вн¤х.
Ќормативно-правов≥ акти, то м≥ст¤ть Їдин≥ вимоги з охорони прац≥, ¤ких повинн≥
дотримуватись п≥дприЇм≠ства ≥ орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, розробл¤ютьс¤
Ќа≠ц≥ональним науково-досл≥дним ≥нститутом охорони пран≥ ≥ базовими орган≥зац≥¤ми
м≥н≥стерств ≥ в≥домств. –обота ц¤ проводитьс¤ п≥д кер≥вництвом ≥ за участю спец≥ал≥ст≥в
ƒержавного ком≥тету ”крањни з нагл¤ду за охороною прац≥, а з питань сан≥тарноњ,
пожежноњ, ¤дерноњ та рад≥≠ац≥йноњ безпеки Ч за участю в≥дпов≥дних орган≥в держав≠ного
нагл¤ду.
Ќормативн≥ акти з охорони прац≥, ¤к≥ д≥ють в межах п≥дприЇмства (положенн¤,
≥нструкц≥њ, що встановлюють правила повед≥нки прац≥вник≥в, виконанн¤ роб≥т),
роз≠робл¤ютьс¤ безпосередньо в орган≥зац≥¤х ≥ на п≥дприЇм≠ствах ≥ повинн≥ в≥дпов≥дати
вимогам, визначеним державними м≥жгалузевими ≥ галузевими нормативними ак≠тами
з охорони прац≥.
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
