“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни

ѕримирна ком≥с≥¤ Ч це орган, ¤кий покликаний виро≠бити р≥шенн¤, що задовольнило б обидв≥ сторони колек≠тивного трудового спору, ≥ створюЇтьс¤ т≥льки на мо≠мент вир≥шенн¤ спору.

”творюЇтьс¤ в≥н з однаковоњ к≥лькост≥ представник≥в обох стор≥н за ≥н≥ц≥ативою одн≥Їњ з них в триденний строк њ дн¤ виникненн¤ спору на виробничому р≥вн≥, в п'¤ти≠денний Ч на галузевому та територ≥альному р≥вн≥, в де≠с¤тиденний Ч на нац≥ональному.

¬≥дпов≥дно встановлен≥ строки ≥ дл¤ розгл¤ду примир≠ною ком≥с≥Їю колективних трудових спор≥в: в п'¤тиден≠ний строк на виробничому р≥вн≥, в дес¤тиденний Ч на галузевому ≥ територ≥альному р≥вн¤х, в п'¤тнадц¤тиденний Ч на нац≥ональному р≥вн≥, хоча за необх≥дност≥ ≥ за згодою стор≥н ц≥ строки можуть бути продовжен≥. ƒл¤ розв'¤занн¤ спору примирна ком≥с≥¤ користуЇтьс¤ ≥нфор≠мац≥Їю, ¤ку обидв≥ сторони безперешкодно повинн≥ на≠давати њй, њњ члени зв≥льн¤ютьс¤ в≥д основноњ роботи, кр≥м того вона може залучати до роботи незалежних по≠середник≥в з≥ згоди обох стор≥н.

–≥шенн¤ примирноњ ком≥с≥њ оформл¤Їтьс¤ протоко≠лом ≥ с обов'¤зковим дл¤ виконанн¤ обома сторонами колективного трудового спору в строки, встановлен≥ в ньому.

¬ раз≥ незгоди будь-¤коњ сторони з р≥шенн¤м примир≠ноњ ком≥с≥њ вир≥шенн¤ колективного трудового спору пе≠реноситьс¤ на розгл¤д трудового арб≥тражу.

“рудовий арб≥траж Ч це теж тимчасово д≥ючий орган, ¤кий створюЇтьс¤ триденний строк з моменту виник≠ненн¤ спору (моменту не вир≥шенн¤ спору примирною ком≥с≥Їю). ƒо складу трудового арб≥тражу сторонами за≠лучаютьс¤ спец≥ал≥сти, експерти та ≥нш≥ особи Ч пред≠ставники влади, народн≥ депутати ≥ т. д.

 олективний трудовий сп≥р розгл¤даЇтьс¤ в трудовому арб≥траж≥ в дес¤тиденний строк обов'¤зково за участю представник≥в стор≥н з прийн¤тт¤м протокольного р≥шен≠н¤, ¤ке мас обов'¤зкову силу дл¤ стор≥н трудового спо≠ру, ¤кщо вони попередньо домовились про таке р≥шенн¤. якщо конфл≥кт не врегульовано, то трудовий арб≥траж зобов'¤заний пов≥домити письмово кожну ≥з стор≥н про причини розб≥жностей.

Ќа в≥дм≥ну в≥д примирноњ ком≥с≥њ ≥ трудового арб≥тра≠жу, ¤к≥ покликан≥ врегульовувати колективн≥ трудов≥ спо≠ри, на р≥вн≥ держави ”казом ѕрезидента ”крањни ство≠рено пост≥йно д≥ючий орган Ч Ќац≥ональну службу посе≠редництва ≥ примиренн¤, завданн¤м ¤коњ с попередженн¤ виникненн¤ колективних трудових спор≥в, њх прогнозу≠ванн¤ ≥ спри¤нн¤ своЇчасному вир≥шенню шл¤хом участ≥ в розв'¤занн≥ трудового спору на вс≥х стад≥¤х, коорди≠нац≥њ роботи трудового арб≥тражу, допомоги спец≥ал≥ста≠ми, видач≥ рекомендац≥й ≥ т. ≥н.

¬ раз≥, ¤кщо примирн≥ процедури не спри¤ли вир≥шен≠ню колективного трудового спору, закон дозвол¤Ї захи≠щати порушен≥ права прац≥вник≥в шл¤хом страйку.

—трайк Ч це тимчасове колективне добров≥льне при≠пиненн¤ роботи прац≥вниками з метою вир≥шенн¤ ко≠лективного трудового спору. ÷е самост≥йне р≥шенн¤ най≠маних прац≥вник≥в, прийн¤те њх б≥льш≥стю шл¤хом голо≠суванн¤ на загальних зборах (або 2/3 голос≥в делегат≥в, присутн≥х на конференц≥њ). ѕ≥дтвердженн¤м такого р≥шен≠н¤ Ї протокол збор≥в чи конференц≥њ. ¬ ньому ж визна≠чаЇтьс¤ орган чи особа, ¤к≥ будуть очолювати страйк. ѕро початок страйку цей орган (особа) зобов'¤зан≥ попере≠дити власника письмово не п≥зн≥ше семи дн≥в до початку страйку (за п'¤тнадц¤ть дн≥в на безперервно д≥ючих ви≠робництвах).

ƒл¤ п≥дтримки страйкуючих за р≥шенн¤м найманих пра≠ц≥вник≥в може бути створений страйковий фонд ≥з доб≠ров≥льних внеск≥в ≥ пожертвувань.

«аконом встановлен≥ випадки, коли р≥шенн¤ про про≠веденн¤ страйку ≥ його початок визнаютьс¤ незаконни≠ми. ÷е страйки, ¤к≥ провод¤тьс¤ з вимогами зм≥ни кон≠ституц≥йного ладу, державних кордон≥в та адм≥н≥стратив≠но-територ≥ального устрою ”крањни, з вимогами, що порушують права людини, ¤к≥ не в≥днос¤тьс¤ до колек≠тивних трудових спор≥в та розпочат≥ з порушенн¤м вста≠новленоњ процедури виникненн¤ ≥ розгл¤ду колективних трудових спор≥в.

–≥шенн¤ про визнанн¤ страйку незаконним виносить суд в результат≥ розгл¤ду справи в семиденний строк п≥сл¤ зверненн¤ в суд з за¤вою власника або уповноваженого ним органу. ѕ≥сл¤ винесенн¤ такого р≥шенн¤ його учас≠ники зобов'¤зан≥ припинити розпочатий або в≥дм≥нити оголошений страйк ≥ приступити до роботи.

ќрган≥зац≥¤ страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому с порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни. „ас. прот¤гом ¤кого прац≥вники страйкували, в тако≠му випадку не оплачуЇтьс¤, в≥н виключаЇтьс¤ ≥з за≠гального ≥ безперервного трудового стажу. ќрган≥зато≠ри страйку, визнаного незаконним, особи, ¤к≥ пере≠шкоджають його припиненню, прит¤гаютьс¤ до дис≠ципл≥нарноњ ≥ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, на них не поширюютьс¤ гарант≥њ, передбачен≥ ст.ст. 43, 252  «≤≤ѕ ”крањни. ќсоби, ¤к≥ примушують прац≥вник≥в до участ≥ у страйку або перешкоджають його припиненню шл¤хом погроз, насильства, прит¤гаютьс¤ до крим≥≠нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

«аконом передбачено в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤≠них в результат≥ страйку. “ак, ¤кщо страйк було визнано незаконним, то збитки власнику в≥дшкодовуютьс¤ орга≠ном, уповноваженим на проведенн¤ страйку, в розм≥р≥, визначеному судом у межах кошт≥в, що належать цьому органов≥. —уд визначаЇ також суми компенсац≥њ збитк≥в прац≥вникам власником або уповноваженим ним орга≠ном, ¤кщо страйк зак≥нчивс¤ задоволенн¤м вимог страй≠куючих.

ѕрац≥вникам, ¤к≥ не брали участь у страйку, але не могли виконувати своњ трудов≥ функц≥њ у зв'¤зку з прове≠денн¤м страйку, зароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ ¤к за час простою не з вини прац≥вника.

“аким чином, закон захищаЇ права вс≥х суб'Їкт≥в тру≠дових правов≥дносин у раз≥ виникненн¤ конфл≥ктноњ си≠туац≥њ.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42	43	44	45

Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано)